04 вересня 2025 року м.Суми
Справа №583/4028/24
Номер провадження 22-ц/816/810/25
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),
суддів - Криворотенка В. І. , Філонової Ю. О.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ»
на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03 жовтня 2024 року у складі судді Яценка Н.Г., ухвалене в м. Охтирка Сумської області,
в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У серпні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (далі - ТОВ «Юніт Капітал») звернулося до суду з вищевказаним позовом.
Свої вимоги мотивувало тим, що 22 квітня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачкою укладено кредитний договір № 306526834 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Відповідачка підписала кредитний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором PAC4W559. Заповненням анкети-заяви позичальниця підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчила, що вона повідомлена кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Відповідно до умов кредитного договору розмір кредиту - 12 250 грн, строк кредитування - 30 днів, дисконтна процентна ставка - 0,54% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, базова процентна ставка - 1,70% від суми кредиту за кожен день користування кредитом.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов'язання виконало в повному обсязі. У зв'язку з неналеженим виконанням відповідачкою своїх зобов'язань за кредитним договором утворилася заборгованість в розмірі 30 894,50 грн, яка складається з: 12 250 грн - заборгованості по кредиту; 18 644,50 грн - заборгованості по процентам за користування кредитом.
28 листопада 2018 року між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого (з урахуванням додаткових угод до договору факторингу) до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором на загальну суму 28 395,50 грн.
05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого (з урахуванням додаткових угод до договору факторингу) до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором на загальну суму 30 894,50 грн.
В подальшому 05 липня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 05/07/24, за яким до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідачки на загальну суму 30 894,50 грн.
Посилаючись на вказані обставини, просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 306526834 від 22 квітня 2020 року у розмірі 30 894,50 грн та судові витрати.
Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03 жовтня 2024 року в задоволенні позову ТОВ «Юніт Капітал» відмовлено.
В апеляційній скарзі ТОВ «Юніт Капітал», посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі; стягнути з відповідачки судові витрати по сплаті судового збору понесених в суді першої та апеляційної інстанції, а також витрати на професійну правничу допомогу.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що помилковим є висновок суду першої інстанції, що позивач не набув права грошової вимоги до відповідачки, оскільки вказані вимоги були передані (відступлені) від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» у липні 2020 року, тобто після укладення кредитного договору в квітні 2020 року, які позивач набув в липні 2024 року. Сам факт укладення договору факторингу між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» в 2018 році не спростовує даних обставин, оскільки з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалося не одномоментно, а протягом всього часу його дії.
Не погоджується з посиланням суду на недоведеність переходу права вимоги у зв'язку з ненаданням позивачем доказів, які підтверджують оплату договорів факторингу.
Відповідачка правом подати відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не скористалася.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що 21 квітня 2020 року ОСОБА_1 заповнила заявку на отримання грошових коштів в кредит, яка містить її персональні дані, номер карти 4149-50-21ХХ-ХХХХ-7027, номер договору (оферти) - 306526834, дата договору - 22 квітня 2020 року, суму кредиту - 12 250 грн, строк кредиту - 30 днів (а.с. 17 - на звороті).
22 квітня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 306526834, за умовами якого товариство зобов'язується надати позичальнику кредит без конкретної споживчої мети на суму 12 250 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно п. 1.3., 1.4. або 1.5. цього договору (а.с. 11-12).
Кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником. На період строку, визначеного п. 1.2. договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,54% від суми кредиту за кожний день користування кредитом. У випадку користування кредитом понад строк встановлений п. 1.2. договору умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується базова процентна ставка в розмірі 1,70% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, відповідно до чого позичальник зобов'язується сплатити товариству різницю між фактично сплаченими процентами за дисконтною та нарахованою базовою процентними ставками за весь строк користування кредитом.
Відповідно до п. 4.3 кредитного договору сторони погоджуються, що проценти нараховані після закінчення строку надання кредиту, визначеного в п. 1.2 цього договору, є процентами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.
З урахуванням положень п. 1.3., 1.4., 1.5 цього договору, позичальник сплачує товариству проценти за користування кредитом за фактичний час користування кредитом з розрахунку 197,64 % річних за дисконтною ставкою або 622,20 % річних за базовою ставкою (п. 4.4. договору).
Договір підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором PAC3W559.
Виконання ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» обов'язку щодо надання грошових коштів ОСОБА_1 підтверджується копією платіжного доручення від 22 квітня 2020 року та копією довідки АТ КБ «ПриватБанк» № 06_2/2024 від 25 червня 2024 року, з якої вбачається, що 22 квітня 2020 року було успішно проведено платіж через сервіс LiqPay, ID платежу 1301460675 на суму 12 250 грн на карту НОМЕР_1 (а.с. 27; 28-29).
28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах права вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 23-24).
Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі за відповідним реєстром права вимоги (п. 4.1).
Додатковими угодами № 19 від 28 листопада 2019 року, № 26 від 31 грудня 2020 року, № 27 від 31 грудня 2021 року до вказаного договору факторингу внесено зміни, зокрема щодо строку його дії (а.с. 35; 36-40).
На підтвердження обставини переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором № 306526834 від 22 квітня 2020 року від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», надано витяг з реєстру прав вимоги № 91 від 29 липня 2020 року, відповідно до якого загальна заборгованість (сума відступленої грошової вимоги) становить 28 395,50 грн, з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) - 12 250 грн, заборгованість по процентам - 16 145,50 грн (а.с. 41-42).
Згідно з розрахунком заборгованості, проведеним ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заборгованість відповідачки за вказаним кредитним договором станом на 29 липня 2020 року за тілом кредиту складає 12 250 грн, а за процентами - 16 145,50 грн (а.с. 43-44).
05 серпня 2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) укладено договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 45-49).
Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 договору).
Додатковими угодами від 05 серпня 2020 року, 10 серпня 2020 року, 03 серпня 2021 року та 30 грудня 2022 року, укладеними між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс», до вказаного договору факторингу № 05/0820-01 внесено зміни (а.с. 49 - на звороті; 50; 51 на зв. - 52).
В реєстрі прав вимоги № 11 від 31 серпня 2023 року, підписаного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК « «Онлайн Фінанс», вказано, що до ТОВ «ФК « «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 . Заборгованість по основному боргу - 12 250 грн, заборгованість по процентам - 18 644,50 грн, загальна заборгованість 30 894,50 грн, сума фінансування - 208,25 грн (а.с. 53-54).
Згідно з розрахунком заборгованості, проведеним ТОВ «Таліон Плюс» заборгованість відповідачки за вказаним кредитним договором станом на 31 серпня 2020 року за тілом кредиту складає 12 250 грн, а за процентами - 18 644,50 грн (а.с. 55)
05 липня 2024 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (клієнт) та ТОВ «Юніт Капітал» (фактор) укладено договір факторингу № 05/07/24, відповідно до умов якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити фактору право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (а.с. 56-58).
Відповідно до п. 1.2. перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги, заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
В реєстрі боржників до договору факторингу № 05/07/24 від 05 липня 2024 року, підписаного між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (клієнт) та ТОВ «Юніт Капітал», вказано, що до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 . Заборгованість по основному боргу - 12 250 грн, заборгованість по процентам - 18 664,50 грн, загальна заборгованість 30 894,50 грн (а.с. 59-60).
05 липня 2024 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» підписано акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 05/07/24 від 05 липня 2024 року (а.с. 60 - на звороті).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження сплати суми фінансування за вказаними вище договорами факторингу. Крім того, суд встановив, що з наданих договорів факторингу вбачається, що право вимоги від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перейшло до нових кредиторів, починаючи ще з 28 листопада 2018 року, а сам кредитний договір № 306526834 укладено 22 квітня 2020 року, тобто ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило передачу невизначених вимог, оскільки жодної вимоги відповідачки на момент укладення договору факторингу не існувало. За таких обставин суд дійшов висновку щодо відсутності підстав вважати, що ТОВ «Юніт Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 306526834 від 22 квітня 2020 року.
Колегія суддів вважає, що такі висновки місцевого суду не узгоджуються з матеріалами справи та вимогами закону.
Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п. 1) ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Частиною 1 ст. 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно з положеннями ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога) (ст. 1078 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначна грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
За положеннями ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Матеріалами справи підтверджується, що 22 квітня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір № 306526834, який позичальниця підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Відповідно до платіжного доручення від 22 квітня 2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картку відповідачки грошові кошти в розмірі 12250 грн 00 коп. Відтак, первісний кредитор свої зобов'язання за договором № 306526834 виконав у повному обсязі.
Для підтвердження факту відступлення права вимоги, заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора.
Судом встановлено, що 28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено договір факторингу № 28/1118-01, у п. 1.3. якого зазначено, що право вимоги - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Згідно п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписання реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.
Враховуючи положення договору факторингу, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача, оскільки підписання реєстру права вимоги № 91 відбулося 29 липня 2020 року, тобто після укладення кредитного договору № 306526834 від 22 квітня 2020 року.
05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, за яким до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 306526834 від 22 квітня 2020 року, що підтверджується реєстром прав вимоги № 11 від 31 серпня 2023 року.
05 липня 2024 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 05/07/24, за яким до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 306526834 від 22 квітня 2020 року, що підтверджується реєстром боржників від 05 липня 2024 року та актом прийому-передачі реєстру боржників від 05 липня 2024 року.
Надані позивачем реєстри прав вимоги містять підписи як фактора, так і клієнта, та підтверджують перехід права грошової вимоги до відповідачки.
Отже, зміст досліджених судом договорів факторингу, строк дії яких був продовжений додатковими угодами, реєстрів прав вимоги, реєстру боржників свідчить про перехід до позивача права вимоги до відповідачки у вказаному позивачем розмірі за кредитним договором № 306526834 від 22 квітня 2020 року, оскільки до факторів переходило право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому.
Копії договорів факторингу та реєстри прав вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.
Враховуючи вищевикладене, висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором є помилковим, оскільки ТОВ «Юніт Капітал» у передбаченому законом порядку відповідно до послідовно укладених договорів факторингу, на виконання яких підписувалися реєстри передачі прав вимог до боржників, набуло право вимоги до відповідачки за кредитним договором укладеним із первісним кредитором.
Наданим позивачем розрахунком заборгованості підтверджується, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 306526834 від 22 квітня 2020 року становить 30 894,50 грн, яка складається з: 12 250,00 грн - заборгованості за тілом кредиту та 18 644,50 грн - заборгованості за процентами.
З врахуванням зазначеного рішення суду на підставі пунктів 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову та слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 306526834 від 22 квітня 2020 року у розмірі 30 894,50 грн, з яких: 12 250,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 18 644,50 - заборгованість за процентами.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України також слід стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 2422,40 грн та за апеляційний перегляд справи - в розмірі 3633,60 грн.
Щодо вимог про стягнення правничої допомоги.
В суді першої інстанції інтереси позивача представляв адвокат Тараненко А.І. (а.с. 67).
Частиною 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу .
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача надано копії договору про надання правової допомоги № 05/07/24-02 від 05 липня 2024 року, додатку № 1 до вказаного договору, який містить протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги № 05/07/24-02 від 05 липня 2024 року, додаткової угоди № 1 до договору про надання правничої допомоги № 05/07/24-02 від 05 липня 2024 року та акту прийому-передачі наданих послуг від 05 липня 2024 року, згідно якого вартість наданих послуг складає 6000 грн (а.с. 61-65).
Отже, слід стягнути з відповідачки на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу понесені в суді першої інстанції в розмірі 6000 грн.
В суді апеляційної інстанції інтереси позивача також представляв адвокат Тараненко А.І. (а.с. 108 - на звороті). На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача надано копію акту прийому-передачі наданих послуг від 01 листопада 2024 року, згідно з яким вартість наданих послуг становить 6000 грн (а.с. 110, на звороті).
З врахуванням складності справи та обсягу необхідних послуг, наданих адвокатом; час, витрачений адвокатом на надання професійної правничої допомоги та ту обставину, що адвокат Тараненко А.І. представляв інтереси позивача в суді першої інстанції та був обізнаний з матеріалами справи, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача витрати на професійну правничу понесені в суді апеляційної інстанції в сумі 2000 грн, що відповідатиме критеріям дійсності, обґрунтованості, розумності і співмірності.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судове рішення у даній справі не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст. ст. 367; 374; 376; 381-382 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» задовольнити.
Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03 жовтня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 306526834 від 22 квітня 2020 року в розмірі 30 894 гривень 50 копійки, з яких: 12 250 гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту; 18 644 гривень 50 копійок - заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 2422 гривні 40 копійок, витрати на професійну правничу допомогу понесені в суді першої інстанції в розмірі 6000 гривень 00 копійок, судові витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд справи в розмірі 3633 гривень 60 копійок та витрати на професійну правничу допомогу понесені в суді апеляційної інстанції в розмірі 2000 гривень 00 копійок.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - О. І. Собина
Судді: В. І. Криворотенко
Ю. О. Філонова