Додаткова постанова
Іменем України
Номер справи: 766/2228/24
Номер провадження: 22-з/819/38/25
03 вересня 2025 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (суддя-доповідач) Склярської І.В. ,
суддів: Базіль Л.В., Бездрабко В.О.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи) заяву ОСОБА_1 від імені якої діє адвокат Андрюк Артем Миколайович про ухвалення додаткового рішення про стягнення понесених судових витрат за апеляційними скаргами ОСОБА_1 від імені якої діє адвокат Андрюк Артем Миколайович, на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 11 жовтня 2024 року та на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 08 листопада 2024 року, апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 11 жовтня 2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» про визнання протиправним та скасування наказу про призупинення дії трудового договору, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку,
встановив:
Постановою Херсонського апеляційного суду від 16 липня 2025 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» залишено без задоволення, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Андрюк Артем Миколайович, на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 11 жовтня 2024 року задоволено, рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 11 жовтня 2024 року в оскарженій частині скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення. Стягнуто з Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час незаконного призупинення дії трудового договору в сумі 397 073 грн. 20 коп. без утримання прибуткового податку й інших обов'язкових платежів.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Андрюк Артем Миколайович, на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 08 листопада 2024 року задоволено частково. Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 08 листопада 2024 року скасовано, ухвалено нове судове рішення. Заяву ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Андрюк Артем Миколайович про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правову допомогу задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 11 407 грн. В іншій частині заяви - відмовлено.
17.07.2025 року адвокат Андрюк А.М., який діє від імені ОСОБА_1 , подав через систему «Електронний Суд» заяву про стягнення судових витрат, в якій просить:
винести додаткове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 про стягнення судових витрат та за текстом заяви: « Стягнути за рахунок АТ «Херсонська ТЕЦ» судові витрати в сумі 51476,00 (п'ятдесят одна тисяча чотириста сімдесят шість тисяч) гривень 00 коп., пов'язані з отриманням професійної правничої (правової) допомоги, зокрема підготовкою та поданням апеляційної скарги від 08.11.2024 року № 08/11-24, а також апеляційної скарги від 20.11.2024 року № 20/11-24 у справі № 766/2228/24, та розглядом даних скарг, а також апеляційної скарги АТ «Херсонської ТЕЦ», в Херсонському апеляційному суді. Стягнути з АТ «Херсонська ТЕЦ» судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 1857,24 (одна тисяча вісімсот п'ятдесят сім) гривень 24 коп. згідно квитанції № 4562-2693-0115-7562 за подання позовної заяви про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку до Херсонського міського суду Херсонської області. Стягнути з АТ «Херсонська ТЕЦ» судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 2718,00 (дві тисячі сімсот вісімнадцять гривень) 00 коп. сплаченого згідно квитанції № ID 0284-5483-2437-6834 за подання до Херсонського апеляційного суду апеляційної скарги на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 11.10.2024 року у справі № 766/2228/24».
На доведення вимог заяви адвокат, пославшись на норми ч.8 ст. 141 ЦПК України, зазначив, що як на стадії подання позовної заяви до міського суду, так і під час подання апеляційної скарги до апеляційного суду Прокопів К.Б. заявляла та зазначала, що нею будуть понесені витрати на отримання професійної правничої (правової) допомоги, конкретизувавши, що в апеляційній скарзі від 08.11.2024 року ( на рішення суду) позивачка повідомляє, що нею будуть понесені судові витрати пов'язані з отриманням професійної (правової) допомоги, пов'язаної з розглядом апеляційних скарг у Херсонському апеляційному суді, розмір та докази понесення яких, буде надано додатково відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України
Адвокат Андрюк А.М. навів норму ч.3 ст. 134 ЦПК України та зазначив, що згідно квитанції № ID 0284-5483-2437-6834 ОСОБА_1 було сплачений судовий збір в розмірі 2718,00 (дві тисячі сімсот вісімнадцять гривень) 00 коп. за подання до Херсонського апеляційного суду апеляційної скарги на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 11.10.2024 року у справі № 766/2228/24, а також 1857,24 (одну тисячу вісімсот п'ятдесят сім) гривень 24 коп. згідно квитанції № 4562-2693-0115-7562 за подання позовної заяви про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку до Херсонського міського суду Херсонської області.
До заяви адвокатом додані: копія договору № 31/12-24 від 31 грудня 2024 року про надання правничої (правової) допомоги, детальний опис робіт (наданих послуг) від 17.07.2025 року № 17/2/17-25 по договору № 31/12-24 від 31 грудня 2024 року про надання правничої (правової) допомоги, копія додатку № 1 від 16.07.2025 року до договору від 31.12.2024 року, копія акту № 1 приймання-передачі наданих правничих послуг від 16.07.2025 року, докази надсилання заяви з додатками на адресу АТ «Херсонська ТЕЦ», копія квитанції № ID 0284-5483-2437-6834, копія квитанції № 4562-2693-0115-7562.
22.07.2025 року представник Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» - Єрашов І.Є. через систему «Електронний Суд» подав до суду заяву, в якій навивши норми частини 8 статті 141 ЦПК України, зазначив, що адвокат Андрюк А.М. до закінчення судових дебатів не зробив заяву про подання ним розмір витрат, що підтверджується Протоколом судового засідання, а тому просив суд залишити заяву про стягнення понесених судових витрат від 17.07.2025 року без розгляду.
25.07.2025 року представник Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» - Єрашов І.Є. через систему «Електронний Суд» подав до суду заяву про зменшення витрат на оплату правничої допомоги обґрунтовуючи аналізом Детального опису робіт, а саме:
1) Ознайомлення, вивчення та аналіз судового рішення Херсонського міського суду від 11.10.2024 року у справі № 766/2228/24 (строка 1); Вивчення та аналіз судової практики в аналогічних справах (строка 3); Підготовка та направлення стороні по справі та до суду апеляційної скарги від 08.11.2024 року № 08/11-24 на рішення Херсонського міського суду від 11.10.2024 року у справі № 766/2228/24 (строка 4) є по суті одне і теж, так як підготовка апеляційної скарги на оскаржуване рішення включає в себе всі вище перелічені дії адвоката;
2) Ознайомлення, вивчення та аналіз ухвали Херсонського міського суду від 08.11.2024 року у справі № 766/2228/24 (строка 2); Підготовка та направлення стороні по справі та до суду апеляційної скарги від 20.11.2024 року № 20/11-24 на ухвалу Херсонського міського суду від 08.11.2024 року у справі № 766/2228/24 (строка 5) є по суті одне і теж, так як підготовка апеляційної скарги на ухвалу суду включає в себе проведення аналізу оскаржуваної ухвали та складання апеляційної скарги;
Представник ТЕЦ звертає увагу на те, що оскаржувана ухвала про відмову у винесенні додаткового рішення була постановлена з тих підстав, що заявник не надав до суду підписаний договір, а не з вини відповідача по справі;
3) Ознайомлення, вивчення та аналіз апеляційної скарги АТ «Херсонська ТЕЦ» на рішення Херсонського міського суду від 11.11.2024 року у справі № 766/2228/24 (строка 6); Підготовка та направлення стороні по справі та до суду відзиву від 25.11.2024 року № 25/11-24 на апеляційну скаргу АТ «Херсонська ТЕЦ» на рішення Херсонського міського суду від 11.11.2024 року у справі № 766/2228/24 (строка 7) є по суті одне і теж;
4) Підготовка та подання до Херсонського апеляційного суду клопотання про залучення до матеріалів справи договору правничих послуг від 31.10.2024 року № 31/12-24 (строка 8) не відноситься до судових витрат, так як надання доказів на повноваження представника не відноситься до розгляду апеляційної скарги по суті,
5) Підготовка та подання до АТ «Херсонська ТЕЦ» адвокатського запиту від 17.01.2025 року № 17/01-25 щодо надання довідки про доходи (строка 9); Ознайомлення, вивчення та опрацювання відповіді та довідки АТ «Херсонська ТЕЦ» на адвокатський запит від 17.01.2025 року № 17/01-25 щодо надання довідки про доходи (строка 10) не є тими витратами, які підлягають задоволенню, оскільки довідку про доходи було надано на підставі витребування судом (витребування відбувалось із ініціативи суду, а позивач не подавав до апеляційного суду клопотання про витребування цих доказів), тому вважаємо що ці витрати не підлягають задоволенню;
6) Підготовка та подання до Херсонського апеляційного суду додаткових пояснень від 23.01.2025 року № 23/01-25 (строка 11) - довідка про доходи, які надані відповідачем чітко визначали середній заробіток позивача, а розрахунок середнього заробітку було здійснено судом апеляційної інстанції самостійно , а не на підставі орієнтованого розрахунку Позивача, тому дана вимога не підлягає задоволенню;
7) Ознайомлення, вивчення та опрацювання клопотання АТ «Херсонська ТЕЦ» про зупинення провадження у справі № 766/2228/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку аналогічної справи, а саме № 758/4178/22 (строка 12); Підготовка та подання до Херсонського апеляційного суду заперечення від 11.02.2024 року на клопотання АТ «Херсонська ТЕЦ» про зупинення провадження у справі (строка 13) є по суті одне і теж;
8) Участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції 15.01.2025 року та 12.02.2025 року (строка 14) відбувалось не більше 2-х годин, а не 5 годин як зазначено заявником;
9) Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції щодо винесення додаткового рішення про стягнення правничих послуг за наслідками розгляду апеляційних скарг Херсонським апеляційним судом (строка 15) - на думку представника відповідача ця вимога є передчасною.
Представник ТЕЦ звертає увагу, що не підписання адвокатом Андрюк А.М. Додаткової угоди № 1 до Договору № 31/12-24 та Акту прийому передачі виконаних робіт не створює правових наслідків у стягненні витрат на правничу допомогу.
Враховуючи викладене просив: відмовити у задоволенні заяви про понесення судових витрат, а також розглянути клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, колегія суддів дійшла такого висновку.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Виходячи зі змісту вимог ч.1,3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати ( п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України)
Вирішуючи порушене адвокатом питання стягнення з АТ «Херсонська ТЕЦ» судових витрат пов'язаних зі сплатою судового збору в сумі 1857,24 (одна тисяча вісімсот п'ятдесят сім) гривень 24 коп. згідно квитанції № 4562-2693-0115-7562 за подання позовної заяви про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку до Херсонського міського суду Херсонської області слід зазначити наступне.
Позивачем був сплачений судовий збір за вимогу майнового характеру: стягнення середнього заробітку в сумі 1 857 грн. 24 коп (т.1 а.с.20) на підставі ухвали суду першої інстанції від 20.02.2024 про залишення позову без руху ( т.1 а.с.13). При цьому слід зазначити, що наведена вимога не потребувала сплати судового збору, обґрунтування про що наведено у постанові апеляційного суду у цій справі. Задоволення цієї позовної вимоги є підставою для стягнення судового збору з роботодавця в дохід держави. Проте, норми Закону України «Про судовий збір» ( ст.7) не передбачають підстави для повернення судового збору з підстав та обставин, які склалися.
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати ( п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України)
Відповідно до ч.1-3 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вирішення позовних вимог позивача зазначено вище.
Вирішуючи порушене адвокатом питання стягнення з АТ «Херсонська ТЕЦ» судових витрат пов'язаних зі сплатою судового збору в сумі 1857,24 (одна тисяча вісімсот п'ятдесят сім) гривень 24 коп. згідно квитанції № 4562-2693-0115-7562 за подання позовної заяви про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку до Херсонського міського суду Херсонської області слід зазначити наступне.
Позивачем був сплачений судовий збір за вимогу майнового характеру: стягнення середнього заробітку в сумі 1 857 грн. 24 коп (т.1 а.с.20) на підставі ухвали суду першої інстанції від 20.02.2024 про залишення позову без руху ( т.1 а.с.13). При цьому слід зазначити, що наведена вимога не потребувала сплати судового збору. Задоволення цієї позовної вимоги є підставою для стягнення судового збору з роботодавця в дохід держави. Проте, норми Закону України «Про судовий збір» ( ст.7) не передбачають такої підстави для повернення судового збору, а застосування положення щодо повернення помилково сплаченого судового збору не можна застосувати, оскільки, він був сплачений відповідно до вимог ухвали суду першої інстанції.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягав стягненню судовий збір в сумі 1857,24 грн., як такий, що сплачений на підставі вимоги ухвали суду першої інстанції з урахуванням задоволення вимоги про стягнення середнього заробітку.
Вирішуючи порушене представником позивача питання стягнення з АТ «Херсонська ТЕЦ» судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 2718,00 (дві тисячі сімсот вісімнадцять гривень) 00 коп. сплаченого згідно квитанції № ID 0284-5483-2437-6834 за подання до Херсонського апеляційного суду апеляційної скарги на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 11.10.2024 року у справі № 766/2228/24, колегія суддів вважає за необхідне зазначити.
Позивачем, як апелянтом був сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення середнього заробітку вимогу в сумі 2 787 грн ( т.1 а.с. 249).
Виходячи зі сплати позивачем судового збору за подання апеляційної скарги, вона була зумовлена з урахуванням вимог про його сплату, наведених в ухвалі суду першої інстанції про залишення позову без руху внаслідок несплати судового збору, а отже застосована позивачем у подальшому, як необхідність його сплати.
Отже, враховуючи наведені вище міркування, судова колегія вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір сплачений за подання апеляційної скарги.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц.
Виходячи зі змісту вимог ч.1,3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої-третьої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У пункті 12 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу; 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; (4) зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу чи розподіл витрат судом. Подібні правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року в справі № 911/3312/21 (провадження № 12-43гс22).
При цьому розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу (стаття 246 ЦПК України).
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини першої статті 270 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14- 382цс19) зробила висновок, що «вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні».
У постанові Верховного Суду від 26 липня 2023 року в справі № 160/16902/20 зазначено, що «за загальним правилом, питання про стягнення витрат на правову допомогу має вирішуватися судом одночасно із задоволенням позову такої сторони у рішенні, постанові або ухвалі. Разом з тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин з подачею відповідної заяви «про це» до закінчення судових дебатів. Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже, така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами). Вирішуючи питання темпоральних меж подання заяви про стягнення витрат на правову допомогу, а також доказів на підтвердження їх фактичного понесення та розміру, колегія суддів Об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в справі № 340/2823/21 зауважила, що вказівка на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останній етап - перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи. Проте підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов'язується ухвалення додаткового рішення в цій частині. Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п'яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу».
У постанові Верховного Суду від 18 вересня 2024 року у справі № 372/5151/23 зазначено, що «заявою про розподіл витрат на правову допомогу в розумінні частини восьмої статті 141 та частини першої статті 246 ЦПК України є усне чи письмове клопотання сторони до закінчення судових дебатів у справі про розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу з доказами на їх підтвердження або із заявою про намір подати докази на підтвердження цих витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».
Отже, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що в апеляційній скарзі адвоката ОСОБА_1 - Андрюка А.М. від 09.11.2024 року на рішення суду першої інстанції ( т.1 а.с.243-246) зазначено, про те, що позивачка повідомляє, що нею будуть понесені судові витрати пов'язані з отриманням професійної (правової) допомоги, пов'язаної з розглядом апеляційних скарг у Херсонському апеляційному суді, розмір та докази понесення яких, буде надано додатково відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України ( т.1 а.с.245 зв.с.)
Протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення вищенаведені докази були надані апеляційному суду, у тому рахунку детальний опис виконаних робіт у тому рахунку щодо апеляційної скарги позивача на рішення суду першої інстанції та апеляційної скарги відповідача на рішення суду ( її вивчення, аналіз, відзив).
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що апеляційна скарга позивача на ухвалу суду першої інстанції не містить клопотання (заяви) про розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних з наданими послугами при оскаржені цієї ухвали або про намір подати докази на підтвердження цих витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду та окремо також не подавалася до ухвалення постанови суду апеляційної інстанції.
Виходячи з вимог ч.2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги ( ч.3 ст. 137 ЦПК України) .
Відповідно до вимог ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами ( ч.5 ст. 137 ЦПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами ( ч.6 ст. 137 ЦПК України).
Заявник має право на компенсацію судових і інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим ( рішення ЄСПЛ від 23.01.2014 у справі « East/West Alliance Limited проти України », заява №19336/04.
Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір ( рішення ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії», заява №58442/00.
Адвокатом позивача наданий договір про надання правничої (правової) допомоги №31/12-24 від 31 грудня 2024 року, детальний опис робіт (наданих послуг), акт прийому-передачі наданих послуг від 16 липня 2025 року, додаток до договору від 16 липня 2025 року.
