вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
04.09.2025м. ДніпроСправа № 904/3605/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СІТІ ФІНАНС", м. Київ
до ОСОБА_1 , м. Дніпро
про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 52 129,29 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СІТІ ФІНАНС" (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з ОСОБА_1 (далі - відповідач) заборгованість за кредитним договором №011/3157/01615195 від 25.03.2024 у розмірі 52 129,29 грн, (47 985,75 грн - сума заборгованості по тілу кредиту та 4 143,54 грн - сума заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом).
Також просить стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 3 028,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1 400,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Судом встановлено, що у відповідача наявний електронний кабінет.
Ухвалу суду від 07.07.2025 в електронному вигляді доставлено до електронного кабінету відповідача 07.07.2025 (о 13:49 год.), що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 61).
Пунктом 2 частини шостої ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відтак, відповідач мав право подати відзив на позовну заяву не пізніше 22.07.2025. У встановлений законом та ухвалою суду строк відповідач відзиву на позов не надав.
Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.
Згідно з частиною дев'ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Окрім того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи частини четвертої статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.
Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору про тимчасове користування місцями для розташування рекламних засобів № 01-16-116/11 від 01.02.2011 в частині здійснення своєчасної та повної оплати за договором.
Позиція відповідача
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом, 25.03.2024 між Акціонерним товариством “Райффайзен Банк Аваль» (далі - Банк/Кредитодавець) та Клієнтом, яким є ФОП Гривнак Микола Вячеславович (далі по тексту - Клієнт/Відповідач/Позичальник) було укладено Кредитний договір № 011/3157/01615195 (далі - Кредитний договір), відповідно до якого Кредитор надав Позичальнику кредитні кошти (надалі - Кредит) в формі Невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 50 000,00 гри, (п'ятдесят тисяч гривень 00 коп."). (надалі - Ліміт), а Позичальник зобов'язується використати Кредит за цільовим призначенням, повернути Кредитору суму Кредиту, сплатити Проценти та комісії, а також виконати інші зобов'язання, визначені Договором, (п.п, 1.1, Договору).
Кінцевий термін надання Кредиту -25,05.2024р. - становить останній день, коли Позичальник може звернутися до Кредитора з метою отримання Кредиту.
Кінцевий термін погашення Кредиту Позичальником -25.03.2027р.. або інші дата, визначена відповідно до пункту 5.4. або статті 8 Договору (останній день строку користування Кредитом, в який Позичальник зобов'язаний здійснити погашення заборгованості за Договором в повному обсязі), (п.п. 1.2., 1.3. Договору).
Кредит надається Позичальнику на розвиток бізнесу, а саме: фінансування витрат, пов'язаних з веденням господарської діяльності Позичальника, за винятком надання або повернення фінансової допомоги. (пп. 1.4. Договору),
Факт надання Банком Позичальнику кредитних грошових коштів відповідно умов Кредитного договору № 011/3157/01615195 від 25.03.2024 року підтверджується копією Виписки по рахунку, що підтверджує початок користування Кредитом.
Таким чином, Банк виконав свої зобов'язання перед Позичальником за кредитним договором, надавши останньому кредит в сумі та на умовах, передбачених Кредитним Договором.
Відповідно до умов Кредитного договору, протягом строку фактичного користування Кредитом до Кінцевого терміну погашення Кредиту, визначеного пунктом 1.3. Договору включно Позичальник зобов'язаний щомісячно сплачувати Кредитору Проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 21,65 % річних . (п.п. 2.1. Договору).
Позичальник зобов'язався здійснювати погашення Кредиту та сплату Процентів щомісячно ануїтетними платежами в розмірі згідно з Графіком. (Додаток 1 до Договору). Ануїтетний платіж включає в себе повернення частини основної суми Кредиту та сплати процентів за його використання.
Позичальник зобов'язується здійснювати погашення Кредиту та процентів ануїтетними платежами у валюті Кредиту кожного місяця, 25 числа та при погашенні заборгованості за Кредитом в повному обсязі (п. п. 5.2. - 5.3. Договору).
Проте, всупереч умовам Кредитного договору, Позичальник припинив виконувати взяті на себе договірні зобов'язання, а саме припинив здійснювати щомісячне погашення кредитної заборгованості, сплачувати проценти за користування кредитом згідно умов договору.
