вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
04.09.2025 Справа №904/4052/25
За заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
Суддя Камша Н.М.
при секретарі судового засідання: Бублич А.В.
Представники:
від боржника: не з'явився
24.07.2025 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність.
01.08.2025 Господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу, якою:
- прийнято заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність для розгляду у підготовчому засіданні на 14.08.2025 на 12:00 год.;
- зобов'язано боржника надати оригінали паспорту, ідентифікаційного коду, трудової книжки (для огляду у судовому засіданні).
14.08.2025 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання №б/н від 14.08.2025 ОСОБА_1 , в якому боржниця просила відкласти судове засідання на іншу дату з огляду на те, що вона проживає в м. Апостолове та постійно доглядає за своєю матір'ю.
14.08.2025 Господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу, якою:
- задоволено клопотання ОСОБА_1 від 14.08.2025 про відкладення судового засідання на іншу дату;
- відкладено підготовче засідання на 04.09.2025 на 12:00 год.;
- повторно зобов'язано ОСОБА_1 надати оригінали паспорту, ідентифікаційного коду, трудової книжки (для огляду у судовому засіданні).
Згідно довідки Господарського суду Дніпропетровської області про доставку електронного листа встановлено, що боржницею 14.08.2025 отримана ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2025, якою відкладено підготовче засідання на 04.09.2025.
В судове засідання 04.09.2025 боржниця ОСОБА_1 не з'явилася, причини неявки суду не відомі.
Вивчивши матеріали справи, Господарським судом Дніпропетровської області встановлено наступне.
Відповідно вимог частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється самим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтею 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України.
Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою (пункт 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Крім того, за змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відтак, учасник справи має право:
а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);
б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Саме до наведених вище правових висновків дійшов Верховний суд у складі Об'єднаної палати касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 по справі №905/458/21.
В контексті викладеного суд зазначає, що право на судовий захист не є абсолютним, та судовому захисту не підлягає право, яким особа зловживає.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі Alimentaria Sanders S.A. v. Spain, заява №11681/85, зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Ініціювавши судовий розгляд справи, заявник, яким є боржник у даній справі, насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року по справі №901/278/21.
Відповідно до приписів частин 7, 8 статті 123, статті 124, частини 8 статті 126 КУзПБ право на процедуру неплатоспроможності та отримання відповідних пільг має лише добросовісний боржник (фізична особа).
Особиста явка боржника у судове засідання для з'ясування його особи та наміру, що останній дійсно бажає застосування до нього передбачених законодавством обмежень у процедурі неплатоспроможності, є обов'язковою. Задля уникнення зловживання іншими особами (наприклад колекторними організаціями) виникнення у боржника обмеження правосуб'єктності, суд має впевнитися, що саме ця особа бажає прийняти участь у справі про неплатоспроможність.
Неявка заявника перешкоджає виконанню завдань підготовчого засідання, всебічному, повному та об'єктивному встановленню обставин справи, оскільки не дає можливості суду здійснити ідентифікацію заявника, встановити її особу і дійсні наміри пройти судові процедури неплатоспроможності, повно і всебічно з'ясувати наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Вказані дії суду є неможливими без особистої участі ОСОБА_1 у судовому засіданні, без з'ясування особистості боржника суд позбавлений можливості відкрити провадження у справі про неплатоспроможність.
Встановлення особи боржника та роз'яснення йому наслідків введення процедури реструктуризації боргів є невід'ємною частиною розгляду заяви про відкриття провадження у підготовчому засіданні з огляду на специфіку проведення відповідних судових процедур, які включають в себе, у тому числі, допуск арбітражного керуючого до майна заявниці з метою проведення інвентаризації та визначення його вартості.
Варто зазначити, що у справах про банкрутство фізичних осіб заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається самим боржником (частина 1 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства).
Окрім того, господарський суд має право за вмотивованим клопотанням сторін у справі про неплатоспроможність чи за своєю ініціативою вжити заходів для забезпечення вимог кредиторів у вигляді заборони виїзду боржника за кордон (статті 118 Кодексу України з процедур банкрутства).
Аналіз вищенаведених положень Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку про те, що на етапі ініціювання відкриття провадження у справі про банкрутство фізичної особи, та як наслідок, вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для вжиття заходів для забезпечення вимог кредиторів, обов'язкова особиста присутність боржника у підготовчому засіданні.
Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 08.11.2023 у справі №926/1402-б/23.
Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду (постанова від 18.11.2022 по справі №905/458/21) зазначає, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
З огляду на неявку боржниці у судове засідання, суд вважає за необхідне залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність.
Керуючись статтями 202, 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 117, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, -
Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили 04.09.2025 та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.М. Камша