справа № 179/659/22
провадження № 1-кп/179/12/25
03 вересня 2025 року с-ще Магдалинівка
Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області
у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6
представників потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні об'єднані кримінальні провадження, внесені до ЄРДР за № 12020040470000405 від 07.10.2020 року, №12021041350000397 від 07.07.2021 року, №12022041350000877 від 20.09.2022 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт.Царичанка Дніпропетровської області, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.191, ч.1,2 ст.366, ч.2 ст.364 КК України, -
У провадженні Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області перебувають об'єднані кримінальні провадження,внесені до ЄРДР за № 12020040470000405 від 07.10.2020 року, №12021041350000397 від 07.07.2021 року, №12022041350000877 від 20.09.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.191, ч.1,2 ст.366, ч.2 ст.364 КК України.
Захисником обвинуваченої - адвокатом ОСОБА_6 подано до суду клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.366, ч.2 ст.191 КК України на підставі п.2,3 ч.1 ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності та закриття в цій частині кримінального провадження на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
В обґрунтування клопотання захисник посилається на те, що ОСОБА_4 було повідомлено про підозру за ч. ч. 2, 3 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України в рамках кримінального провадження № 12020040470000405, внесеного до ЄРДР 07.10.2020.
У відповідності до обставин, викладених в обвинувальному акті, правопорушення, яке кваліфіковане за ч.1 ст. 366 КК України, було вчинене в період часу з 18.03.2020 по 10.04.2020.
У відповідності до обставин, викладених в обвинувальному акті, правопорушення, кваліфіковане за ч.2 ст. 191 КК України, було вчинене в період часу з 18.03.2020 по 10.04.2020.
Положеннями ст.49 КК України визначені строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Статтею 49 КК України (в редакції чинній станом на 20.03.2020 рік, тобто на момент інкримінованих кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 366 КК України та ч.2 ст. 191 КК України) регламентовано порядок звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, та у частині першій вказаної статті, зазначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили, зокрема, минули такі строки: 2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі; 3) п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості.
У відповідності до ч.3 ст. 49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки даності обчислюються окремо за кожний злочин.
У відповідності до відомостей, які наявні в розпорядженні суду, ОСОБА_4 обвинувачується ще в двох кримінальних правопорушеннях, які, відповідно до обвинувального акту, мали місце 18.03.2020 та 14.07.2020, а саме кримінальні провадження внесені до ЄРДР 20.09.2022 за №12022041350000877 та 07.01.2021 за №12021041350000397.
Таким чином, строки давності за ч.1 ст.366 КК України та ч.2 ст.191 КК України були перервані та повинні рахуватися з дня вчинення нових злочинів, а саме з дати останнього за часом злочину - 14.07.2020.
Всі ці кримінальні провадження були об'єднані судом в одне провадження та розглядаються в об'єднаному кримінальному провадженні з єдиним унікальним номером справи 179/659/22.
Положення ст.49 КК України та п.1 ч.2 ст.284 КПК України зобов'язують суд, за наявності відповідних підстав та згоди обвинуваченої, звільнити останню від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримала подане клопотання та просила його задовольнити. Суду пояснила, що просить звільнити обвинувачену від кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження в частині пред'явленого обвинувачення за ч.1 ст.366, ч.2 ст.191 КК України по епізодам щодо преміювання обвинуваченої до Міжнародного жіночого дня 8 березня, оскільки строки притягнення до кримінальної відповідальності сплинули.
Обвинувачена ОСОБА_4 клопотання захисника підтримала та просила його задовольнити. Суду пояснила, що наслідки закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав їй зрозумілі, надала згоду на звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України.
Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5 підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання посилаючись на положення ч.3 ст.49 КК України та зазначила, що після вчинення зазначених захисником у клопотанні кримінальних правопорушень, обвинуваченою були вчинені інші кримінальні правопорушення, у тому числі тяжкі, а отже відсутні підстави для задоволення клопотання.
Представники потерпілих у судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;
4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Частиною 1 ст. 285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
У відповідності до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з роз'ясненнями, наведеними у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005 року № 12, звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям справи можливе на будь-яких стадіях судового розгляду справи, за умови вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений Особливою частиною Кримінального кодексу України, та за наявності визначених законом матеріально-правових підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків і відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч. ч. 2 - 4 ст. 49 КК України).
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є виключно згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
При цьому, закон не пов'язує можливість застосування правил ч. 1 ст. 49 КК України із визнанням особою вини, обов'язковою передумовою для закриття провадження у справі є наявність згоди особи на звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.
Як встановлено з матеріалів об'єднаного кримінального провадження, обвинуваченій ОСОБА_4 пред'явлене обвинувачення, зокрема:
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України (у редакції, яка діяла станом на час його вчинення відносилося до злочину середньої тяжкості) та на час розгляду даного клопотання відноситься до нетяжких злочинів, та яке за обвинувальним актом вчинено у період з 18 березня по 10 квітня 2020 року;
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України (у редакції, яка діяла станом на час його вчинення відносилося до злочину невеликої тяжкості) та на час розгляду даного клопотання відноситься до нетяжких злочинів, та яке за обвинувальним актом вчинено у період з 18 березня по 10 квітня 2020 року.
Таким чином, строки притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення зазначених злочинів, які становлять п'ять років за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, та три роки за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, закінчуються 10 квітня 2025 року та 10 квітня 2023 року відповідно.
Разом з цим відповідно до положень ч. 3 ст. 49 КК України, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності за вказані злочини перервався, оскільки обвинувачений ОСОБА_9 в об'єднаному кримінальному провадженні також інкримінується вчинення злочинів:
- передбачених ч.1 ст. 366, ч.3 с.191 КК України (у кримінальному провадженні №№12020040470000405), які згідно з обвинувальним актом вчинені у період з 15 квітня по 15 червня 2020 року;
- передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України (у кримінальному провадженні №12022041350000877), які згідно з обвинувальним актом вчинені у період з 18 березня по 30 листопада 2020 року;
- передбачених ч.2 ст.364, ч.1 та ч.2 ст.366 КК України (у кримінальному провадженні №12021041350000397), які згідно з обвинувальним актом вчинені у період з 18 березня по 16 грудня 2020 року.
Останній за часом вчинення злочин, який інкримінується обвинуваченій ОСОБА_4 , передбачений ч.2 ст.364 КК України, вчинений у період часу з 18 березня по 16 грудня 2020 року.
Відтак, строки притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.366, ч.2 ст.191 КК України за епізодами, по яким стороною захисту заявлено клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, станом на час розгляду клопотання, не закінчились.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що клопотання захисником заявлено передчасно, на даний час відсутні правові підстави для звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, а тому дане клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 284-288, 369-372, 376, 392, 395 КПК України,
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.366, ч.2 ст.191 КК України на підставі п.2,3 ч.1 ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, та закриття в цій частині кримінального провадження на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і згідно ч. 11 ст.284 КПК України оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Суддя ОСОБА_1