ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
03 вересня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/4353/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Таран С.В.,
Суддів: Богатиря К.В., Савицького Я.Ф.,
при секретарі судового засідання: Фещук В.М.,
за участю представників:
від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛАР СІФУД УКРАЇНА" - Панькова С.М.,
від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРТРАНС ЛОГІСТІК" - Хомич Ю.В.,
від Товариства з обмеженою відповідальністю "КАТРОМ" - участі не брали,
від Компанії "MEE A/S" (MAERSK A/S) - Бондаренко К.В.,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛАР СІФУД УКРАЇНА"
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.05.2025 про залишення позову без розгляду, прийняту суддею Литвиновою В.В., м. Одеса,
у справі №916/4353/24
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛАР СІФУД УКРАЇНА"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРТРАНС ЛОГІСТІК"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача:
-Товариства з обмеженою відповідальністю "КАТРОМ";
-Компанії "MEE A/S" (MAERSK A/S)
про стягнення 327 555 грн
У жовтні 2024 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛАР СІФУД УКРАЇНА" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРТРАНС ЛОГІСТІК", в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача збитки у сумі 327555 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані завданням позивачеві збитків внаслідок псування вантажу, який перевозився за укладеним між сторонами договором про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів №1305/22-1 від 13.05.2022.
За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 03.10.2024 відкрито провадження у справі №916/4353/24 та залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "КАТРОМ", а в подальшому ухвалою суду від 21.10.2024 залучено до участі у цій справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Компанію "MEE A/S" (MAERSK A/S).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.05.2025 у справі №916/4353/24 (суддя Литвинова В.В.), зокрема, вищенаведений позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛАР СІФУД УКРАЇНА" залишено без розгляду.
Вказана ухвала суду мотивована тим, що позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, та не повідомив причини неможливості їх надання, що зумовлює наявність правових підстав для залишення позову без розгляду.
Не погодившись з постановленою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛАР СІФУД УКРАЇНА" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.05.2025 про залишення позову без розгляду у справі №916/4353/24 та передати справу на розгляд до суду першої інстанції.
Зокрема, скаржник наголошує на тому, що при звернені до суду з відповідним позовом ним було надано усі наявні у нього докази на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, а тому суд першої інстанції не був позбавлений можливості розглядати справу по суті за наявними матеріалами на підставі положень частини десятої статті 81 Господарського процесуального кодексу України.
У відзиві на апеляційну скаргу б/н від 10.07.2025 (вх.№2405/25/Д2 від 11.07.2025) Компанія "MEE A/S" (MAERSK A/S) просить залишити ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.05.2025 про залишення позову без розгляду у справі №916/4353/24 без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛАР СІФУД УКРАЇНА" - без задоволення, посилаючись на те, що позивач не виконав свій процесуальний обов'язок щодо подання витребуваних судом доказів та не повідомив місцевий господарський суд про наявність поважних причин не надання таких доказів, у зв'язку з чим, враховуючи недостатність наявних матеріалів справи для розгляду спору по суті, суд першої інстанції, діючи в межах наданих йому процесуальним законом повноважень, правомірно залишив позов без розгляду.
15.07.2025 до суду апеляційної інстанції надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРТРАНС ЛОГІСТІК" на апеляційну скаргу б/н від 15.07.2025 (вх.№2405/25/Д3 від 15.07.2025), в якому останнє просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛАР СІФУД УКРАЇНА" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.05.2025 про залишення позову без розгляду у справі №916/4353/24 - без змін, стверджуючи про те, що позивач безпідставно не виконав вимоги ухвали місцевого господарського суду про витребування доказів, які є необхідними для встановлення дійсних обставин справи, наслідком чого в силу Господарського процесуального кодексу України є можливість суду залишити позов без розгляду.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 у справі №916/4353/24 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження; встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 15.07.2025.