20.02.2024 року Акціонерним товариством “Райффайзен Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “СІТІ ФШАНС» було укладено Договір про відступлення прав вимоги №114/2-67-Р (далі за текстом - Договір відступлення). у відповідності до умов якого АТ “Райффайзен Банк» передає (відступає) за плату, а ТОВ “ФІНАНСОВА КОМПАНШ “СІТІ ФШАНС» приймає належні Первісному кредитору Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до п. 2.4. Договору відступлення права вимоги, внаслідок передачі (відступлення) Портфеля заборгованості за цим Договором, Новий кредитор замінює Первісного кредитора у Кредитних договорах, що входять до Портфеля заборгованості і відповідно вказані у Реєстрі Боржників, та набуває прав грошових та інших зобов'язань за Кредитними договорами. Сторони погодили, що кожен наступний Реєстр Боржників доповнює, а.не замінює попередній.
Відповідно до Реєстру Боржників до Договору відступлення права вимоги №114/2-67-Р від 20.02.2024р., ТОВ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “СІТІ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги за рядом кредитних договорів, у т.ч. і за Кредитним договором № 011/3157/01615195 від 25.03.2024, укладеним між Позичальником та Акціонерним товариством “Райффайзен Банк», сума заборгованості за яким становить : 52 129,29 гри. (п'ятдесят дві тисячі сто двадцять дев'ять гривень 29 копійок), з яких:
- 47 985,75 гривень - сума заборгованості за кредитом;
- 4 143,54 гривень заборгованість за відсотками.
Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останнім по жодного платежу на погашення заборгованості за кредитним договором ні на рахунок кредитора, ні на рахунок Нового Кредитора.
Разом з тим, заборгованість відповідачем погашена не була, що і зумовило звернення позивача до суду із даним позовом.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Гривнак М.В. 29.04.2024 припинив припинила свою підприємницьку діяльність на підставі власного рішення, про що в Реєстрі внесений запис №2010350060002171752.
ГПК України встановлено, що сторонами в судовому процесі господарської юрисдикції - позивачами і відповідачами - можуть бути і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу.
Відтак господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Таким чином, виходячи із суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін, зобов'язання відповідача щодо повернення позивачу виплачених коштів у зв'язку із втратою ним статусу ФОП не припинились, тож спір належить до господарської юрисдикції (аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №127/23144/18).
Згідно з п. 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України (далі ГК України) господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини 1 статті 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).
Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти в такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, в такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором установлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 cтатті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлене договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Відповідно до cтатті 516 ЦК України заміна кредитора в зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлене договором або законом Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора в зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Пунктом 1 cтатті 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлене договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться в частині першій статті 526 ЦК України.
Статтями 193 ГК України та 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
За статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Матеріалами справи підтверджується факт укладення між Акціонерним товариством Райффайзен Банк та ФОП Гривнак М.В. Кредитного договору від 25.03.2024 № 011/3157/01615195 та виконання Банком своїх зобов'язань перед відповідачем шляхом надання кредиту в формі невідновлювальної кредитної лінії, прострочене тіло за яким складає 47 985,75 грн. За відповідачем також обліковується прострочена заборгованість по сплаті відсотків за Кредитним договором у розмірі 4 143,54 грн.
Всупереч умов Кредитного договору та графіків погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів, визначених у додатку № 1 до Кредитного договору, позичальник свої зобов'язання не виконав, кредитні кошти та проценти за користування кредитом вчасно не повертав.
Суд установив, що відповідно до Договору про відступлення прав вимоги від 20.02.2024 № 114/2-67-Р, укладеного між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" (первісний кредитор) та ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" (новий кредитор), на підставі Реєстру боржників до Договору відступлення права вимоги від 20.02.2024 № 114/2-67-Р, до ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" перейшло право вимоги до позичальника за Кредитним договором № 011/3157/01615195 від 25.03.2024 щодо заборгованості в розмірі 52 129,29 грн, з якої: 47 985,75 грн заборгованість за кредитом та 4 143,54 грн заборгованість за відсотками.
Доказів на спростування існування вказаної заборгованості чи доказів її сплати від відповідача до суду не надходило.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про більшу вірогідність доказів, наданих позивачем у підтвердження обґрунтування своєї позиції. Відповідно позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Такі висновки суду засновані передусім на відсутності належних спростувань з боку відповідача цих обставин.
За наведених обставин, вимоги позивача задовольняються судом у повному обсязі.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Щодо судового збору.
