Справа № 524/11796/25
Провадження № 2-з/524/31/25
про відмову у забезпеченні позову
04.09.2025 року суддя Автозаводського районного суду м.Кременчука Предоляк О.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення авансових платежів, що сплачені згідно умов попереднього договору, -
02.09.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення авансових платежів, що сплачені згідно умов попереднього договору.
Ухвалою судді від 03.09.2025 року позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків, у зв'язку з порушенням вимог, передбачених ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
03.09.2025 року позивачем ОСОБА_1 до суду подано заявупро забезпечення позову, яку передано в провадженні судді 04.09.2025 року, в якій просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 .
В обґрунтування заяви зазначає, що 07.05.2008 року між ним, як покупцем та ОСОБА_2 , як продавцем укладено попередній щодо подальшого укладення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . Згідно умов попереднього договору, зазначених в п.2, ним під розписку передавалися ОСОБА_3 , як представнику продавця кошти у сумі 51 000 доларів США. У попередньому договорі сторони погодили, що договір купівлі продажу має бути укладений 01.09.2008 року, проте у вказаний строк договір не був укладений, оскільки продавець не надав акт вводу в експлуатацію будинку та не надав для огляду квартиру з виконаними роботами. Оскільки кошти передані продавцю на даний час йому неповернуті, завернувся до суду з позовом про стягнення авансових внесків у сумі 51 000 доларів США. Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду та поновлення порушених прав.
Вивчивши заяву про забезпечення позову приходжу до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ч.ч. 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Позивач просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 .
Суддею вчинено запит до Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо майна належного ОСОБА_2 . Як вбачається з відповіді № 1735179 від 04.09.2025 року з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 не є власником квартири АДРЕСА_1
Позивачем до заяви про забезпечення позову не надано відомостей щодо власника квартири АДРЕСА_1 .
Враховуючи, щопредметом спору є стягнення авансових платежів, у суду відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення позову у тому вигляді, якому просить позивач, а саме накладення арешту на нерухоме майно, що належить третім особам, оскільки вжиттям такого заходу порушуватимуться права та законні інтереси особи, яка не є учасником даної справи.
За таких обставин, суд вважає, що заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Роз'яснити позивачу, що він не позбавлений права повторного звернення із заявою про забезпечення позову, проте така заява має відповідати вимогам ст. 151 ЦПК України.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-154, 259, 260 ЦПК України, -
У задоволенні заявиОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти діб з дня проголошення.
Суддя Олена Предоляк