Справа № 991/8495/25
Провадження № 1?кс/991/8575/25
25 серпня 2025 рокумісто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
перевіривши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій,
19.08.2025 до Вищого антикорупційного суду у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 303 КПК України, надійшла заява (скарга) ОСОБА_2 з додатками.
На підставі протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 19.08.2025 вказану скаргу передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_1
20.08.2025 та 22.08.2025 ОСОБА_2 направив до суду письмові пояснення та додаткові документи.
Суть скарги
Зі змісту зазначеного звернення та доданих до нього документів, слідчим суддею встановлено, що 19.08.2025 та 20.08.2025 ОСОБА_2 звернувся до Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) із заявою, в якій прохав притягнути до кримінальної відповідальності співробітників Управління Служби безпеки України у Львівській області (далі - УСБУ) за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 367 та ч. 2 ст. 383 КК України. А саме за те, що співробітники УСБУ ухиляються від виконання судового рішення - ухвали слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 14.08.2025 у справі № 461/6520/25.
У своїй заяві (скарзі) від 19.08.2025 ОСОБА_2 прохає зобов'язати Національне антикорупційне бюро України притягнути до кримінальної відповідальності працівників Управління Служби безпеки України у Львівській області за ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 382 КК України, а також зобов'язати УСБУ виконати ухвалу слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 14.08.2025 у справі № 461/6520/25.
Мотиви слідчого судді
Перевіривши скаргу з долученими до неї матеріалами, слідчий суддя дійшов висновку про те, що скаргу слід повернути ОСОБА_2 з огляду на таке.
Частина 1 ст. 24 КПК України кожному гарантує право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Підстави та порядок оскарження до слідчого судді рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування визначені § 1 Глави 26 КПК України (ст. 303?308).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні заявник може оскаржити бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
У силу ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст. 318?380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Визначення підсудності кримінального провадження є важливою складовою забезпечення права особи на справедливий суд, встановлений законом.
Предмета підсудність Вищого антикорупційного суду визначена ст. 331 КПК України.
Так, ч. 1 ст. 331 КПК України передбачено, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених у примітці ст. 45 КК України, ст. 2062, 209, 201, 3662, 3663 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п. 1?3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Згідно з приміткою ст. 45 КК України корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені ст. 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені ст. 210, 354, 364, 3641, 3652, 368?3692 цього Кодексу.
У п. 1?3 ч. 5 ст. 216 КПК України визначені умови, за наявності хоча б однієї з яких Вищому антикорупційному суду підсудні вищевказані кримінальні правопорушення, а саме:
(1) кримінальне правопорушення вчинено:
- Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем'єр?міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр?міністра України;
- державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»;
- депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад;
- суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов'язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
- прокурорами органів прокуратури, зазначеними у п. 1?4, 5?11 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про прокуратуру»;
- особою вищого начальницького складу державної кримінально?виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище;
- військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України;
- керівником суб'єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;
(2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого ст. 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), ст. 368, 369, 3692 КК України, у п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених ст. 191, 2062, 209, 210, 211, 364, 410 КК України, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);
(3) кримінальне правопорушення, передбачене ст. 369, ч. 1 ст. 3692 КК України, вчинено щодо службової особи, визначеної у ч. 4 ст. 18 КК України або у п. 1 цієї частини.
Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України (ч. 2 ст. 331 КПК України).
Отже, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду уповноважений розглядати скарги, подані у порядку ст. 303 КПК України, виключно у кримінальних провадженнях та щодо кримінальних правопорушень, віднесених до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.
Аналогічна норма закріплена ч. 1 ст. 306 КПК України.
Частиною четвертою ст. 303 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Обставини справи
Як уже згадувалося, ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді зі заявою (скаргою), у якій прохав зобов'язати НАБУ притягнути до кримінальної відповідальності працівників УСБУ за ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 382 КК України, а також зобов'язати УСБУ виконати ухвалу слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 14.08.2025 (у справі № 461/6520/25).
