Справа № 346/3923/25
Провадження № 2-а/346/130/25
04 вересня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі : судді Васильковського В.В.,
за участю секретаря Максим'юк М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломиї в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє: адвокат Павлюк Алла Анатоліївна до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
01.08.2025 року, представник позивача, звернувшись до суду із даним позовом, в якому посилається на те, що 23.07.2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - Відповідач) було винесено постанову № 1116/25 (далі - Постанова) про притягнення ОСОБА_1 (далі - Позивач), до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). На Позивача накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень. Підставою для винесення постанови стала нібито неявка Позивача 07.11.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 на виклик по повістці №869173. Вважає, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП є незаконною з наступних підстав. По-перше, Позивач не отримував повістку ІНФОРМАЦІЯ_3 №869173 від 07.11.2024 року Підставою для притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, на підставі спірної постанови від 23.07.2025 року № 1116/25 слугував висновок відповідача про порушення позивачем вимог абзацу першого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підтримку та мобілізацію», у зв?язку з неприбуттям позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 , у строк і місце, зазначені в повістці № 869173, а саме 07.11.2024 року о 09:00 год. для уточнення даних. У Протоколі про адміністративне правопорушення №211 від 22.07.2025 року вказано, що до протоколу додається: копія повістки, облікова картка системи «Оберіг». Проте, Позивачу працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 було видано особисто лише сам Протокол, без додатків. На вимогу Позивача надати вказані документи, останньому було відмовлено. У зв?язку з цим, з метою захисту прав та інтересів клієнта, 25 липня 2025 року нею було подано адвокатський запит до Відповідача з вимогою надати для ознайомлення всі матеріали справи, зокрема, копію повістки №869173 та докази її належного вручення Позивачу. Станом на день подання цього позову відповідь на запит та витребувані документи від Відповідача не надійшли. Ненадання цих документів є прямим порушенням процесуальних прав Позивача на захист, гарантованих статтею 268 КУпАП, яка передбачає право особи, що притягається до відповідальності, знайомитися з усіма матеріалами справи. Крім того, Позивач взагалі не був обізнаний про надходження на його поштову адресу повістки ІНФОРМАЦІЯ_4 . Позивач не отримував як самої повістки, так і сповіщення за його номером телефону чи вкладення до його абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». Відповідач не надав Позивачу доказів зворотного. По-друге, Відповідачем порушено строки притягнення Позивача до адміністративної відповідальності. Так, в повістці №869173 ОСОБА_1 було приписано прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 07.11.2024 року на 09:00, а відтак, не прибувши у вказану дату, з неї почався перебіг строку накладення адміністративного стягнення. За обставинами цієї справи Позивач не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 07.11.2024 р. Тобто днем вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, є 07.11.2024, коли позивачем не вчинені дії, які він повинен вчинити саме 07.11.2024. У будь-якому випадку, про неявку позивача за викликом по повістці ТЦК, відповідачу стало відомо не пізніше 27.11.2024, оскільки у вказану дату ІНФОРМАЦІЯ_5 було сформовано електронне звернення №E226737 до Відділення поліції у м. Коломия управління ГУНП в Івано-Франківській області щодо доставлення ОСОБА_1 , як особи, яка порушила законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. При цьому, спірну постанову відносно позивача винесено лише 23.07.2025 р., тобто з перевищенням тримісячного строку накладення адміністративного стягнення з моменту виявлення адміністративного правопорушення. По-третє, була порушена процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення 22.07.2025 року ОСОБА_1 був затриманий працівниками Коломийського РВП ГУ НІ в Івано-Франківській області, які сповістили його про те, що він перебуває у розшуку. Після цього його доставили до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 , де йому було повідомлено, що він вчинив адміністративне правопорушення, а саме: не прибув вчасно за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_4 , а тому його буде притягнуто до адміністративної відповідальності. На його пояснення про те, що жодної повістки він не отримував, увагу звернуто не було. Крім цього, уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 жодних військово-облікових даних Позивача не уточнювалось, а тому потреба в направленні йому повістки про виклик є сумнівною. Того ж дня, працівники ІНФОРМАЦІЯ_3 сказали Позивачу з?