Справа № 592/9795/25
Номер провадження 2/585/1103/25
03 вересня 2025 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді - Євлах О.О.
за участі:
секретаря судового засідання - Безручко О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду в місті Ромни цивільну справу
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС»
до
відповідача ОСОБА_1
вимоги позивача: про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:
І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» (далі позивач) звернулося з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором № 724075 від 21.03.2019 року у розмірі 22414,91 грн. та 2422,40 грн. в повернення судового збору а також витрати на оплату професійної правничої допомоги в сумі 5000,00 гривень.
2. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим , що 21.03.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №724075.
Відповідно до індивідуальної частини договору №7240175 про надання фінансового кредиту, ТОВ «Авентус Україна» надав відповідачу позику у сумі 7000 гривень.
ТОВ «Авентус Україна» виконав умови договору та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в сумі 7000 грн.
Відповідач належним чином не виконала взяті на себе зобов'язання щодо повернення суми позики та сплати пені і комісії, внаслідок чого у неї виникла заборгованість перед новим кредитором ТОВ «Він фінанс».
Відповідно до розрахунку заборгованості, що був складений на дату укладення договору відступлення права вимоги №1 від 12.04.2018 року, загальна сума заборгованості відповідача перед новим кредитором складає 17127,00 гривень з яких: 4950 грн- сума основного боргу, 9801,00 грн сума боргу за процентами., 2376,00 гривень штраф
12.04.2018 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія'Довіра та Гарантія» укладено договір факторитнгу №1 від 12.04.2018 року в якому крім іншого зазначено- у випадку укладення сторонами більш ніж одного реєстру прав вимоги- кожен наступний реєстр прав вимоги є самостійним додатком та не замінює попередній.
12.07.2019 року укладено додаткову угоду №22 та на виконання умов договору факторингу підписано реєстр прав вимоги №22 від 12.07.2019 року про те, що на умовах вищезазначеного договору право вимоги до ряду боржників , в тому числі до ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту №724075 від 21.03.2019 року перейшло до нового кредитора - ТОВ «ФК'Довіра та Гарантія»(Згідно наказу №55-1 ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» змінило назву на «ТОВ «Він Фінанс»).
Договір про надання фінансового кредиту №724075 від 21.03.2019 року укладений в електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Позивач також просить поновити строк позовної давності для подання позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 724075 від 21.03.2019 року.
Крім борзу за кредитним договором в сумі 17127,00 гривень позивач просить стягнути з відповідача інфляційне збільшення в сумі 3745,07 грн, 1542,84 грн штрафних санкцій.
3. Відповідач відзиву на позовну заяву не подала.
ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи.
4. Сторони клопотань про особисту участь у судовому засіданні не надали.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
5. Ухвалою суду від 17 липня 2025 року (а.с.46) було постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
6. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносини.
7. Згідно Довідки ТОВ «Авентус Україна» ОСОБА_1 за укладеним договором 21.03.2019 року надано кредит в сумі 4950,00 грн строком на 30 днів. Знижена процентна ставка 1.71%, стандартна процентна ставка 1.81 %. Договір підписано за одноразовим ідентифікатором А869883. Дата переказу кредитних коштів 21.03.2019 року. ( а.с.13)
8. Згідно розрахунку заборгованості станом на дату відступлення прав вимоги наданого ТОВ «Авентус Україна» за кредитним договором 724075 сума боргу складає 17127 гривень, з яких 4950,00 гривень сума боргу за тілом кредиту, 2673,00 гривень сума боргу за відсотками. (а.с.13 на зв.)
