СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/14493/25
пр. № 2/759/6553/25
04 вересня 2025 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Бабич Н.Д., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Приватного підприємства "Шериф-ГБР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
30.06.2025 р. до суду надійшов вказаний позов, в якому позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором №2496/КВ про надання послуг охорони квартири від 07.07.2016 року в розмірі 12 600,00 грн. Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням зобов'язання за вказаним договором.
Ухвалою суду від 14.07.2025 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження без виклику сторін (а.с.28).
Позивачу направлялася копія ухвали про відкриття провадження та про розгляд справи в порядку спрощеного провадження. Відповідачу направлялася копія ухвали суду про відкриття провадження та про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, яка повернулася не врученою, за повідомленням Укрпошти "за закінченням терміну зберігання" (а.с.30,31).
Відповідач заяву із запереченнями про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позовну заяву до суду не направив.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини п'ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду справи, є рішення Європейського суду з прав людини «Чікоста і Віола проти Італії».
Відповідно до ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були надані суду. Судом встановлено, що між Приватним підприємством «Шериф-ГБР» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання послуг охорони квартири №2496 /КВ від 07.07.2016 року.
Пунктом 1.1. Договору визначено, що послуги надавалися за адресою: АДРЕСА_1 .
Вартість обраних Замовницею послуг, згідно пункту 7.1. Договору, складає 350,00 (триста п'ятдесят гривень 00 копійок) без ПДВ за один місяць їх надання.
Згідно положень п.7.2. Договору, оплата за цим Договором здійснюється наумовах передоплати і проводиться Замовницею щомісячно, протягом перших п'ятнадцяти календарних днів місяця в якому надаються послуги.
Крім того, п.п.8.1.-8.2. Договору визначено, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє протягом календарного року, але у будь-якому випадку до моменту повного виконання обома Сторонами прийнятих на себе зобов'язань. Якщо за 15 днів до закінчення дії Договору жодна зі Сторін не вимагатиме його припинення, Договір вважається продовжений на той же термін, без обмежень кількості разів продовження дії Договору.
Відповідно до ст. 978 ЦК України, за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.
З матеріалів справи вбачається, що позивач надав послуги, визначені п.п.1.1.-1.2. договору, а відповідач, починаючи із квітня 2022 року, припинив виконувати свої договірні зобов'язання щодо оплати наданих послуг.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають на підставах, встановлених ст.11 цього Кодексу.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 614 ЦК України).
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 ЦК України).
З детального розрахунку заборгованості по заначеному договору, наданого позивачем, вбачається, що за період з квітня 2022 року по березень 2025 року заборгованість відповідача становить 12600 грн, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Крім цього, в матеріалах справи відсутні будь-які заперечення відповідача та/або зауваження щодо розрахунку заборгованості по договору.
Відповідач не скористався своїми правами, передбачені ст. 76-83, 174, 191 ЦПК України та не надав суду заперечень щодо вимог позивача та доказів на їх спростування.
Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).
Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав в зв'язку з чим утворилась заборгованість по сплаті коштів, тому суд вважає позов обґрунтованим та доведеним, що дає підстави для задоволення в повному обсязі.
Згідно з ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору 2422,40 грн. (а.с.23).
Керуючись ст.ст.16, 509, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 629, 631 ЦК України, ст.ст.3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов Приватного підприємства "Шериф-ГБР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «Шериф-ГБР» заборгованість за договором №2496/КВ про надання послуг охорони квартири від 07.07.2016 року у розмірі 12600,00 грн. та судовий збір в сумі 2 422,40 грн., а всього разом 15 022 (п'ятнадцять тисяч двадцять дві) грн.40 коп.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги.
Зазначити дані позивача: Приватне підприємство «Шериф-ГБР», адреса: Київська область, Бориспільський район, с. Гнідин, вул. Мєшкова, буд. 20, ЄДРПОУ 39215704;
Зазначити дані відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Бабич Н.Д.