Справа 362/5286/25
Провадження 3/362/2164/25
03.09.2025 року м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Дорошенко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Василькові Київської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, житель АДРЕСА_1 ,
за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП
встановив:
05.07.2025 о 18:00 год. у смт. Глеваха Фастівського району Київської області по вул. Ботанічна, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Tesla Y, д.н.з. НОМЕР_1 , у порушення п. 2.1а ПДР України, будучи позбавленим права керування транспортними засобами 20.03.2025 Васильківським міськрайонним судом Київської області.
Крім того, 05.07.2025 о 18:00 год. у смт. Глеваха Фастівського району Київської області по вул. Ботанічна, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Tesla Y, д.н.з. НОМЕР_1 , та у порушення правил п. 20.5в ПДР України виїхав на залізничний переїзд при увімкненому забороненому (червоному) сигналі світлофора.
ОСОБА_1 до суду на визначені дати (24.07.2025. 12.08.2025 та 03.09.2025) не прибув, хоча повідомлявся про час та місце розгляду справи шляхом надсилання на його адресу судових повісток, які повернулися до суду через відсутність адресата за вказаною адресою та за закінченням терміну зберігання.
Суд констатує, що здійснював виклики ОСОБА_1 за адресою, яка зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення з його слів.
Також судом здійснювався виклик ОСОБА_1 у судове засідання шляхом відповідної публікації на сайті суду.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Сподар А.В.(діє на підставі ордеру серія АІ № 1218618 від 12.05.2025), 12.08. 2025 звернувся з заявою про відкладення розгляду справи з огляду на необхідність ознайомлення з матеріалами справи, однак дане право не реалізував.
Суд зауважує, що клопотання сторони захисту про відкладення розгляду цієї справи було задоволено, 03.09.2025 ні ОСОБА_1 , ні його захисник знову не з'явилися у судове засідання, у суду відсутні відомості про їх об'єктивну неможливість у повній мірі реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП, у тому числі надавати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення.
Так, у п.14 Рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Водночас за приписами ч. 2 ст. 268 КУпАП не передбачена обов'язкова участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 126, 123 КУпАП.
Отже, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 та його захисника.
Водночас суд враховує позицію Великої Палати Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 23.08.2018 у справі за №11-237сап18, де звертається увага на те, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлена ч. 1 ст. 268 КУпАП, не є абсолютним, а суддям необхідно дотримуватися необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом з дотриманням, як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Вивчивши матеріали матеріалів справи у їх сукупності, суд встановив таке.
Керування транспортним засобом та набуття статусу учасника дорожнього руху є передумовою для виникнення у особи, яка керує транспортним засобом, низки обов'язків, встановлених вимогами чинного законодавства, адже, діяльність, пов'язана з використанням транспортних засобів чинним законодавством України визначена джерелом підвищеної небезпеки та підлягає підвищеному контролю з боку держави.
Рішенням по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Щодо протоколу серія ААД № 683150 від 05.07.2025 за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
На думку суду, винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, зокрема:
-фактичними відомостями, викладеними в протоколі серії ААД № 683150 від 05.07.2025, де у поясненнях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення зазначено: «У зв'язку з потребою їхати на роботу» та проставлено короткий підпис;
-даними відеозапису події правопорушення, що відображена на електронному диску, долученому до матеріалів справи і переглянутому в судовому засіданні, на якому зафіксовано факт руху транспортного засобу під керування водія ОСОБА_1 та його зупинка працівниками поліції.
Факт повторного протягом року притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП підтверджується матеріалами справи. Так, 20.03.2025 постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. ст. 1 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у тому числі у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 5 років.
Щодо протоколу серія ААД № 683160 від 05.07.2025 за ч. 2 ст. 123 КУпАП.
На думку суду, винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 123 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, зокрема:
-фактичними відомостями викладеними в протоколі серії ЕПР 1 № 397112 від 20.07.2025, де у поясненнях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення зазначено: «я вважаю, що світлофор був не справний» та проставлено короткий підпис;
-даними відеозапису події правопорушення, що відображена на електронному диску, долученому до матеріалів справи і переглянутому в судовому засіданні, де видно як транспортний засіб Tesla Y, д.н.з. НОМЕР_1 , виїжджає та здійснює переїзд залізничного переїзду на увімкнений червоний сигнал світлофора.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбаченого ч. 2 ст. 123 та ч. 5 ст. 126 КУпАП України, так як він, як водій, керував транспортним засобом, будучи особою, позбавленою права керування транспортними засобами, повторно протягом року та, керуючи транспортним засобом, порушив ПДР України та здійснив в'їзд на залізничний переїзд коли рух через переїзд заборонений.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 КУпАП при накладені адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно з ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття,а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником такі іншими особами.
Вирішуючи питання щодо можливості накладення на ОСОБА_1 додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, яке передбачене санкціями, ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки з матеріалів справи судом установлено, що він посвідчення водія був позбавлений, то суд враховує позицію Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 04.09.2023 (справа № 702/301/20), де вказано, що внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями. Позбавляючи права мати посвідчення водія на право керування транспортними засобами як офіційного документу, що підтверджує спеціальний статус його власника, а саме права керувати транспортними засобами навіть у випадках, коли особа на час вчинення адміністративного правопорушення офіційно не отримала посвідчення водія, однак здійснювала керування транспортним засобом, законодавець таким чином позбавляє особу можливості реалізації такого права у законний спосіб на певний строк у подальшому, що, в даному випадку, узгоджується з положеннями ст. ст. 33, ч. 3, 5 ст. 126 КУпАП.
Призначаючи адміністративне стягнення, суд бере до уваги характер вчинених правопорушень, а саме його високий ступінь суспільної шкідливості, особу ОСОБА_1 , ступінь вини, поведінку щодо неявки в судове засідання та приходить до переконання про можливість застосування до особи адміністративних стягнень у межах санкцій вказаних статей.
Щодо накладення на ОСОБА_1 додаткового стягнення за ч. 2 ст. 123 КупАП у виді оплатного вилучення транспортного засобу, то суд зауважує, що адміністративні матеріали не містять відомостей, щодо належності останньому на праві приватної власності транспортних засобів, як і автомобіля, яким керував.
У силу ст.40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір.
Керуючись ст. ст. 23, 33-34, 36, 221, 283-284, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд
постановив:
Об'єднати в одне провадження справи за № 362/5286/25 (провадження № 3/362/2164/25) та № 362/5287/25 (провадження № 3/362/2165/25) відносно ОСОБА_1 за фактом вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 2 ст. 123 КУпАП, присвоїти об'єднаній справі № 362/5286/25.
ОСОБА_1 визнати винуватим за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 123 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення:
- за ч. 2 ст. 123 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят);
- за ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень (Отримувач: Київська обл../м. Київ/21081300. Рахунок № UA488999980313030149000010001. Банк: Казначейство України (ЕАП) ЄДРПОУ 37955989. Призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху)з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років.
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Штраф підлягає сплаті не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше п'ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання становить три місяці із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя В.М. Дорошенко