ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про повернення апеляційної скарги
"04" вересня 2025 р. Справа № 924/271/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Олексюк Г.Є.
судді Гудак А.В.
судді Мельник О.В.
за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця Нарижної Юлії Володимирівни на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 31.07.2025 у справі № 924/271/25 (суддя Субботіна Л.О.)
за заявою Фізичної особи - підприємця Нарижної Юлії Володимирівни про поновлення строку та скасування судового наказу у справі
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи - підприємця Нарижної Юлії Володимирівни 37215,15 грн, з яких: 17 096, 84 грн прострочених платежів по тілу кредиту, 20 118, 31 грн прострочених платежів по процентах
До Північно - західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ФОП Нарижної Ю.В. на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 31.07.2025 у справі №924/271/25.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи у складі головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Мельник О.В., суддя Гудак А.В.
Листом від 05.08.2025 з Господарського суду Хмельницької області витребувано матеріали справи.
13.08.2025 матеріали справи надійшли до суду.
Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 15.08.2025 апеляційну скаргу ФОП Нарижної Ю.В. на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 31.07.2025 у справі № 924/271/25 залишено без руху. Запропоновано скаржнику протягом 10-ти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки та подати: докази сплати судового збору в розмірі 2 422, 40 грн та докази надіслання копії апеляційної скарги ТОВ "Бізнес Позика".
На виконання вимог ухвали суду від 15.08.2025, ФОП Нарижна Ю.В. надіслала до суду заяву, в якій просить суд звільнити її від сплати судового збору. Також до заяви долучено скріншот екрану з підтвердженням направлення апеляційної скарги на адресу електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1.
Щодо клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору суд зазначає наступне.
Закон України "Про судовий збір" є спеціальним законом, який визначає підстави для звільнення від сплати судового збору та пільги щодо його сплати, а отже, саме правові приписи, закріплені в наведеному Законі, підлягають застосуванню під час вирішення питання щодо звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене Законом України "Про судовий збір" (стаття 2 цього Закону).
Стаття 8 Закону України "Про судовий збір" врегульовує питання щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Згідно із частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Також положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов'язком суду, а саме його повноваженням як формою суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.
До того ж стосовно сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення судових витрат, яких зазнає сторона. Зокрема, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом повноважень зменшити розмір судових витрат стосовно сплати судового збору, якого зазнає сторона. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Закон України "Про судовий збір" не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Водночас за змістом пункту 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" документи про майновий стан мають містить інформацію, на підставі якої суд може встановити відсоткове співвідношення розміру судового збору до річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 року у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01).
При розгляді справ ЄСПЛ встановлює, чи був, з однієї сторони, дотриманий баланс між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи, та з іншої - правом заявника на доступ до правосуддя, зокрема, правом представити свою позицію по суті та захистити інтереси в суді; для того, щоб гарантувати такий справедливий баланс, та, власне, зберегти безперебійне функціонування судової системи, суди мають можливість звільнити від судового збору тих заявників, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію ("Шишков проти Росії", № 26746/05, п. 111). Крім того, на переконання ЄСПЛ, при оцінюванні розміру судового збору слід обов'язково враховувати питання фінансової спроможності заявника його сплатити, а також обставини конкретної справи та стадію провадження (Kreuz v. Poland, № 28249/95, п. 60); підставою для рішення суду про звільнення від сплати судового збору може бути майновий (фінансовий) стан особи ("FC Mretebi v. Georgia", № 38736/04, п. 47).
З наведеного слідує, що саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати; обов'язок сплатити судові збори, встановлені відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Суд наголошує, що Законом України "Про судовий збір" чітко визначено підставу для звільнення від сплати судового збору, зокрема, доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Для звільнення від сплати судового збору заявник повинен довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.
Суд звертає увагу, що на підтвердження скрутного матеріального становища заявником до суду надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 23.08.2025. Проте вказана інформація не є достатнім доказом підтвердження скрутного майнового стану заявника, оскільки не містить відомостей про його майновий стан, який може мати інші джерела доходу (вклади, нерухоме та рухоме майно, грошові допомоги та компенсації, тощо). Інших доказів щодо тяжкого майнового стану (довідки органу доходів і зборів Державної фіскальної служби України про отриманий дохід, тощо), заявником не надано.
Також посилання відповідача на те, що вона є одинокою матір'ю (до заяви долучено копію свідоцтва про народження дитини серія НОМЕР_1 ), не є достатніми підставами, якими би підтверджувалося її скрутне матеріальне становище та неможливість сплати останнім судового збору. Дане свідоцтво про народження дитини не підтверджує в повній мірі обставин того, що Нарижна Ю.В. є одинокою матір'ю.
Із урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем не в повній мірі доведено суду обставини за якими закон надає суду право звільнити особу від сплати судового збору.
Також суд зазначає, що ухвалою від 15.08.2025 було запропоновано скаржнику протягом 10-ти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки та подати докази надіслання копії апеляційної скарги ТОВ "Бізнес Позика".
На підтвердження виконання вимог ухвали суду, відповідач до заяви долучив скріншот (фото) екрану з підтвердженням направлення апеляційної скарги на адресу електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1.
Разом з тим, адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1, не відповідає офіційній пошті позивача, яка зазначена у поданих до суду документах та не підтверджує надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих до неї матеріалів позивачу у визначений положеннями ГПК України спосіб.
Згідно ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 260 ГПК України питання про повернення апеляційної скарги вирішується судом апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи те, що скаржник не усунув виявлені при подані апеляційної скарги недоліки протягом встановленого строку, тому апеляційна скарга Фізичної особи - підприємця Нарижної Юлії Володимирівни на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 31.07.2025 у справі № 924/271/25 підлягає поверненню скаржнику.
Керуючись ст. ст. 174, 234, 258, 260 ГПК України, суд
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Нарижної Юлії Володимирівни на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 31.07.2025 у справі № 924/271/25 повернути заявнику.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст. ст. 287-291 ГПК України.
3. Справу повернути до Господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Гудак А.В.
Суддя Мельник О.В.