явитись до них 23.07.2025 року о 12 год. 00 хв. з метою отримання документів. Коли Позивач з?явився у вказаний час, уповноваженою особою Відповідача йому було вручено під підпис Протокол про адміністративне правопорушення №211 від 22.07.2025 року (далі - Протокол) та Постанову № 1116/25 від 23.07.2025 року. При цьому у Протоколі вказано, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 15 год. 00 хв. 23.07.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 кабінет №3. Тобто, ще до моменту розгляду справи про адміністративне правопорушення, уповноважені особи ІНФОРМАЦІЯ_3 вже видали Позивачу Постанову, яким його було визнано винним у вчиненому адміністративному правопорушенні та накладено штраф у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок. Таким чином, розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся формально, оскільки відповідач не встановив дійсних обставин справи, не з?ясував чи є вина Позивача у скоєнні інкримінованого йому правопорушення та не з?ясував інших обставин справи. Крім того, зазначає те, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи з 01.07.2024 року без переогляду, що підтверджується довідкою МСЕК №064056 серії 12 ААД від 09.09.2024 року. Позивач має право на відстрочку від призову на військову службу на підставі п.2 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме як визнана у встановленому порядку особа з інвалідністю. Відстрочка від призову на військову службу оформлена Позивачем у встановленому законом порядку та надана до завершення мобілізації. Відтак, у Позивача відсутні підстави уникати явки до ТЦК та СП, оскільки він мав та має право на відстрочку від мобілізації. Позивач не з?явився по повістці від 07.11.2024 тільки через те, що йому не було відомо про її наявність. Тому, просить скасувати постанову № 1116/25, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 23.07.2025 року у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, та провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.
13.08.2025 року від ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що ознайомившись із позовною заявою Позивача, ІНФОРМАЦІЯ_5 проти позову заперечує, вважає позовні вимоги Позивача необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Позивач не з?явився на виклик до ТЦК у день, що був визначений у повістці, про поважність причин своєї неявки не повідомив шляхом безпосереднього звернення до ТЦК чи іншим чином. Надалі не прибув у строк, що не перевищує сім календарних днів. Вказують, що Позивач не мав поважних причин неприбуття у строк, визначений у повістці. Зазначають, що ІНФОРМАЦІЯ_5 мало право викликати військовозобов?язаного для уточнення персональних даних, навіть якщо він раніше оновив частину даних у застосунку «Резерв+». Відсутність запису про медичний огляд є достатньою підставою для виклику з метою уточнення цих даних. Беручи до уваги надання частиною третьою статті 210-1 КУпАП уповноваженому суб?єктові притягнення особи до юридичної відповідальності варіативності в питанні обрання розміру штрафу, начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 , як посадова уповноваженого органу, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, під час визначення правопорушникові виду та міри його юридичної відповідальності, зобов?язаний врахувати індивідуальні обставини в кожному конкретному випадку порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що відповідатиме принципу домірності та індивідуалізації юридичної відповідальності, і мотивувати своє рішення у постанові (обґрунтувати визначений розмір штрафу), що відповідатиме принципу верховенства права, оскільки інше не виключає необмеженості трактування норми у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі. Начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 була здійснена правильна кваліфікація та встановлені всі обставини адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1КУпАП, а саме: порушення військовозобов?язаним законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, яке виразилось у не перебуванні па військовому обліку військовозобов?язаних та не оновленні своїх облікових даних у встановлений законодавством строк. Тому, просять відмовити в задоволенні позовних вимог.
