ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11354/25
провадження № 3/753/4660/25
"02" вересня 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Заруба П.І., за участю захисника Івченка Д.Ю., та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
15 травня 2025 року о 22-й годині 20 хвилин в м. Києві, вул. Здолбунівська, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Audi Q5» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на місці зупинки та у лікаря нарколога ОСОБА_1 відмовилась, чим порушила п. 2.5 ПДР України.
Крім того, 15 травня 2025 року о 22-й годині 20 хвилин в м. Києві, вул. Здолбунівська, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Audi Q5» д.н.з. НОМЕР_1 не виконала законну вимогу про зупинку транспортного засобу, поданою за допомогою жезлу, чим порушила п.п. 2.4 ПДР України.
Таким чином ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Вказані матеріали справ складені у відношенні однієї особи та знаходяться у провадженні одного органу, уповноваженого на їх розгляд. У зв'язку з чим, на підставі вимог ст. 36 КУпАП дані матеріали підлягають об'єднанню в одне провадження.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчинених правопорушеннях не визнала, суду пояснила, що вона не побачила знак «В'їзд заборонено». Не бачила, що її зупиняли. Після того, як того як працівники поліції зупинили її, вона злякалась, їй не роз'яснили причини зупинки, не сказали наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння. ОСОБА_1 подзвонила своєму батьку і коли він приїхав вона погодилась на огляд, але працівники поліції вже склали протокол і відмовили їй.
Захисник Івченко Д.Ю. в судовому засіданні просив закрити адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказав, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують підставу зупинки ОСОБА_1 . На відео зафіксована лише процедура огляду її на стан алкогольного сп'яніння. Постанова про притягнення ОСОБА_1 за невиконання вимог знаку 3.21 «В'їзд заборонено» була винесена після здійснення останньої зупинки транспортного засобу. Крім того, працівниками поліції не були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , був виявлений запал алкоголю з салону автомобіля, на підставі якого остання мала пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. При цьому працівники поліції говорили про запах парфумів в автомобілі. В самому протоколі не вказані ознаки алкогольного сп'яніння. Також вказав, що в матеріалах справи відсутній акт огляду на стан сп'яніння, який має бути складений в двох примірниках. Одночасно працівники поліції в порушення вимог ст. 266 КУПАП, а саме у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, проводить огляд в закладах охорони здоров'я. З відеозапису вбачається, що працівники поліції запропонували пройти огляд ОСОБА_1 у лікаря нарколога, не назвавши повну назву такого закладу охорони здоров'я, що суперечить вимогам діючого законодавства. ОСОБА_1 злякалась, коли їй сказали їхати до лікаря нарколога, і сказали просто в Дніпровський район, вул. Запорожця, 20. Тоді як КНП «КМНКЛ Соціотерапія» знаходиться в Голосіївському районі, провулок Деміївський, 5-а. Вказав, що в діях працівників поліції вбачається провокація, оскільки вони задавали провокаційні питання.
Інспектор УПП у м. Києві Гром Д.О. на неодноразові виклики, до суду не з'явився.
Суд вислухавши думку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та захисника, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи та відеозапис з нагрудної камери, надаючи оцінку зібраним доказам у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, в судовому засіданні був переглянутий відеозапис з нагрудної бодікамери поліцейського, відповідно до якого він починається з того, що працівники поліції пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 відмовляється. Після чого їй пропонують пройти огляд у лікаря нарколога. На що вона запитує де це, а коли отримує відповідь що це на вул. П. Запорожця, 20 у Дніпровському районі м. Києві, також відмовляється. При цьому ОСОБА_1 веде себе спокійно. Працівник поліції роз'яснює, що відносно неї буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 запитує, що це означає. Працівник поліції роз'яснює наслідки і повторно пропонує пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер або у лікаря нарколога. ОСОБА_1 говорить що вона незнає скільки це займе часу і вона не хоче (22 година 15 хвилин). Працівник поліції запитує ОСОБА_1 вона відмовляється від огляду, остання просить пару хвилин, щоб подзвонити колезі, говорить що не розуміє, чому у неї забрали права. Працівник поліції говорить, що ОСОБА_1 не виконала вимогу працівника поліції про зупинку, заїхала під знак «в'їзд заборонено». На що ОСОБА_1 не заперечує даного факту, починає телефонну розмову і зачиняє вікно автомобіля. Закінчивши телефонну розмову, ОСОБА_1 знову працівник поліції пропонує пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. На що остання чітко відповідає ні. На 34 хвилині працівник поліції оголошує ОСОБА_1 зміст протоколів складених відносно неї та постанову щодо порушення вимог дорожнього знаку 3.21 ПДР України. ОСОБА_1 всюди ставить підписи.