Отже, враховуючи положення ст. 214 та 303 КПК України, заявник (1) оскаржує бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесені відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, а також (2) оскаржує бездіяльність співробітників УСБУ, яка пролягає у невиконанні судового рішення.
Зі змісту скарги та доданих матеріалів слідує, що 02.08.2025 ОСОБА_2 звернувся до УСБУ з заявою про кримінальне правопорушення, передбачене ст. 1141 КК України, яке, на його думку, вчинене лікарем Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» ОСОБА_3 .
Втім, усупереч вимог ч. 1 ст. 214 КПК України, зазначені у заяві відомості не були внесені до ЄРДР, заявника не було повідомлено про початок досудового розслідування та не надано йому витягу з відповідного реєстру.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 14.08.2025 (у справі № 461/6520/25) уповноважену особу УСБУ зобов'язано розглянути з дотриманням, передбачених ст. 214 КПК України, положень заяву ОСОБА_2 про кримінальне правопорушення від 02.08.2025 (копії відповідного судового рішення не надано).
Листами від 18.08.2025 УСБУ повідомило ОСОБА_2 про те, що його заява від 02.08.2025 не містить відомостей, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, підслідного слідчим органів безпеки відповідно до ч. 2 ст. 216 КПК України.
19.08.2025 та 20.08.2025 ОСОБА_2 звернувся до НАБУ із заявами, в яких прохав притягнути співробітників УСБУ до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 382 КК України, що пов'язана з невиконанням згаданої ухвали слідчого судді Галицького районного суду міста Львова. Також ОСОБА_2 прохав НАБУ сприяти виконанню цієї ухвали співробітниками УСБУ.
З долучених до скарги матеріалів слідує, що 20.08.2025 ОСОБА_2 отримав відповідь від НАБУ, що розгляд порушених у зазначеній заяві питань не належить до компетенції Національного антикорупційного бюро України, а тому вказані заяви відправлені до Територіального управління ДБР для розгляду.
Згідно з визначеним у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України переліком до суб'єктів вчинення кримінального правопорушення, як умови підсудності справи Вищому антикорупційному суду, віднесені, зокрема військовослужбовці вищого офіцерського складу Служби безпеки України.
Втім, долучені до скарги матеріали, у тому числі заява ОСОБА_2 на адресу НАБУ, не містять відомостей про те, що заявлене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 364 КК України, вчинене згаданим суб'єктом (суб'єктами).
Інші кримінальні правопорушення, про які також указано у заяві (ч. 1 ст. 367 та ч. 2 ст. 382 КК України) не віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду України згідно з переліком, визначеним у ч. 1 ст. 331 КПК України та примітці до ст. 45 КК України.
Отже, скарга ОСОБА_2 щодо зобов'язання уповноваженої не відповідає передбаченій п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України умові підсудності Вищому антикорупційному суду кримінальних правопорушень.
До того ж, варто зазначити, що у поряду ст. 303 КПК України не може бути оскаржена бездіяльність уповноваженої особи УСБУ, яка полягає у невиконанні ухвали слідчого судді.
У будь-якому разі відомостей, які могли б свідчити про підсудність скарги ОСОБА_2 слідчому судді Вищому антикорупційному суду, не встановлено.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя вважає відсутніми передбачені п. 1?3 ч. 5 ст. 216 КПК України імперативні умови підсудності скарги ОСОБА_2 Вищому антикорупційному суду.
Тому, виходячи з ч. 2 ст. 331 та ч. 1 ст. 306 КПК України, скарга не підлягає розгляду слідчим суддею Вищого антикорупційного суду в порядку здійснення судового контролю під час досудового розслідування, позаяк Вищий антикорупційний суд не є «судом, встановленим законом» для розгляду даної скарги.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.
Водночас, у силу ч. 7 ст. 304 КПК України повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом.
На підставі викладеного, керуючись ст. 303, 304 КПК України,
Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення скарги невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1