Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/13502/25
01 вересня 2025 року м. Київ
Слідча суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
слідчого ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12025100070001849, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.08.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України, про накладення арешту на майно,
Слідчий СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 звернувся до Подільського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт майна.
Клопотання обґрунтоване тим, що в провадженні СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №12025100070001849 від 31.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що 30.08.2025 о 08 год 00 хв. молодший інспектор Оболонського районного відділу Управління поліції охорони в м. Києві старший сержант поліції ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з напарником ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи одягненими у формений одяг із знаками розрізнення, заступили на чергування до наряду «Бровка 520», по охороні об'єктів та особистого майна громадян і боротьбі зі злочинністю та правопорушеннями, тобто розпочали виконувати свої службові обов'язки.
Того ж дня, приблизно о 23 год 48 хв. на пульт централізованого спостереження Управління поліції охорони в м. Києві надійшов виклик на планшетний пристрій «Хуліганство», за адресою: просп. Георгія Гонгадзе, 20 у м. Києві. Виконуючи свої службові обов'язки працівники поліції екіпажу «Бровка 520» ОСОБА_5 та ОСОБА_6 прибули за вищевказаною адресою, де виявили заявника, який повідомив, що чоловік із квартири АДРЕСА_1 , яка знаходиться на сьомому поверсі багатоквартирного будинку, погрожує фізичною розправою та висловлювався нецензурно.
Піднявшись на сьомий поверх багатоквартирного будинку працівники поліції ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , помітили громадянина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який поводив себе агресивно та на законні вимоги працівників поліції припинити своє протиправне діяння відносно жителів будинку АДРЕСА_2 , почав висловлюватися в бік працівників поліції нецензурною лайкою.
В цей момент, у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на погрозу вбивством працівників правоохоронного органу, у зв'язку з виконанням ними своїх службових обов'язків.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на погрозу працівникам правоохоронного органу вбивством, у зв'язку з виконанням ними своїх службових обов'язків, усвідомлюючи протиправність своїх дій, 31.08.2025, приблизно о 00 год 20 хв., ОСОБА_7 , знаходячись біля квартири АДРЕСА_3 , умисно повідомив працівникам поліції ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які виконували службові обов'язки, щодо охорони громадського порядку та були одягнуті у форменому одязі із розпізнавальними знаками і несли службу на території Подільського району в. м. Києві, якщо поліцейські не підуть з поверху, то він їх підірве. Після чого ОСОБА_7 на підтвердження своїх намірів на погрозу вбивством працівників поліції, повернувся до своєї квартири звідки виніс тримаючи в правій руці, предмет схожий на гранату.
В той же час, працівники поліції ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , реально сприймаючи погрозу вбивством, оскільки побачивши продемонстрований ОСОБА_7 предмет схожий на гранату, який останній висловив намір застосувати, реально сприйнявши для себе погрозу вбивством, залишили сьомий поверх зазначеного багатоквартирного будинку.
31.08.2025 в період часу з 13 год 30 хв. по 15 год 01 хв., за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 20, слідчим Подільського УП ГУНП у м. Києві, у порядку ст. 208-211 КПК України, було здійснено затримання громадянина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України.
Окрім цього, в ході проведення обшуку затриманого ОСОБА_7 , слідчим Подільського УП ГУНП у м. Києві, на підставі ч. 3 ст. 208 КПК України, із дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 223 і ст. 236 КПК України, виявлено та вилучено: мобільний телефон марки Xiaomi, моделі «HyperOS» IМЕІ НОМЕР_1 із сім-картою НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_7 , поміщений до спеціального пакету №WAR1080019.
В подальшому, постановою слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві, вище зазначений мобільний телефон, що належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Враховуючи те, що вище вказане вилучене майно могло зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та має значення речового доказу, тому необхідно на вказане майно накласти арешт, оскільки незастосування заборони на відчуження, використання та розпоряджання цим майном може призвести до перепродажу майна, його пошкодження, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
У судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому доводи та на долучені до матеріалів клопотання документи, у зв'язку із чим просив задовольнити його у повному обсязі.
