вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
04.09.2025м. ДніпроСправа № 904/1477/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:
за позовом Управління поліції охорони Чернігівської області, Чернігівська область, м. Чернігів
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЕГІЯ", Дніпропетровська область, м. Павлоград
про стягнення заборгованості за договором на відпуск паливно-мастильних матеріалів у розмірі 316 311, 79 грн
Управління поліції охорони в Чернігівській області (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом (позовну заяву сформовано в системі "Електронний суд"), у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЕГІЯ" (далі - відповідач) заборгованість в сумі 316 311,79 грн.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено суддю Скриннікову Н.С., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2025р.
08.04.2025 ухвалою господарського суду було залишено позовну заяву без руху.
14.04.2025 позивач усунув недоліки позовної заяви.
Після усунення недоліків позовна заява відповідає вимогам, викладеним у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою суду від 17.06.2025 (суддя Скриннікова Н.С.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/1477/25, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2025 №243 у зв'язку із звільненням з посади судді ОСОБА_1 , відповідно до пункту п. 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, здійснено повторний автоматичний розподіл матеріалів справи по вх. № 4-1431/25 справи 904/1477/25.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2025 справу №904/1477/25 передано на розгляд судді Бєлік В.Г.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2025 справу №904/1477/25 прийняти до свого провадження та розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.
Ухвалу суду від 14.07.2025 в електронному вигляді доставлено до електронного кабінету відповідача 14.07.2025 (о 20:38 год), що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 39).
Пунктом 2 частини шостої ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відтак, відповідач мав право подати відзив на позовну заяву не пізніше 29.07.2025. У встановлений законом та ухвалою суду строк відповідач відзиву на позов не надав.
Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.
Згідно з частиною дев'ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Окрім того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи частини четвертої статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.
Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на відпуск паливно-мастильних матеріалів № ТК4/81-В/169 від 30.10.2024 в частині повної та своєчасної поставки товару, за який позивачем була здійснена попередня оплата.
Позиція відповідача
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ
30.10.2024 Управління поліції охорони в Чернігівській області (далі - Замовник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕНЕГІЯ" (далі - Постачальник, Відповідач) укладено договір на відпуск паливно-мастильних матеріалів № ТК4/81-В/169 (надалі - Договір).
Відповідно п. 2.1 Договору Постачальник зобов'язується поставити Замовнику паливно-мастильні матеріали, Паливні картки та скретч-картки на яких вони обліковуються, організовувати та забезпечувати відпуск ПММ Замовнику або довіреній особі Замовника на підставі паливних скретч-карток та оплачувати надані Постачальником ПММ.
Найменування Товару: Бензин А-95, дизельне паливо за пальними картска , скретч-картками (п. 2.2 Договору).
Асортимент, кількість (обсяг), ціна за відповідну одиницю виміру ПММ, визначається у рахунках, які виставляються Постачальником та сплачуються Замовником згідно умов цього договору (п. 2.3 Договору).
Право власності на ПММ виникає у Замовника з моменту фактичного отримання ПММ на підставі Авторизацій паї відповіді у кількості, що вказана у квитанції Терміналу, в повному обсязі згідно а Договором за ціною що визначена відповідно розділу 5 Договору (п. 2.4 Договору).
Відпуск ПММ Постачальником Замовнику відбувається через мережу АЗС після отримання позитивних Авторизаційних відповідей по паливним карткам через термінал (п. 2.5 Договору).
Якість ПММ, що постачається повинна відповідати встановленим стандартам України (п. 3.1 Договору).
Асортимент ПММ відображається у рахунку згідно п. 2.3 Договору (п. 3.2 Договору).
За змістом п. 5.1 Договору ціна договору складає 1 752 150,00 грн. (один мільйон сімсот п'ятдесят дві тисячі сто п'ятдесят гривень 00 копійок), в тому числі ПДР 292 025,00 грн, {ДВІСТІ дев'яноста дві тисячі двадцять п'ять гривень 00 копійок).
Ціна на Товар визначається згідно зі специфікацією (додаток № 1). яка є невід'ємною частиною договору (п. 5.2 Договору).
Умови сплати: Оплата Товару здійснюється Замовником в національній валюті /країни в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника а день виписки рахунку на Товар. Ціна товару вказується у рахунку-фактурі та дійсна протягам дня його виписки. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок Постачальника (п. 5.3 Договору).
Оплата Товару здійснюється Замовником шляхом перерахування коштів на вказані в рахунку-фактурі реквізити Постачальника. Постачальник звільняється від своїх обов'язків стосовно партії товару оплата якої здійснена на інші реквізити (п. 5.4 Договору).
Сторони в разі необхідності складають акти звірок взаємороаракунків (п. 5.6 Договору).
Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (за умови наявності печатки у сторони) ( п. 7.1 Договору).
Даний Договір від повідно до п. 7.2. Договору, набирає чинності з дати підписання Сторонами і діє до 31.12.2024 (включно), а в частині виконання зобов'язань - до повного їх виконання Сторонами.
30 жовтня 2024 року Постачальником було надано рахунок - фактуру №0004/1804437 на оплату:
- Бензин А-95 7 000 літрів на суму 303 275,00грн. без ПДВ;
- Дизпаливо 6 000 літрів на суму 237 450,00грн. без ПДВ.
Разом до сплати 648 870,00гривень, в тому числі ПДВ 108 145,00грн.
Згідно платіжної інструкції №2742 від ЗО жовтня 2024 року Позивачем був оплачений зазначений рахунок в повному обсязі з призначенням платежу: оплата за ПММ згідно рахунку №0004/1804437 від 30.10.24.
З дати підписання договору і по теперішній час Товариство з обмеженою відповідальністю “ТЕНЕГІЯ» поставило Управлінню поліції охорони в Чернігівській області лише бензину А-95 4 512,78 літрів на суму 234 619,43грн. в т.ч. ПДВ та дизпалива 2 062,30 літрів на суму 97 938,63грн. в т.ч. ПДВ. Тобто Відповідачем виконано зобов'язання не в повному обсязі, поставлено менша кількість товару, ніж це передбачено домовленістю сторін.
Внаслідок чого, залишилось недопоставленими Позивачу бензин А-95 2 487,22 літрів на суму 129 310,57грн. в т.ч. ПДВ та дизпаливо - 3 937,70літрів на суму 187 001,37 грн. в т.ч. ПДВ, а всього на суму 316 311,79 грн. в т.ч. ПДВ. по причині відсутність палива на АЗС у м. Чернігів та Чернігівській області, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків.
Таким чином, внаслідок порушення Відповідачем зобов'язань за Договором поставки ТК4/81-В/169 від 30.10.2024, саме пунктів 2.1. та 4.1.5. договору в частині повної та своєчасної поставки товару, у Відповідача перед Позивачем утворилася заборгованість в сумі 316 311,79грн.
Відповідно до пункту 4.2.1. Договору Покупець зобов'язаний оплачувати ПММ згідно умов договору, що і було зроблено належним чином. Тобто Позивач виконав свої зобов'язання згідно договору.
В свою чергу, Постачальник не виконав свої зобов'язання, поставивши Товар в меншій кількості, ніж це передбачено домовленістю Сторін і оплачений Покупцем.
З метою досудового врегулювання спору Позивачем 25 лютого 2025 №366/43/45/01-2025 було направлено Відповідачу претензію з вимогою поставити Товар або повернути сплачені кошти в якості передплати за недопоставлений згідно договору товар.
Проте, Відповідач залишив вказану претензію без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим, Позивач у відповідності до статті 4 Господарського процесуального кодексу України змушений був звернутися з даною позовною заявою до господарського суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина перша статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частини 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст.530 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, як визначають порядок роздрібної торгівлі пальним, оливами, мастилами (далі - нафтопродукти) (далі - Правила № 1442) (у редакції, чинній на час існування спірних відносин).
Торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів. (абз. 2 п. 3 Правил № 1442).
Розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару (пункт 9 Правил № 1442).
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2018 № 281/171/578/155, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за № 805/15496, затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).
Відповідно до пункту 3 Інструкції талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
У пунктах 10.3.3.1, 10.3.3.2 Інструкції визначено, що форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери. Заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП.
