Житомирський апеляційний суд
Справа №296/8750/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/573/25
Категорія ст.422 КПК України Доповідач ОСОБА_2
28 серпня 2025 року колегія суддів Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря: ОСОБА_5
захисника: ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
прокурора ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 11 серпня 2025 року, якою задоволено клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 07 жовтня 2025 року,
встановила:
Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 11 серпня 2025 року задоволено клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 до 07 жовтня 2025 року.
Визначено заставу у межах 30 (тридцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який становить 90840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок ) гривень та покладено обов'язки , передбачені ч.4 ст.195 КПК України.
Слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді тримання під вартою, оскільки слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено достатніх стримуючих факторів від порушень з боку підозрюваного своїх зобов'язань у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у визначений час доби із застосуванням електронного засобу контролю.
Сторона захисту вважає не доведеними ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст.177 КПК України.
Зазначає, що стосовно ризику переховування орган досудового розслідування не навів жодного аргументу та не послався на жодну обставину, які б про це свідчили.
Заслухавши доповідача, пояснення захисника, який підтримав подану апеляційну скаргу, заперечення прокурора, на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим заходом і він може бути застосованим тоді, коли жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених у ст. 177 КПК України.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Встановлено, що слідчим відділом Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування об'єднаного кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025060640000808 від 08.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.129, ч. 1 ст. 263 КК України.
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 08.08.2025 о 23 год 18 хв., затримано в порядку ст. 208 КПК України та 09.08.2025 йому вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.129, ч. 1 ст. 263 КК України.
На думку колегії суддів висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри повідомленої ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 263 КК України, які відносяться до категорії кримінального проступку та тяжкого злочину, та за найтяжче з них законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років відповідають фактичним обставинам провадження, оскільки підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 263 КК України, підтверджується зібраними доказами, копії яких містяться в матеріалах клопотання слідчого.
Матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості саме для встановлення вини чи її відсутності у особи у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.
Обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Крім того, з практики Європейського Суду з прав людини випливає, що «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.
Докази долучені до клопотання свідчать, що ОСОБА_7 може бути причетний до вчинення кримінального правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 263 КК України.
Наведені захисником відомості в апеляційній скарзі, так і доводи підозрюваного в судовому засіданні апеляційного суду не спростовують даних, що ОСОБА_7 може бути причетним до інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Слідчий суддя також достатньо обґрунтував свої висновки про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 усвідомлюючи тяжкість злочину, бажаючи уникнути негативних наслідків кримінально-правового та цивільно-правового характеру, може ухилятися від органу досудового розслідування та суду, з цими висновками погоджується і колегія суддів.
За таких обставин, апеляційний суд вважає обґрунтованими та законними висновки слідчого судді про наявність достатніх підстав, згідно вимог ст. 194 КПК України для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Колегія суддів зважає і на те, що при розгляді питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід враховувати і серйозність звинувачення та ризик втечі підозрюваного. Крім цього, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Також, колегія суддів зважає і на те, що на даний час в Україні введено воєнний стан, що також є відповідним ризиком, який з врахуванням даних про особу обвинуваченого, характером злочинів у яких він обвинувачується додатково свідчить про правильність висновків суду, оскільки в зазначених умовах здійснення контролю за обвинуваченим правоохоронними органами, в разі застосування до нього інших більш м'яких запобіжних заходів, в тому числі домашнього арешту є ускладненим.
Доводи сторони захисту про те, що до підозрюваного ОСОБА_7 міг бути застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено достатніх стримуючих факторів від порушень з боку підозрюваного своїх зобов'язань в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Доводи захисника, що підозрюваний одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, наявність постійного місця проживання, відсутність офіційного працевлаштування, відсутність судимостей, має позитивну характеристику за місцем проживання, та з урахуванням фактичних обставин справи, не є переконливим аргументом для можливості застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки це не стримало його від протиправної поведінки, відповідно до підозри.
Таким чином, вирішуючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 та неможливості на даний час у застосуванні менш суворого запобіжного заходу.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги захисника підозрюваного на предмет законності та вмотивованість ухвали слідчого судді щодо ОСОБА_7 у частині визначення розміру застави, колегія суддів звертає увагу на таке.
На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Як убачається з оскаржуваної ухвали, визначаючи щодо підозрюваного ОСОБА_7 розмір застави, слідчий суддя взяв до уваги обставини, установлені ст. 177, 178 КПК України, вимоги ст. 182 цього Кодексу та позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Тому, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, його ступеня суспільної небезпеки, а також даних про особу підозрюваного ОСОБА_7 , слідчий суддя прийшов до висновку, що застава, у розмірі, визначеному ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме 30 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб у разі її внесення здатна забезпечити виконання ОСОБА_7 покладених на нього обов'язків та не буде завідомо непомірна для нього.
З вказаним висновком погоджується і колегія суддів. Такий розмір застави, на думку колегії суддів, є справедливим, та таким, що співвідноситься з даними про особу підозрюваного, обставинами кримінального правопорушення, його тяжкістю та особливою суспільною небезпечністю, а тому відповідає вимогам кримінального процесуального закону, зазначеним в ч. 4 ст. 182 КПК України, згідно з якою розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Інші доводи апеляційної скарги, також не спростовують правильність висновків слідчого судді.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді колегія суддів не знаходить.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 11 серпня 2025 року, якою задоволено клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 до 07 жовтня 2025 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: