Провадження № 1-кс/510/43/25
Справа № 510/1838/25
04 вересня 2025 року м. Рені Одеської області
Слідчий суддя Ренійського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , розглянувши скаргу представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області ОСОБА_2 на бездіяльність дізнавача СД ВП № 2 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, що полягає у невнесені відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, подану у відповідності до ст. 303 КПК України, -
Представник ГУ ПФУ в Одеській області звернулась до суду із скаргою на бездіяльність дізнавача СД ВП № 2 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, що полягає у невнесені відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 190 КК України на підставі заяви про вчинене кримінальне правопорушення.
У скарзі зазначено, що на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області перебувала та отримувала з 12 липня 2023 року пенсію ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( НОМЕР_1 ), яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 .
Нарахування пенсії здійснювалось за втратою годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Виплата пенсії здійснювалась на картковий рахунок відкритий у відділенні в АТ «Державний ощадний банк України» та пенсія за період з 01 жовтня 2022 року по 31 березня 2025 року в сумі 190478,67 грн. була перерахована на рахунок ОСОБА_3 .
Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_2 , виданого центром служби громадського стану, муніципалітет м. Кишинів, з'ясовано, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Головним управлінням було направлено до АТ «Державний ощадний банк України» розпорядження про повернення коштів від 09 травня 2025 року №1500-0405-8/89081, на підставі якого, банк 09 травня 2025 року повернув на рахунок Пенсійного фонду України частину пенсії ОСОБА_3 , за період з 01 жовтня 2022 року по 31 березня 2025 року в сумі 115149,98 грн. в межах залишку за платіжним дорученням. Таким чином, по о/р1501022585(МО) ОСОБА_3 виникла переплата пенсії в сумі 75328,69 грн. за період з 01 жовтня 2022 року по 31 березня 2025 року у зв'язку з отриманням пенсії після смерті пенсіонера сторонньою особою.
На адресу родичам померлої надіслано листа №1500-0404-8/94338 від 20 травня 2025 року щодо повернення переплати пенсії ОСОБА_3 на рахунок Пенсійного фонду України. Станом на теперішній час до управління ПФУ з цього питання ніхто не звертався.
Крім того, до відділу обслуговування громадян № 7 (сервісного центру) від 29 липня 2025 року № 9083/02-16 звернулась громадянка ОСОБА_4 , яка надала копію свідоцтва про смерть ОСОБА_3 .
Таким чином, неустановленою особою знято кошти з рахунку ОСОБА_3 після її смерті в загальній сумі 75328,69 грн. за період з 01 жовтня 2022 року по 31 березня 2025 року.
На даний час залишок надлишково отриманої пенсії у сумі 75328,69 грн. на рахунок
Головного управління не повернуто.
Оскільки у Головного управління відсутні можливості з'ясувати, яка саме особа (особи) отримала пенсійні виплати після смерті ОСОБА_3 , вищезазначена сума переплати підлягає поверненню після встановлення такої особи (осіб).
Статтею 73 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року визначено, що кошти Пенсійного фонду використовуються на виплату пенсій, надання соціальних послуг, фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду, оплату послуг з виплати та доставки пенсій, формування резерву коштів Пенсійного фонду, при цьому забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.
У зв'язку з проведеною безпідставною виплатою належних Пенсійному фонду України коштів порушуються інтереси держави і це призводить до дестабілізації фінансування на виплату пенсій і допомоги. Факт надміру виплачених сум пенсії спричинила заборгованість перед Пенсійним фондом України, що є порушенням державних інтересів. Крім того, незаконне витрачання коштів Пенсійного фонду України тягне за собою дефіцит бюджету Пенсійного фонду, що породжує соціальну напругу у суспільстві і може сприяти невиконанню державою своїх функцій по соціальному забезпеченню громадян.
Відповідно до чинного законодавства України (ст. 1219 Цивільного кодексу України) вищезазначена сума коштів не входить до складу спадщини, а тому ці кошти повинні бути повернуті Головному управлінню Пенсійного фонду.
З зазначених підстав, представник Головного управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області звернувся до ВП № 2 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області з заявою про вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України (заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживанням довірою).
Станом на час надходження скарги до суду, 04 вересня 2025 року, посадовою особою ВП №2 Ізмаїльського відділу поліції ГУНП в Одеській області не було розглянуто вищевказаної заяви та не було прийняте відповідне рішення по результатах її розгляду.
Таким чином, представник скаржника вважає, що з боку посадових осіб ВП № 2 Ізмаїльського відділу поліції ГУНП в Одеській області була допущена бездіяльність, що порушує вимоги ст. 214 КПК України, у зв'язку із чим вона просить зобов'язати відповідну посадову особу ВП №2 Ізмаїльського відділу поліції ГУНП в Одеській області внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, результатом розгляду заяви представника Головного управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області.
Представник скаржника в судове засідання не з'явилась, направила до суду заяву про розгляд скарги за її відсутності.
Дізнавач в судове засідання не з'явився, просив розглядати справи без участі представника ВП №2 Ізмаїльського відділу поліції ГУНП в Одеській області, надав додаткові докази у справі. Згідно із положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Вивчивши матеріали скарги та додані до неї докази, суддя прийшов до висновку про обґрунтованість її вимог, однак, незважаючи на це, у задоволенні скарги слід відмовити.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Згідно ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Як було зазначено представником скаржника, на момент подачі нею до суду скарги на бездіяльність дізнавача, посадовою особою ВП №2 Ізмаїльського відділу поліції ГУНП в Одеській області не було розглянуто вищевказану заяву та не було прийнято відповідне рішення по результатах її розгляду.
На час розгляду справи за скаргою, разом із заявою про розгляд скарги у їх відсутності, посадовою особою СД ВП №2 Ізмаїльського відділу поліції ГУНП в Одеській області був наданий витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04 вересня 2025 року, з якого вбачається, що дізнавачем було розглянуто заяву представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 14 серпня 2025 року та прийнято відповідне рішення.
Отже, за наявності встановлених судом обставин, у задоволенні скарги представника заявника має бути відмовлено, оскільки, посадовою особою СД ВП №2 Ізмаїльського відділу поліції ГУНП в Одеській області були внесені відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за результатами розгляду заяви представника Головного управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 220, 303-307 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги представника скаржника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області ОСОБА_2 на бездіяльність дізнавача ВП № 2 Ізмаїльського відділу поліції ГУНП в Одеській області - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_5