справа № 179/1463/25
провадження № 2/179/779/25
02 вересня 2025 року с-ще Магдалинівка
Суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Чорна А.О., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» до ОСОБА_1 , третя особа Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі» про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію,
До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла цивільна справа Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» до ОСОБА_1 , третя особа Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі» про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до наступного.
За змістом частини першої статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
У статі 28 ЦПК України наведений перелік позовів, у яких підсудність визначається за вибором позивача.
Статтею 30 ЦПК України визначено перелік позовів, які розглядаються за правилами виключної підсудності.
Зокрема, згідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Зі змісту цієї статті процесуального закону випливає, що такими спорами можуть бути визнання права власності на нерухоме майно, його поділ, звернення стягнення на нього, усунення перешкод в користуванні майном, спори щодо його найму (оренди), тощо.
Ст. 181 Цивільного кодексу України передбачено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Як зазначено у позовній заяві, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» звернулось до суду із вимогою про стягнення боргу з ОСОБА_1 за спожиту електроенергію за адресою: АДРЕСА_1 , з/д 8.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2020р. у справі № 910/10647/18 вказала на те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
У постанові від 16 лютого 2021р. у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми про виключну підсудність.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, виключна підсудність застосовується до тих заявлених вимог, які стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Представник позивача просить про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію за адресою: АДРЕСА_1 , що не відноситься за підсудністю до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області.
Таким чином, за правилами виключної підсудності, передбаченими ст. 30 ЦПК України, розгляд даної позовної заяви не підсудний Магдалинівському районному суду Дніпропетровської області.
Дотримання правил підсудності розгляду справи є однією з складових законності судового рішення. Розгляд справ з порушенням правил підсудності є грубим порушенням процесуального закону і підставою для скасування судового рішення.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що місцезнаходженням нерухомого майна, з приводу якого виник спір, є: м. Підгородне, вул. Дачна, з/д 8, суд дійшов висновку, що за правилами виключної підсудності вирішення даного спору відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Дніпровського районного суду Дніпропетровської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 ЦПК України, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частиною 3 даної статті встановлено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
У відповідності до положень ч.ч. 1, 2 статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
На підставі викладеного, суддя вважає за необхідне передати цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» до ОСОБА_1 , третя особа Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі» про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області.
З врахування наведеного та керуючись ст. 30, 31 ЦПК України, -
Цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» до ОСОБА_1 , третя особа Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі» про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію передати за підсудністю на розгляд Дніпровського районного суду Дніпропетровської області (місцезнаходження: вулиця Теплична, 7, Слобожанське, Дніпропетровська, 52005).
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського районного суду.
Суддя А.О. Чорна