Справа № 587/1415/25
03 вересня 2025 року Сумський районний суд Сумської області в складі :
головуючого судді - ОСОБА_1
прокурора - ОСОБА_2
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4
захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми в залі суду кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025200600000238, по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Зіньків, Зіньківського району, Полтавської області, українки, громадянки України, з професійно-технічною освітою, непрацюючої, заміжньої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої: вироком Сумського районного суду Сумської області від 20 березня 2025 року за ч. 4 ст. 185 КК України, на підставі ст.. 75 КК України звільненої від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому, Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022,
№ 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, №255/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, останній раз Указом Президента України № 26/2025 від 14.01.2025 року до 09 травня 2025 року.
ОСОБА_6 10 березня 2025 року близько 17 години перебуваючи за місцем мешкання ОСОБА_7 в буд. АДРЕСА_2 таємно, повторно, в умовах воєнного стану викрала у останнього грошові кошти в сумі 6000 грн. Викраденим майном ОСОБА_6 в подальшому розпорядилася на власний розсуд, чим спричинила потерпілому ОСОБА_7 матеріального збитку
Обвинувачена ОСОБА_6 свою вину визнала, суду пояснила, що 10 березня 2025 року близько 17 години вона перебувала в гостях у ОСОБА_7 в буд. АДРЕСА_2 і коли піднялась за табаком помітила гаманець ОСОБА_7 , який вона викрала. Коштами в розмір 6000 грн. вона розпорядилась на власні потреби. У вчиненому розкаються, вказала, що матеріальні збитки потерпілому відшкодувала.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
Оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються, а обвинувачена та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позицій немає, то суд згідно ст. 349 КПК України за відсутності заперечень з боку учасників судового розгляду визнав недоцільним виклик свідків по справі, а обмежився допитом обвинуваченої та дослідженням матеріалів справи, які характеризують особу обвинуваченої.
Таким чином, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, доведена в повному обсязі і її дії кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України, так як вона повторно, в умовах воєнного стану таємно викрала грошові кошти у потерпілого ОСОБА_7 в розмірі 6000 грн.
За змістом закону (ст. 50 КК України), покарання має на меті не тільки кару, а має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та попередження вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.
При призначенні ОСОБА_6 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, сукупність всіх обставин, що характеризують кримінальне правопорушення, особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
При цьому, суд, враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченої, характерезуючи дані обвинуваченої, згідно представлених суду документів - за місцем проживання характеризується посередньо, на обліках в наркологічному і психоневрологічному диспансерах не перебуває, ОСОБА_6 , вчинила кримінальні правопорушення внаслідок тяжких особистих обставин, свою вину визнала повністю та щиро розкаялася, потерпілий матеріальних та моральних претензій не має, просив суворо не карати. Дані обставини, суд визнає такими, що пом'якшують покарання.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним
Обставинами, які обтяжують покарання обвинувачуваної ОСОБА_6 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що покарання у виді позбавлення волі, буде необхідним і достатнім для виправлення та попередження ОСОБА_6 вчиненню нею нових злочинів.
Разом з тим, враховуючи наявні у справі обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої, суд приходить до переконання про можливість застосування до ОСОБА_6 положень ст.69 КК України та призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 4 ст. 185 КК України
Крім того, враховуючи тяжкість злочину, особу винної та зазначені вище обставини, що пом'якшують покарання, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_6 без реального відбування призначеного їй покарання, а тому вважає за необхідне застосувати до неї положення ст.75 КК України та звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий термін 1 (один) рік.
Судом встановлено, що вироком Сумського районного суду Сумської області від 20 березня 2025 року ОСОБА_6 була засуджена за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі, а злочин кваліфікований за ч. 4 ст. 185 КК України вона вчинила до постановлення попереднього вироку, тому покарання в даному випадку повинно призначатись за правилами ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Долю речових доказів необхідно вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.ст. 92,94,100,124, 370, 373, 374, 376 КПК України, ст.ст. 263,265,ЦПК України , суд, -
ОСОБА_6 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за даним вироком більш суворим покаранням призначеним за вироком Сумського районного суду Сумської області від 20 березня 2025 року, остаточно призначити покарання ОСОБА_6 у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_6 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази:
грошові кошти, добровільно видані ОСОБА_6 : одна купюра номіналом 500 грн ( ВТ5140754), дві купюри номіналом по 200 грн. (ДЕ7107454, ДБ2095415), одна купюра номіналом 50 грн (АГ4021224), видані ОСОБА_8 : дві купюри номіналом по 1000 ( АЛ7293461, ЄР 5894661) - повернути законному володільцю ОСОБА_7 , знявши арешт накладений ухвалами слідчих суддів Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 березня 2025 року ;
квитанцію по платіжній інструкції № 20157-1021166-81684 - знищити;
оптичний диск DVD- R - залишити в матеріалах наглядового кримінального провадження
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд Сумської області протягом 30 (тридцяти) діб з моменту проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити обвинуваченій, її захиснику та прокурору, направити потерпілиму після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1