ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/3117/23
провадження № 1-кп/753/789/25
"29" серпня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12020100020001817 від 19.03.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Комсомольськ-на-Амурі Хабаровського краю, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 309 та ч.1 ст. 311 КК України,
учасники кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
захисник ОСОБА_5 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_3 , у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, домовився з невстановленою досудовим розслідуванням особою, щодо незаконного придбання прекурсору, а саме сірчаної кислоти, з метою використання у виготовленні психотропної речовини - амфетамін. Продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел, ОСОБА_3 у невстановлений день, час, місці та спосіб придбав прекурсор, обіг якого обмежено та стосовно якого встановлюються заходи контролю - сірчана кислота, яку в подальшому переніс за місцем свого мешкання а саме за адресою: АДРЕСА_2 , де розпочав зберігати з метою використання у виготовленні психотропної речовини.
В подальшому, 22 квітня 2020 року у період часу з 20 години 00 хвилин по 21 годин 51 хвилин у ході проведення санкціонованого обшуку квартири АДРЕСА_2 працівниками поліції було виявлено та вилучено рідини темно-коричневого кольору, в яких виявлено прекурсор, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюються заходи контролю - сірчану кислоту, масою 0,495 г, яку ОСОБА_3 , незаконно придбав та зберігав, всупереч вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» від 15.02.1995, «Порядку провадження діяльності, пов?язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом», затвердженого постановою Кабінет міністрів України від 03.06.2009 N? 589, з метою використання у виготовленні психотропної речовини.
Сірчана кислота, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року N?770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», «Список N?1» в «Таблиці IV», відноситься до прекурсорів, обіг яких обмежено і стосовно яких встановлюються заходи контролю.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні незаконному придбанні та зберігання прекурсору з метою використання у виготовленні психотропної речовини, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 311 КК України.
Крім того, ОСОБА_3 , обвинувачується в тому, що він, у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, домовився з невстановленою досудовим розслідуванням особою, щодо незаконного придання особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, а саме канабісу для власного вживання без мети збуту. Продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел, ОСОБА_3 у невстановлений день, час, місці та спосіб придбав особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, а саме канабіс, який в подальшому переніс за місцем свого мешкання а саме за адресою: АДРЕСА_2 , де розпочав зберігати для власного вживання, без мети збуту.
Так, 22 квітня 2020 року у період часу з 20 години 00 хвилин по 21 годин 51 хвилин у ході проведення санкціонованого обшуку квартири АДРЕСА_2 працівниками поліції було виявлено та вилучено речовини рослинного походження зеленого кольору, які є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабіс, масою 5,03 г, 3,54 г та 3,13г, а загальною масою 11,70 г, який ОСОБА_3 незаконно придбав та зберігав, для власного вживання, без мети збуту.
Таким чином, ОСОБА_3 , обвинувачуєтеся у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
В судовому засіданні захисником обвинуваченого ОСОБА_3 заявлено клопотання, яке підтримане обвинуваченим про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 на підставі ст. 49 КК України, оскільки на момент судового засідання строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачені ст. 49 КК України закінчились. При цьому повідомили, що ОСОБА_3 розуміє, що закриття провадження з даних підстав не є реабілітуючим та просить закрити кримінальне провадження на підставі ст. 49 КК України.
Прокурор вважав, що є підстави для звільнення особи від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, оскільки дійсно строки притягнення до кримінальної відповідальності у цьому провадження сплинули.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Під час судового розгляду ОСОБА_3 в присутності захисника повідомив, що розуміє, що закриття кримінальному провадження у даній справі на підставі ст. 49 КК України не реабілітує його і, використавши своє процесуальне право, підтримав клопотання про закриття кримінального провадження з цих підстав, фактично відмовившись від дослідження доказів з метою встановлення його невинуватості. Оскільки відповідно до вимог ч. 5 ст. 28 КПК України, кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите, суд вважає за можливе розглянути вказане клопотання.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули строки, визначені цією статтею, зокрема, у даному провадженні п'ять років у разі вчинення нетяжкого злочину.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 КК України, звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням давності є обов'язковим для суду.
Також, при ухваленні вказаного рішення, суд враховує позицію Верховного Суду в постанові від 29.07.2021р. у справі N9 552/5595/18, в якій вказано: «За змістом статей 284-288 КПК підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах. Отже, наявність таких умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов'язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено. Відповідно до положень ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК жодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення чи показання, які можуть стати підставою для її підозри або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення. Виходячи з цих положень закону визнання винуватості є правом, а не обов'язком підозрюваного, обвинуваченого, а отже невизнання вказаними особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов'язує такого звільнення з визнанням ними своєї вини у вчиненні злочину. Таким чином, невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках, за умови роз'яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення».
Постановою Верховного суду Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 24 травня 2021 року у справі № 522/2652/15-к зауважено, що суддя районного суду при постановленні ухвали, відповідно до ст. 372 КПК України, не повинен вирішувати питання про встановлення вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
Наведені обставини Верховного суду дотримані судом, тому суд не пов'язує звільнення від кримінальної відповідальності із фактом визнання обвинуваченим своєї винуватості у скоєнні кримінального правопорушення, або ж за фактом його відсутності.
Виходячи з фактичних обставин даного кримінального провадження, події мали місце у квітні 2020 року, відтак на час судового розгляду минув, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України п'ятирічний строк притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Аналізуючи вищенаведені норми закону а також вимоги закону в частині дотримання розумності строків при розгляді кримінального провадження, враховуючи те, що ОСОБА_3 не заперечував проти закриття кримінального провадження щодо нього з нереабілітуючих підстав, з дня вчинення ним кримінального правопорушення, з урахуванням того, що у даному провадженні перебіг давності не зупинявся, строк притягнення його до кримінальної відповідальності минув, відсутні відомості про те, що ОСОБА_3 вчинив нове кримінального правопорушення, суд вважає, що клопотання захисника підлягає задоволенню, а ОСОБА_3 звільненню від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності.
На підставі викладеного керуючись ст. 49 КК України, ч. 2 ст. 284, ст. 285, 288, 372, 376 КПК України, суд
клопотання захисника ОСОБА_5 задовольнити.
ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 та ч.1 ст. 311 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв'язку з закінченням строків давності, а кримінальне провадження щодо нього в цій частині закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя: