Справа № 752/17548/25
Провадження № 1-кс/752/6900/25
15 серпня 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в міста Києві клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12025100000000617 від 07.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191 КК України,
за участю :
прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисників - ОСОБА_7 ,
До Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборонивши йому цілодобово залишати місце проживання за адресою АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Так, вказуючи на обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191 КК України слідчий зазначає, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12025100000000617 від 07.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що досудове розслідування встановило, що виконувач обов'язків начальника КП «ШЕУ Печерського району» м. Києва ОСОБА_5 , як службова особа, був залучений генеральним директором КК «Київавтодор» ОСОБА_8 до реалізації злочинного плану організованої групи. Метою було заволодіння бюджетними коштами, виділеними на благоустрій вул. Генерала Алмазова у Києві, шляхом завищення вартості асфальтобетонних сумішей. За вказівкою ОСОБА_5 працівники підприємства підготували локальний кошторис із внесенням неправдивих даних про ціни, значно вищі за ринкові.
Надалі цей кошторис, підписаний ОСОБА_5 , став підставою для проведення закупівлі та укладення договору між КП «ШЕУ Печерського району» та ПП «Київшляхбуд» на суму понад 10 млн грн. У договір включили завищену вартість матеріалів, що забезпечило можливість заволодіти частиною бюджетних коштів. ОСОБА_5 , усвідомлюючи неправдивість внесених відомостей, підписав документи, чим вчинив правопорушення, що містить ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191 КК України.
У подальшому, на підставі цих документів, КП «ШЕУ Печерського району» перерахувало на рахунок ПП «Київшляхбуд» 9 928 405,12 грн, із яких 431 635,69 грн становили суму завищення вартості матеріалів. Таким чином, своїми діями ОСОБА_5 вчинив пособництво у заволодінні організованою групою бюджетними коштами, чим завдав майнову шкоду територіальній громаді міста Києва.
В ході проведення досудового розслідування, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у пособництві в умисному заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 15.01.2025; висновком судової економічної експертизи від 04.04.2025 №СЕ-19/111-24/8355-ЕК; договором № 8781С від 13.09.2022 року, з додатками до нього, актами виконаних робіт, актами закриття прихованих робіт та іншими документами, що були укладені у процесі виконання вказаного договору; іншими доказами, зібраними під час досудового слідства.
ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Слідчий вказує, на кілька ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, зокрема на спроби підозрюваного: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Застосування до підозрюваного ОСОБА_5 менш суворого запобіжного заходу, ніж цілодобовий домашній арешт, не забезпечить запобігання вказаним вище ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, що підтверджують такі обставини: інкриміноване ОСОБА_5 кримінальне правопорушення (злочин) відноситься до категорії нетяжких злочинів та беручи до уваги положення ч. 2 ст. 181 КПК України, є необхідним та достатнім для обрання запобіжного заходу - у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 (два) місяці. Крім того існує ризик, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, з метою перешкоджання встановленню істини. Зокрема, йдеться про працівників КП «ШЕУ Печерського району» м. Києва та інших осіб, які безпосередньо здійснювали виконання робіт.
Крім цього, слідчий вказує, що відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, на підозрюваного ОСОБА_5 необхідно покласти наступні обов'язки: прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, суду, а також повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання в межах строку досудового розслідування.
Прокурор ОСОБА_6 , в судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі. Просив суд задовольнити клопотання та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_7 під час судового розгляду просив суд долучити до матеріалів характеризуючі документи щодо підозрюваного. По суті поданого клопотання заперечив щодо його задоволення вказавши, що ризики наведені прокурором формальні, нічим не підтверджені. Його довіритель навпаки зацікавлений у здійсненні ефективного та своєчасного досудового розслідування ,а тому всіляко сприяє слідчим.
Підозрюваний ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, вказавши що процедура погодження документація, відбулась в межах чинного законодавства, а у задоволенні клопотання слідчого просив відмовити.