В подальшому ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.08.2025 вирішено розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛАР СІФУД УКРАЇНА" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.05.2025 про залишення позову без розгляду у справі №916/4353/24 поза межами строку, встановленого частиною другою статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, достатній для забезпечення можливості реалізації учасниками процесу відповідних процесуальних прав з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану, та призначено дану справу до розгляду на 03.09.2025 о 10:00.
Між тим, з огляду на тимчасову непрацездатність судді Поліщук Л.В. з 25.08.2025, за розпорядженням керівника апарату суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/4353/24.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Південно-західного апеляційного господарського суду для апеляційного розгляду справи №916/4353/24 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Савицького Я.Ф.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 прийнято справу №916/4353/24 до свого провадження колегією суддів у вищевизначеному складі.
У судовому засіданні 03.09.2025, проведеному в режимі відеоконференції, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛАР СІФУД УКРАЇНА" підтримав апеляційну скаргу; представники Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРТРАНС ЛОГІСТІК" та Компанії "MEE A/S" (MAERSK A/S) висловили заперечення проти її задоволення; представник Товариства з обмеженою відповідальністю "КАТРОМ" участі не брав, хоча був належним чином сповіщений про дату, час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (т.4 а.с.95).
Товариство з обмеженою відповідальністю "КАТРОМ" своїм правом згідно з частиною першою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалось, відзив на апеляційну скаргу не надало, що в силу частини третьої статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши пояснення представників сторін та Компанії "MEE A/S" (MAERSK A/S), обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача збитків у сумі 327555 грн, понесених внаслідок псування вантажу, який перевозився за укладеним між сторонами договором про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів №1305/22-1 від 13.05.2022.
Позивачем до позовної заяви було надано копії документів, які, на його переконання, підтверджують обґрунтованість заявлених ним позовних вимог, а саме: копії договору про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів №1305.22-1 від 13.05.2022; міжнародної товарно-транспортної накладної CMR №44; акту про розбіжності №1 від 30.04.2024; висновку експертизи від 06.05.2024; температурного режиму контейнеру в період з 29.01.2024 по 01.05.2024; доповідної записки завідувача складу від 30.04.2024; претензії Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛАР СІФУД УКРАЇНА" від 12.06.2024; листа Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРТРАНС ЛОГІСТІК" вих.№18-06.01 від 18.06.2024 щодо претензії; листа-відповіді Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛАР СІФУД УКРАЇНА" №0507.2024-1 від 05.07.2024 на лист відповідача вих.№18-06.01 від 18.06.2024; комерційного інвойсу KPF24-0040 від 31.01.2024; рахунку №24-061 від 01.05.2024; платіжної інструкції №4758 від 26.04.2024; акту наданих послуг №2401 та акту №60 прийому-здачі товару на утилізацію від 01.05.2024; акту наданих послуг №2189 та акту №59 прийому-здачі товару на утилізацію від 30.04.2024; податкової накладної №854 від 01.05.2024; податкової накладної №892 від 30.04.2024; сертифікату якості вантажовідправника; комерційного інвойсу KPF24-0118 від 29.04.2024; претензії (уточненої) Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛАР СІФУД УКРАЇНА" №26072021.1 від 26.07.2024.
При цьому, з доданої позивачем до позовної заяви копії листа Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРТРАНС ЛОГІСТІК" вих.№ 18-06.01 від 18.06.2024 вбачається, що відповідач просив Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛАР СІФУД УКРАЇНА" надати документи, що підтверджують його вимоги, зокрема, документ, що підтверджує здійснення утилізації частини зіпсованого товару, а також копію фото-/відео-фіксації процесу завантаження товару на складі вантажовідправника в Тайланді та документ, що підтверджує якість завантаженого товару.
