02.09.25 363/3711/25
02 вересня 2025 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області у складі
головуючого судді Олійник С.В.,
секретаря Онопрієнка І.О.,
розглянувши адміністративну справу в порядку спрощеного провадження за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
01 липня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови №83/1 від 20 січня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25500,00 грн. Із постановою позивач не погоджується, вважає її протиправною і такою, що постановлена з порушенням вимог законодавства, тому просить її скасувати і закрити провадження у справі. В обґрунтування позову посилається, ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про наявність повістки для явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Процесуальні дії.
14 липня 2025 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області строк звернення до суду поновлено, адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.
Позиції учасників справи.
Позивач в судове засідання, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, не з'явився. 29.08.2025 року представником позивача через канцелярію суду подано заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача за наявними матеріалами.
Представник відповідача за довіреністю Зарицький С.М. до суду не з'явився, про дату та час судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.
Фактичні обставини справи, які встановлені судом.
Відповідно до повістки №831 ОСОБА_1 необхідно з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою АДРЕСА_1 , 09 січня 2025р оку о 09:30, для уточнення облікових даних.
Із копії конверта підтверджується, що поштове відправлення з описом вкладення (повістка №831, повідомлення про розгляд справи в разі неявки), скероване ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , згідно з довідкою Укрпошти, повернуто 03.01.2025 року відправнику ІНФОРМАЦІЯ_5 з відміткою «за зазначеною адресою відсутній».
Відповідно до постанови №83/1 від 20.01.2025, складеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 25 500,00 грн., згідно з якою 26 грудня 2024 року на задекларовану при оновленні військово-облікових даних поштову адресу ОСОБА_1 був скерований рекомендований лист з повісткою №831 про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 09 січня 2025 року о 09:30 для уточнення облікових даних. Вказаний факт підтверджується поштовою квитанцією від 27.12.2025. Довідкою про причини повернення від 03 січня 2025 року встановлено, що причиною повернення поштового відправлення є відсутність адресата за вказаним адресом, що дає підстави вважати, що ОСОБА_1 належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідно до п.п. 2 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, належним підтвердженням оповіщення військовозобов'язаного про виклик до ТЦК та СП є день проставлення відмітки про відсутність особи за адресом місця проживання особи, повідомленою цією особою ТЦК під час уточнення своїх облікових даних. На підставі встановлених обставин встановлено, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення,передбаченого ч.3ст.210 КУпАП,тобто порушення правил військового обліку, а саме, що ОСОБА_1 , отримавши повістку про виклик до на 09 лютого 2025 року, належним чином сповіщений, що підтверджується на поштовому повідомленні, адресат відсутній за вказаною адресою, не з'явився у визначене в повістці місце і строк, не повідомив про причини неявки, не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
З копії постанови про відкриття виконавчого провадження серії ВП №78337395 від 11.06.2025 вбачається, що заступником начальника відділу Іванківського ВДВС у Вишгородському району районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови №83/1 від 20.01.2025, виданої ІНФОРМАЦІЯ_7 про стягнення 51000,00 грн. штрафу в дохід держави з боржника ОСОБА_1 ..
Вкладенням до рекомендованого поштового відправлення №0601159093941 був лист Іванківського ВДВС від 11.06.2025 та постанова про відкриття виконавчого провадження від 11.06.2025 ВП № 7833795, яке було отримано ОСОБА_1 .
Із листа АТ «Укрпошта» встановлено, що поштове повідомлення 0600997538525 надійшло 02.01.2025 на пересувне відділення, в доставку не передавалось і повернуто адресату 03.01.2025 року у зв'язку відсутністю зазначеного номеру мобільного телефону.
Вирішуючи позовні вимоги судом підлягають застосуванню наступні норми права.
Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначення засад організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII(далі по тексту Закон № 3543-XII).
24 лютого 2022 року відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні постановлено ввести воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану в Україні було неодноразово продовжено, тому особливий період в Україні триває по теперішній час.
З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 запроваджено загальну мобілізацію.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Відповідно до частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокремаґ6 прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно із абз.1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
Частиною 1 статті 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Частиною 2 статті 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Відповідно ч. 3 ст. 210 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ЗУ «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій
Правила військового обліку встановлені Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів) затверджених Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року.
За змістом цих нормативно-правових актів, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів) затверджених Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджених Постановою КМУ № 560 від 16 травня 2024 р., належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Згідно зі ст. 235 КУпАП адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до частини 1 статті 246 КУпАП, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами
Отже, матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, у даному випадку повинні містити достатню сукупність належних, допустимих, достовірних доказів, з яких буде вбачатися, що призовник, військовозобов'язаний або резервіст, будучи належним чином повідомленим про необхідність явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або іншого визначеного законодавством органу влади, не прибув до відповідного органу влади у встановлені дату та час, яких відповідачем суду надано не було. При цьому з огляду на презумпцію протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, що закріплена у ч. 2 ст. 77 КАС України, обов'язок доведення вчинення особою відповідного правопорушення, а отже і обов'язок доведення правомірності власного рішення, покладається саме на суб'єкта владних повноважень.
Мотиви і висновки суду.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та на підставі належних і допустимих доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Суть інкримінованого адміністративного правопорушення полягає в тому, що він 09 січня 2025 року не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 по повістці, яка була йому направлена Укрпоштою.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про необхідність з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 09.01.2025, оскільки повістку №831 від 26.12.2024 направлено на адресу: АДРЕСА_3 .
Із поштового повідомлення 0600997538525, на яке є посилання в постанові, про причини повернення адресату листа, в якому містились повістка та повідомлення про розгляд справи у відсутність в разі неявки, Укрпошта в довідці про повернення зазначає «адресат відсутній за вказаною адресою».
Із відповіді АТ «Укрпошта» підтверджує, що поштове повідомлення 0600997538525 про неможливість вручення ОСОБА_1 , оскільки надійшло 02.01.2025 на пересувне відділення, в доставку не передавалось і повернуто 03.01.2025 року у зв'язку відсутністю зазначеного номеру мобільного телефону.
Отже з урахуванням порушень належного сповіщення дійшов висновку, що відсутні належні та допустимі докази його інформування ОСОБА_1 про обов'язок з'явитися за повісткою 09 січня 2025 року.
ІНФОРМАЦІЯ_7 не надав суду доказів того, що позивач був ознайомлений зі змістом повістки про його виклик і така йому дійсно була вручена працівником відділу поштового зв'язку.
Таким чином, відсутні об'єктивні докази того, що ОСОБА_1 знав про необхідність з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 09.01.2025, не доведено наявність усіх елементів складу адміністративного правопорушення, а саме - відсутній доказ наявності вини через неналежне повідомлення.
Враховуючи зазначені обставини в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч. 1). В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (абз. 1 ч. 2).
Законодавець у п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України визначив, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Сама по собі постанова про адміністративне правопорушення та опис інкримінованого правопорушення не можуть бути доказом вчинення особою адміністративного правопорушення, оскільки постанова - це процесуальний документ, що має виноситися вже на основі досліджених доказів, а не бути самостійним доказом, а опис правопорушення є фабулою обвинувачення та правовою кваліфікацією інкримінованого правопорушення, що має бути доведено або спростовано на основі відповідних доказів, що досліджуються під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Таким чином, в межах адміністративних прав щодо оскарження правомірності рішень суб'єкта владних повноважень про притягнення особи до адміністративної відповідальності саме на суб'єкта владних повноважень покладається обов'язок доведення правомірності свого рішення та подавати на підтвердження цього всі можливі докази. В такий же спосіб законодавство закріплює презумпцію протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, яку останній має спростувати, застосовуючи всі можливі процесуальні механізми.
Однак в межах даної справи відповідачем не надано доказів на підтвердження правомірності свого рішення, а судом з наявних матеріалів справи не встановлено жодних обставин, що свідчили б про зворотне. На основі цього суд також приходить до висновку, що відповідачем не спростовано презумпцію, що закріплена у ч. 2 ст. 77 КАС України та не доведено правомірність свого рішення.
Позивач належними і допустимими доказами довів обґрунтованість заявлених вимог, водночас відповідач належним чином не довів правомірність винесеної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
У зв'язку із цим, оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Щодо стягнення судових витрат, то суд зазначає наступне.
Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 1,7 ст.139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачений судовий збір в сумі 605,60 грн., що підтверджується квитанцією.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, то судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 605,60 грн., понесені позивачем, слід стягнути з відповідача.
Керуючись ст.ст. 241-250, 286 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_8 про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення, якою було притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 №83/1 від 20 січня 2025 року за ч. 3 ст. 210 КУпАП скасувати.
Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_8 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
З урахуванням ч. 4 ст. 286 КАС України, рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду на протязі десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_1
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_9 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_4 .
Суддя С.В.Олійник