14.08.2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій посилається на те, що Відповідач, подаючи до суду відзив на позовну заяву у справі № 346/3923/25 надав суду відзив, що стосується зовсім іншої особи та іншої справи. Усі обставини, докази та аргументи, викладені у відзиві, стосуються громадянина ОСОБА_2 , а не Позивача у цій справі - ОСОБА_1 . Зокрема, у відзиві йдеться про: Неявку до ТЦК 26.11.2024 року; Повістку №1138393; Протокол про адміністративне правопорушення №22 від 13.01.2025 року; Постанову №41/25 від 23.01.2025 року. Долучений до відзиву Відповідачем опис вкладення до рекомендованого поштового відправлення не містить відмітки АТ «Укрпошта» про підтвердження вмісту відправлення та не містить підпису і прізвища працівника, який здійснив перевірку. Зазначений опис вкладення не відповідає вимогам п. 61 Правил надання послуг поштового зв?язку, а тому не може бути взятий до уваги як належний та допустимий доказ направлення відповідачу саме повістки. Крім того, у матеріалах справи відсутня довідку про причини повернення/досилання (форма № Ф.20 АТ «Укрпошта»). Більше того, якщо здійснити перевірку відправлення № 0610201234835 на сайті АТ «Укрпошта», то відображається інформація, що дані про відправлення за вказаним номером на даний час відсутні, тому що не зареєстровані у системі. Таким чином, Відповідачем не було надано доказів надсилання позивачу повістки № 869173 від 29.10.2024 року. Отже, стороною відповідача не надано достатніх доказів того, що позивач станом на 07.11.2024 року о 09 год. 00 хв. був належним чином оповіщений про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 в зазначені дату та час в спосіб. Тому, просить задовольнити позовні вимоги.
Суд, дослідивши докази по справі, доходить висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Судом встановлено, що постановою № 1116/25 від 23.07.2025 року про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та призначено штраф у розмірі - 17 000 грн. (а.с. 15).
Відповідно до копії протоколу № 211 про адміністративне правопорушення від 22.07.2025 року, уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 складено вказаний протокол, в якому зазначено, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210 КУпАП, оскільки не з?явився за викликом ІНФОРМАЦІЯ_3 по повістці № 869173(а.с. 16-17).
Відповідно до копії Довідки до Акту медико-соціальною експертною комісією Серія 12ААД № 064056 від 09.09.2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є особою з інвалідністю другої групи з 01.07.2024 року без переогляду (а.с. 12).
Згідно з копією Посвідчення Серія НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є особою з інвалідністю другої групи (а.с. 13).
Відповідно до копії витягу з «Резерв+», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , надано відстрочку від призову на військову службу, на підставі п.2 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (а.с. 14).
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається із ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
В абз. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», порушення якого ставиться у вину позивачу, зазначається, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі.
Підпунктами 8, 10 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, порушення яких також ставиться у вину позивачу, встановлено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;) звіряти не рідше одного разу на п'ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів.
Відповідно до частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб?єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб?єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб?єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб?єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ч.1. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначений постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 року.
Відповідно до п.28 вказаного Порядку виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.
Згідно п.31 Порядку, повістки мають право вручати, зокрема представники виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад - в адміністративних межах населених пунктів та територій, на які поширюється повноваження відповідних виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.
Відповідно до п.36 Порядку, за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання резервісти та військовозобов'язані можуть бути оповіщені: представниками районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.
Пунктом 41 Порядку №560 передбачено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки є: у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.
Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем, в порушення вимог ст. 77 КАС України, не доведено обставин вчинення позивачем складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП.
Відповідачем не доведено, що позивачу вручено повістку і у нього виник обов'язок з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 і що від виконання цього обов'язку ОСОБА_1 , ухилився. Відповідачем не надано суду будь-яких доказів на спростування доводів позивача про відсутність у нього умислу на порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
За вищевикладених обставин, суд зазначає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів правомірність винесення оскаржуваної постанови в справі про адміністративні правопорушення.
З урахуванням вищенаведеного, вина ОСОБА_1 , яка полягала у порушенні абз. 1 ч.1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пп. 2 п.1 ст. 1 Правил військового обліку, затверджених постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року, Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затверджений постановою КМУ №560 від 16.05.2024 року, не доведена належними та достатніми доказами, а відтак, у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 8, 19, 41, 55, 124 Конституції України, ст. ст. 255, 2565, 258, 288, 289 КУпАП, ст.ст. 4, 12, 46, 72, 77, 229, 241-256, 257, 286 КАС України, суддя,
Позов задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 1116/25 від 23.07.2025 року за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , із накладенням штрафу, в розмірі - 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , у зв?язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, закрити, на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Коломийський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя: Васильковський В. В.