Вказаний відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, відновити послідовність подій та надати оцінку діям осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Вказаний відеозапис отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Доводи захисника з приводу того, що матеріалами справи не доведено законної підстави зупинки, спростовані переглянутим відеозаписом, відповідно до якого ОСОБА_1 не заперечувала факту порушення п. 3.21 ПДР України, отримала відповідну постанову та розписалась за неї. Також в матеріалах справи наявна постанова серії ЕНА № 4740170, про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у розмірі 340 гривень штрафу.
Твердження захисника з приводу того, що працівниками поліції не були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, не знайшли свого підтвердження, оскільки ознаки стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 було зафіксовано в направленні на огляд водія на стан сп'яніння.
Також суд звертає увагу, що акт огляду на стан алкогольного сп'яніння відповідно до Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» складається працівником поліції у разі використання спеціальних технічних засобів, результат яких зазначається в акті. В даному випадку ОСОБА_1 відмовилась проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», а тому складання акту не передбачено вищевказаною інструкцією.
Твердження захисника, що працівник поліції не запропонував ОСОБА_1 пройти огляд у закладі охорони здоров'я, є хибним. Оскільки на відеозаписі чітко зафіксовано, що інспектор патрульної поліції декілька разів запропонував останній пройти огляд у лікаря нарколога, і мав на увазі саме медичний заклад, назвавши його адресу та район. З переглянутого відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 чітко розуміла куди їй потрібно їхати, і не виявляла ознак страху, як на це посилається захисник.
Крім того, КНП «КМНКЛ Соціотерапія» за адресою: м. Київ, вул. Запорожця, 20, яку вказав працівник поліції, являється одним з підрозділів вказаної лікарні, юридична адреса якої м. Київ, провулок Деміївський, будинок, 5-а.
Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Враховуючи викладене працівник поліції запропонував ОСОБА_1 проїхати до найближчого медичного закладу що знаходиться з адресою: м. Київ, вул. Петра Запорожця, 20.
Крім того, переглянутим в судовому засіданні відеозаписом також не підтверджується твердження захисника в частині того, що працівники поліції здійснювали провокацію відносно ОСОБА_1 . Оскільки патрульні, які складали протокол про адміністративне правопорушення вели себе стримано, уважно і ввічливо, роз'яснювали права та обов'язки, задавали коректні питання. Одночасно, вважаючи дії працівників поліції незаконними, ні стороною захисту ні ОСОБА_1 їхні дії оскаржені не були.
Також вищевказаним відеозаписом повністю спростовується версія ОСОБА_1 , що вона була налякана, оскільки вона чітко розуміла обставини та чітко відповідала на запитання, вела себе спокійно.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином норми ПДР встановлюють імперативний обов'язок водія, а не його право, пройти огляд на визначення стану сп'яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, не бажання водія) - ПДР не містять.
Судом встановлено, працівник поліції зупинивши ОСОБА_1 за невиконання вимоги про зупинку, встановивши наявність у останньої ознак алкогольного сп'яніння, запропонував, висунув неодноразово вимогу водієві пройти огляд на стан сп'яніння на місці та у лікаря нарколога, що чітко зафіксовано на відеозаписі на що остання неодноразово відмовилась. Після чого працівник поліції почав процесуально оформлювати відмову від огляду на стан сп'яніння та невиконання зупинки на вимогу працівника поліції, а саме складати протоколи про адміністративне правопорушення.
Суд критично оцінує пояснення ОСОБА_1 що були дані нею в судовому засіданні і вважає, що ці пояснення є способом її захисту від висунутого обвинувачення у скоєнні адміністративного правопорушення та наміром уникнути адміністративної відповідальності. ЇЇ пояснення в повному обсязі спростовуються дослідженими судом доказами.
Крім того, відповідно до вимог розділу п. 1 Х розділу «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Вказані вимоги працівниками поліції були виконані та ОСОБА_1 була відсторонена від керування транспортним засобом, що підтверджується відеозаписом з нагрудної бодікамери поліцейського.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 в порушенні п. 2.5, 2.4 ПДР та наявності в її діях складів адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Однак, згідно зі ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчились строки, передбачені статтею 38 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Як встановлено в судовому засіданні, правопорушення, передбачене ст. 122-2 КУпАП було вчинено 15 травня 2025 року. Таким чином, на момент розгляду справи, сплили строки накладення адміністративного стягнення, визначені ч. 2 ст. 38 КУпАП за ст. 122-2 КУпАП, а тому матеріали справи в цій частині підлягають закриттю.
Вирішуючи питання про накладення адміністратвиного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП суд враховує обставини та характер скоєного, особу ОСОБА_1 відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують її відповідальність, та вважає за необхідне застосувати до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 122-2, 130, 283, 284, 285 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суддя,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП - закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривні.
Роз'яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.
Суддя П.І. Заруба