04.09.2025 року м. Дніпро Справа № 910/14755/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Мороза В.Ф., Верхогляд Т.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Дичко В.О.) від 01.01.2025р. у справі № 910/14755/24
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 46-46А, код ЄДРПОУ 30600592)
про стягнення орендної плати, -
Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 933 044,62 гривень.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" (з додатками) направлено за виключною підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.01.2025р. у справі № 910/14755/24 повернуто позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вх. № 5522/24 від 31.12.2024) і додані до неї документи без розгляду.
Ухвала мотивована тими обставинами, що до матеріалів позовної заяви не додано документів на підтвердження того, що адвокат Хлабистін Дмитро Миколайович наділений повноваженнями представляти інтереси Акціонерного товариства "Українська залізниця", в тому числі підписувати та подавати позовні заяви. Позов подано до суду після закінчення строку дії довіреності.
До Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Акціонерне товариство "Українська залізниця", в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.01.2025р. у справі № 910/14755/24 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тими обставинами, що суд встановлюючи повноваження представника АТ "Українська залізниця" підписувати позов прийняв до уваги не дату підписання та направлення позову до Господарського суду міста Києва (29.11.2024), а дату надходження позову до Господарського суду Дніпропетровської області (31.12.2024). На момент звернення до Господарського суду міста Києва довіреність була чинною, відповідно, позов у справі підписаний уповноваженою особою.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою у письмовому провадженні без виклику та повідомлення учасників справи.
Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що представник позивача не був позбавлений можливості після закінчення строку дії довіреності (05.12.2024 року) та постановлення Господарським судом міста Києва ухвали від 09.12.2024 року про направлення позовної заяви за підсудністю до іншого суду, звернутися до суду з клопотанням про долучення до матеріалів справи дійсної довіреності на підтвердження своїх повноважень. Відповідач вважає, що суд дійшов правильного висновку щодо відсутності в матеріалах справи документів на підтвердження того, що представник Позивача наділений повноваженнями представляти інтереси Акціонерного товариства "Українська залізниця", в тому числі підписувати та подавати позовні заяви.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як встановлено вище, Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 933 044,62 гривень.
Позовна заява сформована та підписна в системі "Електронний суд" 29.11.2024 представником Акціонерного товариства "Українська залізниця" - Хлабистіним Дмитром Миколайовичем.
На підтвердження повноважень адвоката Хлабистіна Дмитра Миколайовича до позовної заяви додано нотаріально посвідчену довіреність від 26.07.2024, складену від імені директора Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" Момота Олександра Івановича та першого заступника директора Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" Борецького Анатолія Станіславовича. Указана довіреність уповноважує адвоката Хлабистіна Дмитра Миколайовича здійснювати дії в інтересах довірителя, пов'язані з діяльністю Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", в судах всіх інстанцій та юрисдикцій.
Зазначена довіреність дійсна до 05.12.2024 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 позовну заяву направлено за виключною підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області, яка надійшла до Господарського суду Дніпропетровської області 31.12.2024 року.
В подальшому, оскаржуваною ухвалою позов повернуто без розгляду у зв'язку з відсутності доказів на підтвердження повноважень представника позивача на подання позову.
Відповідно до положень ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Вимоги до позовної заяви визначені у статті 162 ГПК України.
Так, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи (ч. 2 ст. 162 ГПК України).
Згідно з ч. 5 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до ч. 3. ст. 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
За положеннями ч.ч. 1, 3. ст. 60 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Як передбачено статтею 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з п. 4 ст. 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю, ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
На виконання вказаних норм до позову було додано докази на підтвердження статусу адвоката у особи, яка підписала позов та довіреність на представництво інтересів позивача у суді.
Відповідно до частин 5, 6 статті 42 Господарського процесуального кодексу України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно з пунктом 16 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (далі - Положення), процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (пункт 26 Положення).
Відповідно до пункту 28 Положення дата та час підписання документа в Електронному суді, а також дата та час його надсилання автоматично зберігаються і не підлягають корегуванню.
Документи, що надійшли через Електронний суд, реєструються судами, іншими органами та установами в системі правосуддя в день їх надходження упродовж робочого дня або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов у неробочий час, за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та відповідними інструкціями з діловодства в судах чи в інших органах та установах у системі правосуддя (пункт 39 Положення).
Відправлення документа заявником та його отримання судом не обов'язково є одномоментною подією та може не збігатися у часі; і для правильного обрахування строку визначальним є саме момент відправлення відповідного документа заявником за допомогою електронних засобів. Ототожнення понять "час реєстрації" та "час подання процесуальних документів" є необґрунтованим.
Отже, у вирішенні процесуального питання - встановлення дати (часу) подання (пред'явлення) заяви (скарги) до суду потрібно враховувати, коли саме таку скаргу подав заявник, а не коли її було отримано та зареєстровано судом.
Близька за змістом правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 29.11.2023 у справі №227/477/21, від 25.06.2024 у справи №908/3274/23, від 04.07.2024 у справі №908/3274/23, від 19.11.2024 у справі № 759/4401/20, від 10.03.2025 у справі № 904/3041/24, від 17.10.2024 у справі № 920/210/24.
Окрім того, позов вважається поданим у день його первинного звернення до суду, незалежно від того, чи був він одразу направлений до іншого суду за підсудністю.
Із матеріалів справи вбачається, що позов, було подано представником Акціонерного товариства "Українська залізниця" адвокатом Хлабистіним Дмитром Миколайовичем через електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" ЄСІКС до Господарського суду міста Києва 29.11.2024, про що свідчить відмітка на такій заяві - "Документ сформований в системі "Електронний суд" 29.11.2024". У цю ж дату позов було зареєстровано Господарським судом міста Києва.
Те, що така позовна заява із додатками була зареєстрована канцелярію Господарського суду Дніпропетровської області після її надходження за підсудністю 31.12.2024, не відміняє момент відправлення відповідного документа заявником за допомогою електронних засобів, тобто її подання - 29.11.2024.
Враховуючи, що довіреність представника, який підписав та подав позов, мала строк дії до 05.12.2024 року, то позовна заява була подана уповноваженим представником позивача.
Відтак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для повернення позову на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що повернення позовної заяви із мотивів, наведених судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, є безпідставним, формальним та сумнівним з точки зору дотримання права позивача на доступ до правосуддя, гарантованого йому національним та європейським законодавством.
За таких обставин колегія суддів вважає, що наведені в апеляційній скарзі доводи є суттєвими та дають підстави вважати, що суд першої інстанції діяв не у спосіб, визначений процесуальним законом, та передчасно повернув позовну заяву на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України, що не відповідає дійсним обставинам справи. Відтак, оскаржена ухвала суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувану ухвалу слід скасувати та передати справу на розгляд Господарському суду Дніпропетровської області на стадію вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом апеляційної скарги, має бути здійснено, виходячи зі змісту норм статті 129 ГПК України, за результатами розгляду справи по суті згідно із загальними правилами вказаної статті.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 264, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.01.2025р. у справі № 910/14755/24 - задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.01.2025р. у справі № 910/14755/24 - скасувати.
Справу № 910/14755/24 передати на розгляд Господарському суду Дніпропетровської області на стадію вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя Т.А. Верхогляд