За результатами опрацювання вищенаведеного листа позивач надав відповідь №0507.2024-1 від 05.07.2024, до якої долучив наявні у нього документи, а саме: документ, що підтверджує вартість товару (інвойс); документи, що підтверджують вартість доставки (рахунок та платіжний документ); документи, що підтверджують утилізацію (акти наданих послуг та акти прийому-здачі товару на утилізацію); документи, що підтверджують оподаткування (податкові накладні), а також сертифікат якості на продукцію, виданий вантажовідправником. Всі вищеперераховані документи, як вже зазначалося вище, були додані позивачем до позовної заяви.
18.10.2024 до суду першої інстанції надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРТРАНС ЛОГІСТІК" б/н від 18.10.2024 (вх.№38015/24 від 18.10.2024) про витребування доказів, в якому відповідач просив витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛАР СІФУД УКРАЇНА":
-документ, що підтверджують здійснення процедури утилізації частини зіпсованого товару, який знаходився конкретно в контейнері SUDU8132445, зокрема, видані за погодженням з ТПП чи в офіційному порядку підтверджені будь-яким державним органом;
-копію фото-, відео- фіксації процесу завантаження товару на складі Вантажовідправника - KONGPHOP FROZEN FOODS CO., LTD (Таїланд) та документ, що підтверджує якість завантаженого товару (наприклад, сюрвейєрський звіт, складений при завантаженні вантажу в контейнер);
-графік температури в контейнері SUDU8132445 під час здійснення всього перевезення, отриманий за допомогою функції поділитися деталями температурного режиму з іншими сторонами ("Easy sharing with stakeholders") у сервісі Captain Peter (код відповідача у сервісі для надання йому доступу - UA00004778);
-документи, в яких зазначено результати розгляду і їх обґрунтування щодо скарг, що подавались позивачем до його вантажовідправника - KONGPHOP FROZEN FOODS CO., LTD (Таїланд) та перевізника, що здійснював морське перевезення - Компанії "MEE A/S" (MAERSK A/S).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.10.2024 у справі №916/4353/24, серед іншого, задоволено вказане клопотання відповідача про витребування доказів та зобов'язано позивача надати до суду вищенаведені документи або повідомити причини неможливості надання останніх.
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, та не повідомив причини неможливості їх надання.
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду не погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо залишення позову без розгляду у цій справі з огляду на наступне.
Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
У частинах першій-четвертій статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За умовами статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (частини перша і друга статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частин першої, четвертої статті 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
В силу частини другої статті 81 Господарського процесуального кодексу України у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;
5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Згідно з частинами сьомою, десятою статті 81 Господарського процесуального кодексу України будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. У разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позов без розгляду.
За приписами пункту 4 частини першої та частини четвертої статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
З наведеної процесуальної норми слідує, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
При вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду суду необхідно враховувати, що наведене можливо лише за наявності таких умов:
-додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;
-витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;
-позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.
У розумінні наведених положень процесуального закону залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з'явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки. Тобто, коли йдеться про ігнорування позивачем своїх процесуальних обов'язків і вимог суду, що унеможливлює розгляд господарським судом і вирішення спору по суті заявлених позовних вимог. При цьому, господарський суд має з'ясувати також і те, яким чином не подання позивачем витребуваних судом документів перешкоджає вирішенню спору та у чому полягають перешкоди для розгляду та вирішення спору по суті заявлених позовних вимог за відсутності витребуваних документів.
Тобто, умовами застосування зазначеної норми є те, що витребувані матеріали дійсно необхідні для розгляду спору по суті позовних вимог і спір без них вирішити неможливо.
Таким чином, не зважаючи на те, що можливість залишити позов без розгляду у випадку не подання позивачем витребуваних доказів є правом суду, останній, користуючись відповідною дискрецією, повинен належним чином обґрунтувати свій висновок щодо залишення позову без розгляду, враховуючи при цьому, що визначальною умовою для цього є саме можливість або неможливість вирішення спору по суті при невчиненні позивачем певних дій, покладених на нього судом.