Власник майна ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився. Подав до суду заяву, де зазначив, що не заперечує проти накладення арешту на мобільний телефон, який було вилучено.
Заслухавши доводи прокурора та врахувавши заяву власника майна, дослідивши матеріали клопотання та всі долучені до нього документи, слідча суддя дійшла наступного висновку.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.
Відповідно до ч. 3 ст. 208 КПК України уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною сьомою статті 223 і статтею 236 КПК України.
Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (ч. 7 ст. 236 КПК України).
Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 168 КПК України тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208, 298-2 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов'язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
В ході судового розгляду встановлено, що 31.08.2025 в період часу з 13 год 30 хв. по 15 год 01 хв., за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 20, слідчим Подільського УП ГУНП у м. Києві, у порядку ст. ст. 208-211 КПК України, було здійснено затримання громадянина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України.
Окрім цього, в ході проведення обшуку затриманого ОСОБА_7 слідчим Подільського УП ГУНП у м. Києві, на підставі ч. 3 ст. 208 КПК України, із дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 223 і ст. 236 КПК України, виявлено та вилучено: мобільний телефон марки Xiaomi, моделі «HyperOS» IМЕІ НОМЕР_1 із сім-картою НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_7 , поміщений до спеціального пакету №WAR1080019.
Вилучені в ході проведення обшуку речі, в силу положень ч. 2 ст. 168 КПК України, вважаються тимчасово вилученим майном.
Слідча суддя зауважує, що клопотання слідчого про арешт тимчасового вилученого в ході проведення обшуку подано у строк, визначений ч. 5 ст. 171 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадках, передбачених пунктами 1-2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу та підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України відповідно.
Згідно з ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як встановлено слідчою суддею, постановою слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 від 31.08.2025 року майно, виявлене та вилучене в ході проведення обшуку затриманого ОСОБА_7 , зокрема мобільний телефон марки Xiaomi, моделі «HyperOS» IМЕІ НОМЕР_1 із сім-картою НОМЕР_2 , визнано речовим доказом, оскільки таке майно має значення для встановлення істини у кримінальному провадженні і може бути використане, як доказ під час судового розгляду.
Із урахуванням наведеного, слідча суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого про те, що мобільний телефон марки Xiaomi, моделі «HyperOS» IМЕІ НОМЕР_1 із сім-картою НОМЕР_2 , самостійно та в сукупності з іншими фактичними даними мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні та можуть бути використані, як докази під час судового розгляду, а отже вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Ризиком, для запобігання якого необхідне накладення арешту на таке майно, є можливість його приховування, пошкодження, псування чи знищення. Відповідно накладення арешту позбавляє власника майна можливості розпоряджатися та користуватися цим майном. Отже, може бути виконане завдання арешту майна - збереження речового доказу у кримінальному провадженні.
На думку слідчої судді, на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна ОСОБА_7 , крім того воно є пропорційним, оскільки підлягає оскарженню відповідно до норм процесуального законодавства щодо оскарження рішень слідчого судді та скасуванню у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 174 КПК України, а тому слідча суддя дійшла висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 170, 171, 173, 175, 237, 309, 370 КПК України, слідча суддя
Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12025100070001849, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України, про накладення арешту на тимчасово вилучене майно - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке вилучене 31.08.2025 року під час затримання в порядку ст. 208 КПК УкраїниОСОБА_7 , а саме на мобільний телефон марки Xiaomi, моделі «HyperOS» IМЕІ НОМЕР_1 із сім-картою НОМЕР_2 , поміщеного до спеціального пакету №WAR1080019, з метою збереження речового доказу.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна у порядку, передбаченому частиною 1 статті 174 КПК.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді не зупиняє її виконання.
Слідча суддя ОСОБА_1