За приписами статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається, в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що судом задоволені позовні вимоги, судовий збір у розмірі 3 028,00 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо витрат на правничу допомогу.
Відповідно до статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
У позовній заяві позивач зазначив, що сума витрат на професійну правничу допомогу становить 1400,00 грн.
Згідно з частинами 1 - 4 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно зі статтею 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
За змістом статей 1, 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
На підтвердження доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу позивач надав копії: договору № 14/06/2023 про надання правничої допомоги від 14.06.2023 з додатком № 1 до нього; додаткової угоди № 1 від 09.06.2025 до Договору про надання правничої допомоги № 14/06/2023 від 14.06.2023; замовлення № 1123 від 28.03.2025; акту виконаних робіт (наданих послуг) від 28.03.2025 до замовлення № 1123; платіжної інструкції від 31.03.2025 №851 на суму 1400,00 грн.
На підтвердження наявності в представника позивача Титаренка В.В. статусу адвоката, суду надана копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗР № 21/2971 від 22.02.2022; ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1935822, виданий 29.06.2025.
Відповідно до п. 1.1. Договору № 14/06/2023 про надання правничої допомоги від 14.06.2023 адвокат за дорученням клієнта, зобов'язався в порядку та в спосіб передбачений законом, надавати клієнту правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором про надання правничої допомоги відповідно до замовлень, які оформлюються в формі додатка 3 та мають власну нумерацію, що є невід'ємними частинами до нього, якщо інше не визначено додатковою угодою. Перелік правничої допомоги визначений в розділі 2 Договору № 14/06/2023 від 14.06.2023.
Пунктами 4.1., 4.2. Договору № 14/06/2023 про надання правничої допомоги від 14.06.2023 визначено, що вартість правничої допомоги та порядок розрахунків за її надання клієнту, визначаються сторонами в додатку 1 до цього договору, що є невід?ємною частиною цього договору та актами наданої правничої допомоги.
Оплата правничої допомоги за цим Договором здійснюється на рахунок адвоката, зазначений у п. 4.2. Договору.
Цей Договір. відповідно до додаткової угоди № 1 Договору про надання правничої допомоги № 14/06/2023 від 14.06.2023, набирає чинності з дати його укладення та діє до 09.06.2026, а в частині розрахунків до повного виконання зобов'язань.
У додатку 1 до Договору № 14/06/2023 про надання правничої допомоги від 14.06.2023 сторони погодили, що за кожним замовленням клієнта адвокат надає правову допомогу відповідно до умов договору; результати роботи щодо кожного замовлення оформлюються актом приймання-передачі. Вартість правничої допомоги та гонорар адвокату за цим договором визначається за: аналіз судової практики та законодавства - 400 грн/год; аналіз матеріалів, отриманих від клієнта - 400 грн/год; підготовка позовної заяви до суду з додатками до неї, відправлення пакету документів до суду - 600 грн/год.
28.03.2025, між позивачем та адвокатом Титаренком В.В. оформлене замовлення № 1123 до Договору від 14.06.2023 № 14/06/2023 та підписаний акт виконаних робіт (наданих послуг) від 28.03.2025 до цього замовлення, за яким адвокат передав, а клієнт прийняв наступні послуги: аналіз судової практики та законодавства: 1 год 400 грн/год; аналіз матеріалів, отриманих від клієнта за кредитним договором № 011/3157/01615195 від 25.03.2024: 1 год 400 грн/год; підготовка позовної заяви до суду з додатками до неї, відправлення пакету документів до суду: 1 год 600 грн/год.
Згідно з платіжною інструкцією від 31.03.2025 № 851 в рахунок наданих послуг позивач сплатив адвокату Титаренку В.В. 1400,00 грн, призначення платежу: “оплата послуг з правничої допомоги за замовленням № 1123 до Договору № 14/06/2023 від 14.06.2023».
Матеріалами справи підтверджені судові витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу в ході вирішення даного спору на суму 1400,00 грн.
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені повністю, з урахуванням приписів частини 4 статті 129 ГПК України, витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача в розмірі 1400,00 грн.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 123, 126, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , д.н. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СІТІ ФІНАНС" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 37/41; код ЄДРПОУ 39508708) заборгованість по тілу кредиту в розмірі 47 985,75 грн, заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 4 143,54 грн, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1 400,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано - 04.09.2025.
Суддя В.Г. Бєлік