У наведених висновках Південно-західний апеляційний господарський суд звертається до сталої правової позиції Верховного Суду з питання залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, сформульованих в постановах від 10.04.2019 у справі №909/1425/13, від 11.06.2019 у справі №914/428/18, від 18.03.2021 у справі №911/802/20, від 12.09.2019 у справі №910/498/18, від 23.06.2021 у справі №917/531/19, від 19.01.2022 у справі №907/153/21.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне підкреслити, що наведені вище положення процесуального закону пов'язують можливість залишення судом позову без розгляду навіть не з ухиленням позивача від виконання будь-якої ухвали суду про витребування доказів, а лише з неподанням позивачем витребуваних судом доказів, необхідних для вирішення спору, тобто таких, що мають істотне значення і унеможливлюють розгляд справи за наявними в ній доказами (постанова Верховного Суду від 26.07.2022 у справі №905/825/21).
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).
Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 Господарського процесуального кодексу України, втрачає сенс.
З огляду на те, що ухвала суду першої інстанції про витребування доказів не підлягає апеляційному оскарженню окремо, проте саме її невиконання позивачем стало підставою для постановлення оскаржуваної ухвали про залишення позову без розгляду, колегія суддів вважає за необхідне надати оцінку висновку суду першої інстанції про залишення позову без розгляду через призму обґрунтованості витребування місцевим господарським судом відповідних доказів.
Зокрема, апеляційний господарський суд зауважує на тому, що ухвала Господарського суду Одеської області від 21.10.2024 у справі №916/4353/24 в частині витребування у позивача доказів зводиться виключно до відображення змісту відповідного клопотання відповідача, проте фактично не містить жодного обґрунтування висновку суду про задоволення цього клопотання в контексті його відповідності вимогам частини другої статті 81 Господарського процесуального кодексу України.
Так, судом першої інстанції навіть не зазначено обставини, які можуть підтвердити витребувані ним докази, або аргументи, які вони можуть спростувати. Відтак, з огляду на зміст відповідної ухвали, відсутні підстави вважати, що Господарський суд Одеської області витребував у позивача докази, які він вважав необхідними для вирішення спору по суті з підстав неможливості розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
Крім того, місцевий господарський суд не вказав жодних підстав, з яких випливає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛАР СІФУД УКРАЇНА" має докази, витребувати які просив відповідач, а саме:
-зобов'язуючи позивача надати документи, що підтверджують здійснення процедури утилізації частини зіпсованого товару, який знаходився конкретно в контейнері SUDU8132445, зокрема, видані за погодженням з ТПП чи в офіційному порядку підтверджені будь-яким державним органом, Господарський суд Одеської області, ігноруючи факт наявності у матеріалах справи актів наданих послуг, актів прийому-здачі товару на утилізацію та відображення відповідних господарських операцій у податковій звітності, не вказав жодної норми права або положення договору про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів №1305/22-1 від 13.05.2022, відповідно до яких процес утилізації мав бути підтверджений торгово-промисловою палатою або взагалі будь-яким державним органом і, як наслідок, позивач повинен був мати відповідний підтверджуючий документ;
-витребовуючи фото-, відео- фіксацію процесу завантаження товару на складі Вантажовідправника - KONGPHOP FROZEN FOODS CO., LTD (Таїланд) та документ, що підтверджує якість завантаженого товару (наприклад, сюрвейєрський звіт, складений при завантаженні вантажу в контейнер), суд першої інстанції взагалі не досліджував питання чи існує відповідна фото/відео-фіксація, чим передбачена обов'язковість її здійснення та, у разі існування, ким вона здійснювалася і чому має зберігатися у позивача, а також не зазначив необхідності надання позивачем, яким до позову додано сертифікат якості на продукцію, виданий вантажовідправником, інших доказів на підтвердження якості завантаженого товару (сюрвеєрського звіту чи будь-якого іншого документа);
-запитуючи графік температури в контейнері SUDU8132445 під час здійснення всього перевезення, отриманий за допомогою функції поділитися деталями температурного режиму з іншими сторонами ("Easy sharing with stakeholders") у сервісі Captain Peter, Господарський суд Одеської області не пересвідчився щодо наявності у позивача можливості використання такої функції та не обґрунтував необхідність надання таких доказів, враховуючи наявність у матеріалах справи температурного режиму контейнеру у період з 29.01.2024 по 01.05.2024;
-вимагаючи у позивача документи, в яких зазначено результати розгляду і їх обґрунтування щодо скарг, що подавались позивачем до його вантажовідправника - KONGPHOP FROZEN FOODS CO., LTD (Таїланд) та перевізника, що здійснював морське перевезення - Компанії "MEE A/S" (MAERSK A/S), місцевий господарський суд не встановив чи зверталося взагалі Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛАР СІФУД УКРАЇНА" до вантажовідправника або перевізника з такими скаргами.
