Кагарлицький районний суд Київської області
Справа № 368/752/25
номер провадження 1-кп/368/163/25
28.08.2025 року Кагарлицький районний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
потерпілої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кагарлику кримінальне провадження № № 12025111230000802 від 23.04.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця села Гребені Кагарлицького району Київської області, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , маючого середньо-спеціальну освіту, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працюючого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України, -
ОСОБА_4 в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно та безпричинно, систематично, в період з 07.2024 по 04.2025 вчиняв відносно цивільної дружини ОСОБА_5 психологічне насильство, яке виразилось у словесних образах, погрозах, висловлюваннях нецензурною лайкою в бік останньої, приниженні її честі та гідності, а також спричиненні останній тілесних ушкоджень.
Так, 18 квітня 2025 року, близько 19 год., ОСОБА_4 прийшов до місця проживання своєї співмешканки ОСОБА_5 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . Зайшовши до спальної кімнати будинку, ОСОБА_4 виявив ОСОБА_5 , яка відпочивала на ліжку. В цей час у ОСОБА_4 , на грунті ревнощів останньої до її колишнього співмешканця ОСОБА_6 , раптово виник умисел на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .
Після чого, ОСОБА_7 , на грунті неприязних відносин, реалізовуючи свій злочинний намір спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , діючи умисно, з метою заподіяння шкоди її здоров'ю, стягнув останню з ліжка та почав хаотично наносити неодноразові удари ногами по голові, обличчю та тулубу, в той час як потерпіла перебувала в лежачому положенні на підлозі. В подальшому ОСОБА_4 пішов з будинку та гн повертався . Так, своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_4 завдав ОСОБА_5 фізичного болю та заподіяв тілесні ушкодження.
Згідно висновку судово-медичної експертизи від 22.05.2025 наявні у потерпілої ОСОБА_5 були виявлені: переломи 2, 3, 4, 5, 11-го ребер справа; переломи 6, 7-го ребер зліва, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, так як не становили небезпеки для життя потерпілої і призвели до тривалого розладу здоров'я на строк понад 21 день.
Таким чином, ОСОБА_4 , заподіяв умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, тобто у вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КК України
.Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю, та на підтвердження встановлених судом обставин пояснив, що він прийшов до потерпілої додому, а коли зайшов у будинок, то побачив, що вона лежала на ліжку з колишнім співмешканцем ОСОБА_6 .. На грунті ревнощів потерпілої до її колишнього співмешканця ОСОБА_6 , він стягнув її з ліжка та почав наносити удари по голові та тулубу, після чого пішов з будинку і більше не повертався.
Крім особистих пояснень обвинуваченого з повним визнанням своєї вини, його вина стверджується слідуючими доказами.
Показами потерпілої ОСОБА_5 , яка пояснила, що дійсно 18.04.2025 року вона перебувала в кімнаті свого будинку, де відпочивала на ліжку разом з ОСОБА_6 - бувшим співмешканцем. В цей час до будинку зайшов ОСОБА_4 .. Побачивши її в ліжку з ОСОБА_6 , стягнув її на підлогу та почав бити по голові та тулубу, після чого пішов з будинку і більше не повртався. На даний час вона з обвинуваченим помирились, але разом не проживають, просить не позбавляти його волі.
Вина підсудного стверджується також слідуючими доказами:
Витягом з ЕРДР про реєстрацію вказаного кримінального правопорушення та заявою потерпілої;
Протоколом огляду місця події від 02.05.2025 року домоволодіння, де проживає потерпіла та фото таблицею до нього ;
Згідно висновку судово-медичної експертизи від 22.05.2025 наявні у потерпілої ОСОБА_5 були виявлені: переломи 2, 3, 4, 5, 11-го ребер справа; переломи 6, 7-го ребер зліва, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, так як не становили небезпеки для життя потерпілої і призвели до тривалого розладу здоров'я на строк понад 21 день.
Протоколом проведення слідчого експерименту від 02.05.2025 року з потерпілою ОСОБА_5 , під час якого потерпіла розповіла та показала про нанесення їй тілесних ушкоджень.
На підставі викладеного, пред'явлене ОСОБА_4 обвинувачення визнане судом повністю доведеним поза розумним сумнівом, воно ніким не оспорюється.
Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ст.122 ч.1 КК України, оскільки він навмисно спричинив середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_5 , тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я,
При визначенні виду та розміру покарання ОСОБА_4 , суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопрушення, особу обвинуваченого, якай свою вину визнав повністю і розкаявся у скоєному, посередньо характеризується за місцем проживання, думку потерпілої, яка просить призначити покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України э щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України відсутні.
Поряд з цим належить врахувати, що вимога додержуватись справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року. Зазначені міжнародні акти, згідно з частиною першою статті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з ч.2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належать, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання.
Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 Про практику призначення судами кримінального покарання особі, що вчинила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і для попередження нових злочинів.
За таких обставин суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в межах санкції ст. 122 ч.1 КК України без ізоляції від суспільства, і таке покарання відповідає принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню ним нових злочинів.
Також суд вважає за доцільне застосувати до обвинуваченого обмежувальні заходи, передбачені ст. 91-1 КК України.
Цивільний позов не заявлений.
Долю речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 369 -374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним за ст. 122 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох ) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття покарання у виді 3 років позбавлення волі з випробуванням зі встановленням іспитового строку 2 роки та покласти обов'язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 та п.4 ч. 2 ст. 76 КК України:1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи та 4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
На підставі п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК направити ОСОБА_4 для проходження програми для кривдників строком на 3 місяці. Контроль за виконанням вироку в цій частині покласти на Ржищівську міську раду.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених статтею 91-1 КК України, або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 390-1 КК України.
Речові докази: оптичний диск CVD-R ємкістю 4,7 Гб з відеофайлом проведення слідчого експерименту, залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з часу проголошення.
Суддя: ОСОБА_8