З дати підписання договору і по теперішній час Товариство з обмеженою відповідальністю “ТЕНЕГІЯ» поставило Управлінню поліції охорони в Чернігівській області лише бензину А-95 4 512,78 літрів на суму 234 619,43грн. в т.ч. ПДВ та дизпалива 2 062,30 літрів на суму 97 938,63грн. в т.ч. ПДВ. Тобто Відповідачем виконано зобов'зання не в повному обсязі, поставлено менша кількість товару, ніж це перендбачено домовленостю сторін.
Внаслідок чого, залишилось недопоставленими Позивачу бензин А-95 2 487,22 літрів на суму 129 310,57грн. в т.ч. ПДВ та дизпаливо - 3 937,70літрів на суму 187 001,37 грн. в т.ч. ПДВ, а всього на суму 316 311,79 грн. в т.ч. ПДВ. по причині відсутність палива на АЗС у м. Чернігів та Чернігівській області. (Акт звірки взаєморозрахунків Сторін додається).
Таким чином, внаслідок порушення Відповідачем зобов'язань за Договором поставки ТК4/81-В/169 від 30.10.2024, саме пунктів 2.1. та 4.1.5. договору в частині повної та своєчасної поставки товару, у Відповідача перед Позивачем утворилася заборгованість в сумі 316 311,79грн.
Відповідно до пункту 4.2.1. Покупець зобов'язаний оплачувати ПММ згідно умов договору, що і було зроблено належним чином. Тобто Позивач виконав свої зобов'язання згідно договору.
В свою чергу, Постачальник не виконав свої зобов'язання, поставивши Товар в меншій кількості, ніж це передбачено домовленістю Сторін і оплачений Покупцем.
Згідно частин першої, другої ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права випливає, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки, законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.08.2019 у справі № 911/1958/18.
Поданий позов є належним способом реалізації права позивача на повернення суми попередньої оплати в разі не поставки товару.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Таким чином, враховуючи зазначене, у зв'язку з недопоставкою (поставкою в меншій кількості) відповідачем позивачу товару у визначений Договором строк, у відповідача виникло зобов'язання (грошове зобов'язання) із повернення попередньої оплати, сплаченої позивачем в розмірі 316 311,79 грн., відповідно до частини другої статті 693 ЦК України та частини першої статті 530 ЦК України.
Тобто правовідношення, в якому у зв'язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника) виникло зобов'язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов'язанням.
Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні (стаття 669 ЦК України).
Правові наслідки порушення умов Договору поставки щодо кількості товару передбачено статтею 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж: це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Так, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати від продавця передати кількості товару, якої не вистачає. Він також має право відмовитися від товарів, які вже були передані (тобто частини товару, що є предметом договору купівлі-продажу) та їх оплати, а у випадку, якщо зазначений у договорі товар вже оплачений, - вимагати сплаченої за нього грошової суми.
Нормою ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається, що свідчить про неможливість в односторонньому порядку відмови відповідача від виконання умов Договору.
Згідно частини 1 статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно частини 1,2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З метою досудового врегулювання спору Позивачем 25 лютого 2025 №366/43/45/01-2025 було направлено Відповідачу претензію з вимогою поставити Товар або повернути сплачені кошти в якості передплати за недопоставлений згідно договору товар.
Проте, Відповідач залишив вказану претензію без відповіді та задоволення
Відповідач, доказів належного виконання зобов'язань за договором не надав.
З підстав викладеного, з огляду на відсутність в матеріалах справи заперечень відповідача щодо позовних вимог, доказів поставки товару, а також відсутність доказів повернення сплачених у якості передоплати за товар грошових коштів у розмірі 316 311,79 грн, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо судового збору
Згідно із статтею 129 Господарського процесуально кодексу України, у разі задоволення позову, судовий збір підлягає покладенню на відповідача.
Враховуючи вищевикладені обставини, на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у розмірі 3 795,60 грн покладається на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЕГІЯ" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 99, код ЄДРПОУ 44604267) на користь Управління поліції охорони в Чернігівській області (14021, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Івана Франка, буд. 4-А, код ЄДРПОУ 40109021) попередню оплату вартості пального у розмірі 316 311,79 грн, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 795,60 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано - 04.09.2025.
Суддя В.Г. Бєлік