Справа № 375/1606/25
Провадження № 3/375/1091/25
04 вересня 2025 року селище Рокитне
Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Банах-Кокус О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від батальйону №2 ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та фактично проживає на АДРЕСА_1 ,
за частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 будучи особою, яка протягом року піддавалась адміністративному стягненню за статтею 130 КУпАП, 16 червня 2025 року близько 10 год 21 хв перебуваючи по вул. Сухоліська, 6, у селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області, керував транспортним засобом електровелосипедом MINAKO MONSTER потужність двигуна 1000 w по дорозі загального користування, з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість, порушення мови. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря нарколога категорично відмовився. чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 15 січня 2025року ОСОБА_1 притягнено до адміністратвиної відповідальності за частиною 1 статті 130, частиною 1 статті 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Працівниками поліції дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною 2 статті130КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлявся шляхом направлення повістки за місцем проживання.
Також дата судового засідання відображалась на веб-сайті Рокинянського районного суду Київської області в рубриці список справ, призначених до розгляду.
Враховуючи, що згідно частиною 2 статті 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, відносяться до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, судом вживалися заходи щодо виклику ОСОБА_1 , однак останній в судове засідання не з'явився та клопотань про відкладення розгляду справи не направив, суддя вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності останнього.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Вирішуючи питання про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, суд виходить з наступного.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За частиною 2 статті 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до положень статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значеннядля правильного вирішення справи.
У відповідності до рішення від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведеності «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, яке з урахуванням положень статті 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Подія та склад адміністративного правопорушення та наявність вини у діях ОСОБА_2 підтверджується поданими уповноваженим органом матеріалами, де міститься:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №363287 від 16.06.2025;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніня від 16.06.2025;
- акт огляду на стан наркотичного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- довідка щодо кваліфікації адміністративного правопорушення від 17.06.2025;
- копія постанови Рокитнянського районного суду Київської області від 15 січня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 стягнення за частиною 1 статті 130, частиною 1 статті 130 КУпАП;
- рапорт працівника поліції від 16.06.2025;
- відеозаписи з нагрудних камер поліцейських (вміщені на лазерний компакт-диск), де зафільмовано подію, у зв'язку з якою відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 130 КУпАП, що були переглянуті і досліджені судом (суддею) під час розгляду справи на робочому комп'ютері в залі судового засідання.
Наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколу особу ОСОБА_1 встановлено на підставі паспорта громадянина України, йому роз'яснено його права та обов'язки, передбачені статтею 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, повідомлено про те, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності відбудеться у Рокитнянському районного суді Київської області.
За результатами перегляду відеозапису з нагрудної камери поліцейського, встановлено, що 16 червня 2025 року близько 10 год 21 хв ОСОБА_1 керував транспортним засобом електровелосипедом MINAKO MONSTER потужність двигуна 1000w по дорозі загального користування табув зупинений працівниками поліції на вул.Сухоліська, 6, у селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області (файл clip 1 з 10:21:05),
В ході спілкування працівниками поліції у водія ОСОБА_1 були виявлені такі ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість, порушення мови (файл clip 0 о 10:26:35).
Після чого, працівником поліції було запропоновано водію ОСОБА_1 пройти огляд з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння у медичному закладі у лікаря нарколога (файл clip 0 о 10:27:00).
Від запропонованого огляду ОСОБА_1 категорично відмовився (файл clip 0 о 10:38:10).
Факт пропозиції щодо проходження огляду на стан сп'яніння та відмова від такого огляду ОСОБА_1 фіксувався технічними засобами відеозапису - нагрудними камерами поліцейських БК № 476664.
Пунктом 1.10. Правил дорожнього рухупередбачено, що транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Однак, при цьому, норма статті 130 КУпАП не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.
Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Отже, електроскутери, електросамокати, гіброскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами. Їх фактично поділили на дві категорії, а саме:
- легкий персональний електричний транспортний засіб - це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;
- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Такі зміни були також викладені і в Законі України «Про автомобільний транспорт».
Водночас, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 15.03.2023 у справі № 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Відтак, Закон України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 № 2956-IX відносить самокати, моноколеса, електроскутери тощо до транспортних засобів.
Установлення події та складу адміністративного правопорушення за частиною 2 статті 130 КУпАП відбулося відповідно до приписів статті 266 КУпАП та вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015.
Перевіркою матеріалів також не встановлено порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративних протоколів, відповідають вимогам КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суд (суддя) вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП доведена повністю та підтверджується зібраними у справі доказами.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 є винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП, тому на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення у межах санкції частини 2 статті 130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. Обставин, що пом'якшують та (або) обтяжують відповідальність судом (суддею) не встановлено.
Згідно з вимогами статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст. 40-1, ч. 2 ст. 130, ст. 221, ст. 284 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень у дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Штраф підлягає стягненню на користь держави (рахунок отримувача: UA488999980313030149000010001; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; код класифікації доходів бюджету:21081300).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Судовий збір підлягає стягненню в дохід держави (рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно із статтею 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з наступного дня після набрання постановою законної сили.
Суддя Олена БАНАХ-КОКУС
Постанова суду набирає законної сили ____________________________
Постанову може бути пред'явлено до виконання до _________________