Вирішуючи клопотання слідчого, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані до клопотання матеріали, а також матеріали, що надані стороною захисту, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Дане клопотання з урахування вимог п. 1 ч.2 ст.132 КПК України подано до Голосіївського районного суду м. Києва в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, враховуючи, що таким органом у даному провадженні є Головне управління Національної поліції у м. Києві, що вбачається з наказу № 765 від 18.04.2023 р. про визначення місця розташування та проведення досудового розслідування відділів слідчого управління ГУ НП у м. Києві.
Розгляд клопотання згідно з вимогами ч.2 ст.184 КПК України проведений більш ніж через 3 години після отримання підозрюваним копії клопотання та матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.
У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Встановлено, що 13.08.20205 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191 КК України, а саме у пособництві в умисному заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб у великих розмірах.
На переконання слідчого судді, обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 15.01.2025; висновком судової економічної експертизи від 04.04.2025 №СЕ-19/111-24/8355-ЕК; договором № 8781С від 13.09.2022 року, з додатками до нього, актами виконаних робіт, актами закриття прихованих робіт та іншими документами, що були укладені у процесі виконання вказаного договору; іншими доказами, зібраними під час досудового слідства.
Дії, які ставляться у вину підозрюваному ОСОБА_5 підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191 КК України, тобто є кримінально караними.
Крім того, слідчий суддя вважає, що з урахуванням зібраних у матеріалах клопотання доказів, за критерієм «об'єктивного спостерігача», наявні достатні підстави вважати, що підозрюваний міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення.
Надаючи оцінку доводам, викладеним у клопотанні та підтримані прокурором в судовому засіданні в обґрунтування ризиків для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього аоешту, слідчий суддя вважає частково доведеним, що наявні достатні підстави вважати, існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які вказує слідчий у клопотанні, зокрема щодо ризику впливати на свідків в цьому кримінальному провадженні, то ст. 23 КПК України встановлює принцип безпосередності дослідження показань, за змістом якого суд досліджує докази безпосередньо і показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Тобто доказове значення у кримінальному провадженні матимуть саме ті показання свідків, які будуть надані останніми безпосередньо під час судового розгляду в судовому засіданні, а не надані ними в ході досудового розслідування. Вказане доводить, що з метою зміни свідками своїх показань на користь підозрюваного або відмови від дачі показань останній може впливати на вказаних осіб у незаконний спосіб.
Щодо ризику переховування, слідчий суддя дійшов висновку про його малоймовірність, оскільки під час досудового розслідування не встановлено жодних спроб ОСОБА_5 ухилитися від органів слідства чи суду, а сама лише тяжкість можливого покарання не може свідчити про намір підозрюваного уникнути правосуддя.
Таким чином, слідчий та прокурор не довели, що застосування більш м'яких запобіжних заходів щодо підозрюваного ОСОБА_5 ніж цілодобовий домашній аоешт не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, як про це зазначено у п.3 ч.1 ст. 194 КПК України.
У цьому контексті ризик незаконного впливу на свідків може бути ефективно нівельований шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на підозрюваного обов'язку утримуватися від спілкування з певними особами, що є достатнім для досягнення мети забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Доводи сторони захисту щодо позитивної характеристики підозрюваного, не виключають доцільності застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання. Запобіжний захід є співмірним ризикам, встановленим в ході розгляду клопотання, і дозволяє ефективно забезпечити цілі кримінального провадження.
Крім того, на підозрюваного ОСОБА_5 слід також покласти обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 2, 8, 177, 178, 179, 181, 194, 369-372, 532 КПК України,
Клопотання слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без задоволення.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, строком на 1 місяць 28 днів, що у межах строку досудового розслідування, тобто до 13 жовтня 2025 року (включно).
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні № 12025100000000617;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього можуть бути застосовані більш жорсткі запобіжні заходи і накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала в частині відмови у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала в частині застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1