Номер провадження 1-кс/754/2952/25
Справа № 754/14607/25
Іменем України
03 вересня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва: - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: - ОСОБА_3 ,
в присутності підозрюваного: - ОСОБА_4 ,
захисника: - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Деснянського УПГУНП у м. Києві ОСОБА_6 у кримінальному проваджені № 12025100030002485 від 01.09.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бровари Київської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, учасника бойових дій, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
03.09.2025 року слідчий СВ Деснянського УПГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186КК України.
Відповідно до клопотання слідчого та наданих матеріалів убачається, що у провадженні слідчого відділу Деснянського УПГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12025100030002485 від 01.09.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 01.09.2025 приблизно о 10 годині 10 хвилин, перебуваючи у лісопосадковій смузі поблизу адреси: м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, буд. 3-А, побачив раніше незнайомого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якого на шиї знаходився золотий ланцюжок та золотий хрестик, після чого у нього виник злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, який введено з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та неодноразово продовжено, останній раз Указом Президента України від 14.07.2025 № 478/2025 строком на 90 діб, до 15.11.2025.
В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, розуміючи, що його дії є відкритими, ОСОБА_4 , йшов за потерпілим ОСОБА_8 та перебуваючи біля трамвайної колії поблизу адреси: м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, буд. 3-А, підійшов до потерпілого ОСОБА_8 та шляхом ривка, зірвав з його шиї золотий ланцюжок та золотий хрестик загальною вартістю близько 60 000 гривень 00 копійок, тим самим відкрито викрав чуже майно, в умовах воєнного стану, що належить потерпілому ОСОБА_8 .
Після чого, ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму близько 60 000 гривень 00 копійок.
02.09.2025 року о 20 годині 32 хвилин ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий посилається на існування ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають йому достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 , який раніше не судимий, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, тому може спробувати переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки є особою працездатного віку, проте не працевлаштований, не має інших джерел доходу, а відтак не має засобів для існування, не одружений, міцних соціальних зв'язків не має, а тому продовжуватиме злочинну діяльність у сфері вчинення кримінальних правопорушень майнового характеру.
Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України, в клопотанні викладені обставини, на підставі яких слідчий прийшов до висновку про наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, до клопотання долучено копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечували, просили застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, посилаючись на те, що підозрюваний є учасником бойових дій, має постійне місце проживання у м. Києві.
Вислухавши доводи прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчим суддею встановлено таке.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов'язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.
Як зазначено в ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє в застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного у п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому слідчий суддя наголошує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, правильність кримінально-правової кваліфікації діяння потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Прокурором доведено обставини, передбачені ст. 194 КПК України, передбачені п.1, п.2 ч. 1 ст. 194 КПК України, однак не доведено обставини, передбачені п. 3 ч.1 ст. 194 КПК України, а саме недостатність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, ОСОБА_4 раніше не судимий, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України. Як встановлено судом підозрюваний є учасником бойових дій, має зареєстроване та постійне місце проживання у м. Києві. Зважаючи на недоведеність прокурором неможливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, суд вважає за доцільне застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Суд вважає, що в результаті застосування запобіжного заходу саме у вигляді цілодобового домашнього арешту буде досягнута мета забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків і обраний запобіжний захід буде запобігати його спробам переховуватись від органів досудового розслідування, або суду, а також спробам незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 184, 186, 193, 194, 195, 196, 202, 309, 369-372 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ Деснянського УПГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці, - до 24 годин 00 хвилин 03 листопада 2025 року, заборонивши цілодобово залишати житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (приватний будинок).
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, слідчого судді, прокурора, суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Строк дії обов'язків, покладених судом, визначити до 03 листопада 2025 року включно.
Відповідно до ст. 205 КПК України, ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвалу направити для виконання до органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.
Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтись в його житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на підозрюваного зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвала припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду потягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1