Колегія суддів вважає доречними викладені представником ТЕЦ заперечення щодо обґрунтованості та співмірності заявлених на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Дійсно, заявлені витрати на участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції 15.01.2025 та 12.02.2025 не відбувалися протягом п'яти годин, як зазначено у детальному опису робіт, а відповідно до журналів судових засідань за цей час , їх загальна тривалість складає 58 хв. ( т.1 а.с.93, 140-142). Не є прийнятними витрати на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції щодо винесення додаткового рішення про стягнення судових витрат, оскільки таке судове засідання проведено без участі сторін. Підготовка та подання до суду апеляційної інстанції 15.01.2025 клопотання про залучення до матеріалів справи договору правничих послуг від 31.10.2024 , яке мотивовано метою підтвердження повноважень ( т.1 а.с.86) не є правовою послугою наданою клієнту , а процесуальним обов'язком представника. Щодо послуг підготовки та подання до АТ «Херсонська ТЕЦ» адвокатського запиту від 17.01.2025 №17/01-25 про надання довідки про доходи, ознайомлення та опрацювання відповіді та довідки на цей запит і внаслідок цього подання до суду апеляційної інстанції додаткових пояснень від 23.01.2025 (загальна сума наведених послуг складає 3785 грн.) слід зазначити, що матеріали справи не містять такий запит, а саме №17/01-25 від 17.01.2025, відсутні на нього посилання і в додатках пояснень адвоката, а відповідь ТЕЦ та надані довідки не свідчать, що вони надавалися на запит адвоката, судом не використовувалися ( т.1 а.с.106-114), а отже витрати по цим видам робіт нен можна визнати обгрунтованими. Разом з тим, клопотання відповідача від 24.01.2023 року містить посилання на надання довідки про середній заробіток на виконання вимог Херсонського апеляційного суду ( т. 1 а.с.115-116). Інші зазначені представником позивача види послуг : ознайомлення , вивчення та аналіз рішення суду першої інстанції, судової практики суду касаційної інстанції в аналогічних справах, підготовка та направлення апеляційної скарги на рішення суду та є взаємопов'язані між собою, а отже завищені, неспівмірні. Колегія суддів погоджується з запереченнями представника відповідача, що ознайомлення, вивчення та аналіз апеляційної скарги АТ «Херсонська ТЕЦ», підготовку та направлення відзиву на неї є взаємозв'язаними і підготовка відзиву вже включила в себе ознайомлення , вивчення та аналіз апеляційної скарги, а отже наведені витрати є завищеними та неспівмірними. Такий же підхід колегія суддів застосовує до видів робіт: ознайомлення, вивчення та опрацювання клопотання про зупинення провадження у справі, підготовка та подання заперечень на нього.
Колегія суддів звертає увагу, що справа є незначної складності, має усталену судову практику, позиція представника позивача при наданні правової допомоги вже була вироблена при підготовці позову, а отже не потребувала значного часу для надання правової допомоги при апеляційному перегляді справи.
Заява представника позивача про ухвалення додаткової постанови про стягнення витрат на правову допомогу, подану в порядку частини 8 ст. 141 ЦПК України в частині стягнення витрат на правову допомогу зокрема підготовкою та поданням апеляційної скарги від 20.11.2024 року № 20/11-24 у справі № 766/2228/24 на ухвалу суду першої інстанції від 08.11.2024 підлягає залишенню без розгляду з підстав вищенаведених.
Заява представника позивача про ухвалення додаткової постанови про стягнення витрат на правову допомогу, подану в порядку частини 8 ст. 141 ЦПК України в частині стягнення витрат на правову допомогу зокрема з її наданням в частині оскарження рішення суду від 11.10. 2024 року підлягає задоволенню частково з урахуванням вищенаведеного, наявності підстав для зменшення заявлених до стягнення витрат на правову допомогу в сумі 51476 грн. до 12 000 грн.
Таким чином, наведене свідчить про наявність підстав для зменшення заявлених до стягнення витрат на правову допомогу в сумі 51476 грн. до 12 000 грн.
Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд ,-
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 від імені якої діє адвокат Андрюк Артем Миколайович про ухвалення додаткового рішення про стягнення понесених судових витрат задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору за подання позову в сумі 1857,24 грн., та за подання апеляційної скарги на рішення суду в сумі 2 787 грн
Стягнути з Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу, надану з апеляційним переглядом рішення суду першої інстанції, в сумі 12 000 грн.
Іншу частину цієї ж заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, надану з апеляційним переглядом ухвали суду першої інстанції, залишити без розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий І.В. Склярська
Судді Л.В. Базіль
В.О. Бездрабко