Справа № 288/722/25
Провадження № 3/288/405/25
04 вересня 2025 року селище Попільня
Суддя Попільнянського районного суду Житомирської області Зайченко Є.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з відділення поліції № 1 Житомирського РУП № 2 ГУ НП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , місце роботи: не працює,
РНОКПП: не встановлено,
за частиною 2 статті 51 КУпАП,
Згідно з даними змісту протоколу про адміністративне правопорушення ВАВ № 040515 від 28.04. 2025 року, який заповнений нерозбірливим почерком в редакції, що отримано суддею 11.08.2025 року, ОСОБА_1 ставиться в вину те, що він: здійснив дрібну крадіжку, чим завдав матеріальний збиток у розмірі 1 500 грн.
Дії ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковані за частиною 2 статті 51 КУпАП.
У відповідності до вимог частини 2 статті 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 51 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності є обов'язковою.
Розгляд даного протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 неодноразово призначався до розгляду шляхом направлення судової повістки про виклик до суду, яка відповідно до трекінга Укрпошти повертається на день призначення справи в суді, неврученою. Направленням SMS повідомлення на телефонний номер зазначений в заяві отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS які відповідно до довідки недоставлено з причин тимчасового недоступленя.
Постановою від 09 травня 2025 року матеріали справи відносно ОСОБА_1 було повернуто до відділення поліції №1 Житомирського РУП № 2 ГУ НП в Житомирській області.
11 серпня 2025 року адміністративні матеріали повторно надійшли на адресу суду без усунення недоліків.
Розгляд даного протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 призначався до розгляду.
Також ОСОБА_1 викликався через судовий виклик розміщений на офіційні веб сторінці Попільнянського районного суду в Житомирській області.
Частиною 1статті 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Таким чином, суд вчинив всі необхідні дії, направлені на належне повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про дату, час та місце розгляду справи, однак ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився.
З метою недопущення необґрунтованого порушення строків розгляду справи про адміністративні правопорушення, встановлених статтею 277 КУпАП, а також строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 КУпАП, суд визнає причини неявки ОСОБА_1 у судові засідання неповажними і розцінює його неявку як затягування строків розгляду справи, у зв'язку з чим, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності, так як байдужа поведінка учасника справи, не повинна схвалюватися судовою практикою,
яка навпаки повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи (правова позиція ВС рішення № 560/5541/20 від 17 листопада 2022 року.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що справа підлягає закриттю, враховуючи наступне.
Статтею 62 Конституції України визначено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з частини 1 статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Відповідно до статті 245 цього ж Кодексу, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин справи.
Згідно положень статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статті 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Згідно з частини 1 статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частини 2 статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Постанова суду відповідно до вимог статті 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Згідно статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, диспозиція частини 2 статті 51 КУпАП передбачає дія, передбачена частиною 1 цієї статті, а саме відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 до двох неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Будь-яке обвинувачення особи має бути конкретним, зрозумілим та підтверджено належними, достовірними та допустимими доказами, однак надані суду матеріали не відповідають зазначеним вимогам. Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою, має доводитись в суді.
Суд враховує, що при оформленні матеріалів даної справи не дотримано вимог закону, не сформульовано склад адміністративного правопорушення за яким, щодо ОСОБА_1 було складено протокол, у зв'язку із чим такий протокол не може бути взятий за основу доведеності його вини. При цьому, суд приймає до уваги те, що протокол є актом обвинувачення й повинен містити конкретне обвинувачення, виходячи з поняття адміністративного правопорушення, відповідно до вимог КУпАП.
Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази винуватості ОСОБА_1 правопорушення за частиною 2 статті 51 КУпАП. В протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 зазначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності вчинив правопорушення передбачене частиною 2 статті 51 КУпАП.
Матеріали протоколу не містять відомостей про вартість викраденого майна та інших доказів, які підтверджують вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 .
Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 042515, неналежної якості, є нечитабельними, що позбавляє суд можливості в повному обсязі дослідити його зміст та встановити обставини, необхідні для вирішення справи по суті.
Суд самостійно збирати докази не має права, обов'язок щодо збирання доказів, з огляду на положення ч. 2 ст. 251 КУпАП покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Зокрема встановлено, що органом поліції в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ№ 042515року не зазначено конкретний розмір шкоди, що заподіяна потерпілому, загальна кількість викраденого або його вага, а також конкретних достатніх, достовірних відомостей про викрадене майно та його характеристик, будь-яких ідентифікуючих ознак. В матеріалах адміністративної справи взагалі відсутні належні докази щодо вартості викраденого.
Таким чином, протокол складений неповно та неконкретно, що розцінюється судом як відсутність основного належного та допустимого доказу наявності складу адміністративного правопорушення.
Під час розгляду справи не здобуто доказів наявності вини ОСОБА_1 у вчинені правопорушення, що ставиться йому у вину. В матеріалах справи міститься лише пояснення ОСОБА_2 від 28 квітня 2025 року нечітаємого змісту та заявка SMS повідомлень.
За таких обставин при розгляді справи доказів, що підтверджують факт скоєння ОСОБА_1 правопорушення передбаченого частиною 2 статті 51 КпАП України не було встановлено.
В протоколі ВАВ № 042515 від 28 квітня 2025 року в графі особу встановлено не вказано документа на підставі якого працівники поліції встановили особу саме ОСОБА_1 , а зазначено -особу встановлено.
За відсутності будь-яких інших доказів, передбачених статтею 251 КУпАП, вина особи не може встановлюватися тільки на підставі протоколу про адміністративне правопорушення.
За змістом статті 62 Конституції України обвинувачення особі не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.
Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом .
Відповідно до статті 252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно п.1статті 247 КУпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що у матеріалах справи відсутні достатні докази, які б беззаперечно свідчили про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що на підставі пункту 1статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст.7,247,283,285 КУпАП, суд, -
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною 2 статті 51 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, відповідно до пункту 1статті 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Попільнянського
районного суду Є.О.Зайченко