іменем України
Справа №377/1037/24
Провадження №2/377/60/25
03 вересня 2025 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої - судді Малишенко Т.О., за участі секретарів судового засідання - Приліпко К.М., Маряхіної І.В., Присяжного В.В., сторони відсутні, розглянувши в відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - про розірвання шлюбу,
18.11.2024 року до суду надійшла позовна заява, у якій позивач, посилаючись на ст.ст. 4-5 ЦПК України, ст.ст. 104-105, 110, 112 СК України, просить розірвати шлюб укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зареєстрований 07 липня 2017 в Київському районному у м. Одесі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 1469 (Свідоцтво про шлюб Серія НОМЕР_1 ).
Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що у сторін так і не склалися нормальні сімейні стосунки в силу психологічної несумісності їх характерів, в зв'язку з чим, з часом, виявилось що в них різні погляди на сімейне життя та подружні обов'язки. Сторони перестали проживати разом, а відтак перестали вести спільне господарство. У кожного фактично утворився окремий бюджет. Позивач не хоче суто формально зберігати шлюб за відсутності між ними сімейних стосунків та бажання їх поновлювати. Збереження шлюбу суперечить інтересам Позивача.
Ухвалою судді від 28 листопада 2024 року, після виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 25.12.2024 року.
23.12.2024 року до суду від відповідача ОСОБА_4 надійшла заява про часткове визнання позову. В якій відповідач не заперечувала проти розірвання шлюбу, проте не погоджувалась з зазначеними у позові відомостями.
Ухвалою судді від 25 грудня 2024 року відкладено судовий розгляд справи, за заявами сторін, для надання часу для зібрання доказів та виклику свідків.
Ухвалою судді від 28.01.2025 року судом сторонам по справі надано строк для примирення шість місяців. Провадження у справі зупинено.
Ухвалою судді від 29.07.2025 року провадження у справі поновлено та призначено до розгляду 03.09.2025 року.
В призначене судове засідання 03.09.2025 року сторони не з'явились.
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. До суду подав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином. До суду подала заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, підтримала свою заяву про часткове визнання позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
З матеріалів справи судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_1 , виданого 07 липня 2017 року, Київським районним у м. Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, копія якого долучена до справи, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , 07 липня 2017 року зареєстрували шлюб, про що зроблено актовий запис за № 1469. Після державної реєстрації шлюбу прізвища: чоловіка - ОСОБА_6 , дружини - ОСОБА_6 .
Від шлюбу у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 народилась дитина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджено свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_2 .
Як вбачається із матеріалів справи, спільне життя у сторін не склалося, шлюбні відносини фактично припинені через різні погляди на життя і сімейні стосунки. Спільне господарство не ведеться, спільний бюджет відсутній. На час розгляду справи спірні питання про поділ майна та утримання дитини сторони не мають. Строк для примирення наданий судом позитивних результатів не дав.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши та давши належну оцінку зібраним по справі доказам, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ч.1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Із статті 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04 листопада 1950 р., ратифікована Україною 17 липня 1997 р.) вбачається, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Згідно ч. 2 ст. 18, п. 3 ст. 51, ч. 3 ст. 56, ч. 1 ст.110 СК України дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним з подружжя.
Відповідно до ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що за час сімейного життя у сторін склалася обстановка, що виключає можливість спільного проживання, почуття любові один до одного між сторонами втрачено. Примирення між подружжям та збереження сім'ї неможливо.
За таких обставин суд дійшов до висновку, що сім'я розпалася остаточно, а шлюб існує формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача і відповідача. Строк для примиреняя який був наданий сторонам, їх не примирив.
Враховуючи відсутність обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу, передбачених ч. 2 ст. 110 СК України, суд вважає за необхідне позов про розірвання шлюбу задовольнити, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що не суперечать закону та не порушують права інших осіб.
Як вбачається із змісту позовної заяви, спірних питань місця проживання дитини та розподілу спільного майна на час розгляду даної справи у суду відсутні.
У відповідності до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Оскільки відповідач просила залишити набуте прізвище, то суд вважає, що після розірвання шлюбу необхідно залишити прізвище - « ОСОБА_6 ».
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. В той же час, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, то з другої сторони стягуються судовий збір на користь держави.
На підставі п. 1. 3 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачем було сплачено судовий збір в повному обсязі.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити судові витрати між сторонами.
За правилами ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору.
Тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати у розмірі 1211 гривні 20 копійок.
Керуючись ст. ст. 258, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстровано 07 липня 2017 року Київським районним у м. Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області,, актовий запис № 1469.
Після розірвання шлюбу залишити дружині прізвище - ОСОБА_10 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 гривні 20 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Копію рішення направити сторонам для ознайомлення.
Рішення виготовлено 03 вересня 2025 року.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Т. О. Малишенко