Щодо графіку температури в контейнері SUDU8132445 під час здійснення всього перевезення, отриманого за допомогою функції поділитися деталями температурного режиму з іншими сторонами ("Easy sharing with stakeholders") у сервісі Captain Peter, та документів, в яких зазначено результати розгляду і обґрунтування скарг до вантажовідправника та перевізника, колегія суддів додатково зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРТРАНС ЛОГІСТІК" при звернення з клопотанням про витребування доказів не було надано до місцевого господарського суду доказів вжиття відповідачем заходів для самостійного отримання таких доказів до подання до суду відповідного клопотання. Додана відповідачем до вказаного клопотання відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерск Україна ЛТД" №89 від 05.07.2024 на адвокатський запит представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРТРАНС ЛОГІСТІК" жодним чином не підтверджує вжиття заявником заходів для отримання доказів від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛАР СІФУД УКРАЇНА", хоча саме позивача ухвалою суду зобов'язано надати витребувані докази.
Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги те, що суд першої інстанції взагалі не обґрунтував, яким чином неподання позивачем витребуваних доказів призвело до неможливості розглянути і вирішити спір по суті на підставі наявних у справі доказів, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність скасування оскаржуваної ухвали про залишення позову без розгляду.
Під час прийняття рішення щодо скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 28.05.2025 про залишення позову без розгляду у справі №916/4353/24 апеляційним господарським судом також враховувалася процесуальна поведінка самого позивача, який послідовно демонстрував свою зацікавленість у розгляді цієї справи, зокрема, брав активну участь у ній, подаючи заяви по суті справи (відповідь на відзив) та сумлінно виконуючи вимоги суду щодо надання нотаріально посвідчених перекладів документів для їх надсилання закордон для третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача.
Судовий процес, в першу чергу, спрямований на вирішення спору, шляхом винесення відповідного судового рішення, і лише у випадку обґрунтованої неможливості розгляду справи за недостатністю доказів, які були витребувані та є необхідними, суд може залишити позов без розгляду.
Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (частина перша статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду, а також що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечено можливість реалізувати зазначені права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
Зокрема, у рішенні від 04.12.1995 у справі "Беллет проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
У рішенні від 13.01.2000 у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та у рішенні від 28.10.1998 у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог.
Відтак невмотивоване залишення позовної заяви без розгляду безпідставно позбавляє позивача, який разом з позовом надав наявні у нього докази, які, за його переконанням, у своїй сукупності здатні підтвердити обґрунтованість його вимог, можливості реалізувати своє право на отримання судового захисту.
За таких обставин, ухвала Господарського суду Одеської області від 28.05.2025 про залишення позову без розгляду у справі №916/4353/24 є необґрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з одночасним направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 232, 233, 236, 240, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛАР СІФУД УКРАЇНА" задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.05.2025 про залишення позову без розгляду у справі №916/4353/24 скасувати.
Справу №916/4353/24 направити до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 04.09.2025.
Головуючий суддя С.В. Таран
Суддя К.В. Богатир
Суддя Я.Ф. Савицький