Єдиний унікальний номер 205/12970/25
Номер провадження3/205/4129/25
28.08.2025 м. Дніпро
Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Дахно М.М., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з ВП№1 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.173-2 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ВАД №859993 від 08.08.2025 28.06.2025 о 16:00 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство економічного характеру по відношенню до свого чоловіка ОСОБА_2 .
На підтвердження обставин вчинення адміністративного правопорушення до вказаного протоколу долучено такі матеріали:
-заява ОСОБА_2 , у якій він просить органи Національної поліції вжити заходи до його дружини, яка 28.06.2025 забрала ключ від будинку та не віддає його власні речі;
-пояснення ОСОБА_2 про те, що 28.06.2025 о 16:03 його дружина ОСОБА_1 повідомила ого про намір розлучитися із ним, після чого змінила замки на дверях будинку, де він прописаний, та вкрала ключи від будинку за адресою: АДРЕСА_1 ,
-пояснення ОСОБА_1 про те, що 24.06.2025 вона загубила свої ключи від будинку та взяла ключи чоловіка; 28.06.2025 вона через постійний психологічний тиск з боку чоловіка та зловживання ним алкоголю повідомила йому про свій намір з ним розлучитися, та на його запитання просила не повертатися додому. З цього часу чоловік мешкає в іншому місці, де саме, їй невідомо. Замок на дверях будинку вона замінила тому, що чоловік забрав старий, жодних протиправних дій не вчиняла;
- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, згідно якого ОСОБА_1 є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що вона мешкала за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своїм чоловіком ОСОБА_2 , з яким вирішила розлучитися, про що йому повідомила 28.06.2025. З цього часу він мешкає за іншою адресою, яка їй невідома. 24.06.2025 вона взяла ключи свого чоловіка від будинку, оскільки загубила свої. Після цього її чоловік декілька раз приходив додому та забирав свої речі з будинку у її присутності та з території подвір'я. Жодних перешкод при йому вона чоловікові не чинила.
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що підтримує раніше надані ним пояснення, але просив суд не притягувати дружину до адміністративної відповідальності у зв'язку із вирішенням вказаного конфлікту.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників справи, суддя дійшов таких висновків.
Диспозицією частини 1 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Частиною 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, є наявним лише у тому випадку, коли такі дії завдали шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого. Тобто, у справах про домашнє насильство доказуванню підлягає не лише факт вчинення відповідних дій (бездіяльності) особи, а й наслідки, які в результаті таких дій (бездіяльності) були заподіяні постраждалій особі.
Водночас суд зауважує, що у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення ВАД №859993 від 08.08.2025, по-перше, взагалі не зазначено, які саме дії відносно потерпілого вчинила ОСОБА_1 , що становлять склад інкримінованого адміністративного правопорушення, та які саме обставини встановлено уповноваженою особою, яка обмежилась лише викладенням кваліфікації дій ОСОБА_1 .
По-друге, вказаний протокол також не містить жодних відомостей про завдання потерпілій особі будь-якої шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, яка є обов'язковою ознакою складу вказаного адміністративного правопорушення.
Водночас жодним із здобутих доказів у справі не підтверджено вчинення ОСОБА_1 такої форми домашнього насильства, як завдання шкоди психічному або фізичному здоров'ю потерпілій особі.
Оцінюючи зазначені докази, суд бере до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одним із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення і являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи. Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України», п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»).
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене, і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 N 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в України та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» вказується, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпції факту. Тобто таких, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
У справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Крім того, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Таким чином, враховуючи, що викладена у протоколі ВАД №859993 фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, не містить обов'язкової ознаки завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а суд позбавлений права самостійно редагувати її, а так само відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист, суд вважає, що у даній справі відсутні належні та беззаперечні докази вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 має бути закрита у в зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.33, 38, 247, 251, 280 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя М.М.Дахно