9. Згідно Довідки від 03.04.2025 року ТОВ «Авентус Україна»- підтвердило здійснення ТОВ «Він фінанс» ( до зміни назви ТОВ «Фінансова компанія'Довіра та гарантія», розрахунків за відступлені права вимоги до позичальників ТОВ «Авентус Україна», відступлення яких відбулось на підставі Договору факторингу №1 від 12.04.2018 року, з усіма додатковими угодами до нього. Розрахунки проведені в повному обсязі, станом на звітну дату заборгованість відсутня. ( а.с.14)
10. ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» листом від 07.05.2025 року повідомило ТОВ «Авентус Україна, що товариство надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. Для цього підприємство внесене в державний реєстр фінансових установ та отримало Ліцензію Національного банка України №21/1064-рк від 08 червня 2023 року. (а.с.17-21)
11. Додаткова угода №22 до Договору факторингу №1 від 12.04.2018 року укладена між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Довіра та гарантія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна».(а.с.23)
12. Згідно картки обліку Договору(розрахунок заборгованості) ОСОБА_1 за кредитним договором №724075 від 21.03.2019 року загальна заборгованість склала 17127.00 грн з яких 4950,00 грн сума основного боргу, 2376,00 грн штраф, відсотків 9801,00 грн. ( а.с.24-25)
13. Згідно Договору факторингу №1 від 12 квітня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Довіра та гарантія» (фактор) прийняло а Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (клієнт ) відступило право вимоги до боржників відповідно до Реєстру боржників. ( а.с.28-29)
14. 21.03.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір №724075 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту. Сума кредиту 4950,00 гривень, строком на 30 днів. ( а.с.31)
15. ТОВ «Авентус Україна» надало ТОВ «Він фінанс» лист якими підтверджує , що було видано на платіжну картку ОСОБА_1 онлайн кредит за договором № 724075. ( а.с.33-35)
16. Згідно наказу №55-к від 25.07.24 року з 25.07.2024 року перейменовано Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» у Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС». (а.с.32 на зв.)
V. Норми права.
17. За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Частиною 1 ст.634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону №675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами статті 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - пункт 2 статті 11 Закону №675-VIII.
Статтею 12 Закону №675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону № 675-VIII передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору - пункт 5 частини 1 статті 3 Закону №675-VIII.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1 ст.625 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Правові наслідки порушення грошового зобов'язання боржником визначені статтями 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов'язують його сплати суму боргу кредитору.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
VІ. Оцінка Суду.
18. Суд оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо вважає, що існують підстави для поновлення позивачу строку позовної давності та відповідно задоволення позову в повному обсязі виходячи з наступного.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що 21.03.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір №724075 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту. Сума кредиту 4950,00 гривень, строком на 30 днів. ( а.с.31)
Згідно Довідки ТОВ «Авентус Україна» ОСОБА_1 за укладеним договором 21.03.2019 року надано кредит в сумі 4950,00 грн строком на 30 днів. Знижена процентна ставка 1.71%, стандартна процентна ставка 1.81 %. Договір підписано за одноразовим ідентифікатором А869883. Дата переказу кредитних коштів 21.03.2019 року. ( а.с.13)
В суду не має сумніву, що саме ОСОБА_1 отримала від ТОВ «Авентус Україна» 4950 гривень кредитних коштів та відповідно взяті не себе зобов'язання не виконала, у передбачений в договорі строк грошові кошти та нараховані відсотки не повернула.
Згідно Договору факторингу №1 від 12 квітня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Довіра та гарантія» (фактор) прийняло а Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (клієнт ) відступило право вимоги до боржників відповідно до Реєстру боржників до якого включена відповідач ОСОБА_1 ( а.с.28-29,34 на звороті)
Зважаючи на вищевикладене ТОВ «Він фінанс» правомірно набуло права вимоги до ОСОБА_1 на суму 22414.91 грн в зв'язку з чим позовні вимоги позивача підлягають до задоволення в повному обсязі.
VІІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
21. За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжного доручення №724075 від 23 травня 2025 року (а.с.22 ) позивачем було сплачено 2422 грн. 40 коп. судового збору. У зв'язку задоволенням позову на користь позивача підлягає стягненню з відповідача 2422,40 грн. судового збору.
22. Щодо витрат на правничу допомогу адвокатів, суд зазначає наступне.
Суд розподіляє судові витрати на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України пропорційно задоволених позовних вимог. Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Встановлено, що на підтвердження понесених витрат на оплату професійної правничої допомоги позивач надав суду Акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 30.05.2025 року згідно якого загальна вартість робіт наданих послуг і виконання робіт склала 5000 гривень( а.с.9), детальний опис робіт. Виконаних адвокатським бюро «Анастасії Міньковської» необхідних для надання правничої допомоги за позовом ТОВ «ФК'Довіра та гарантія» з вартість виконаних робіт 5000 гривень ( а.с.12), Додаткову угоду до Договору №33 про надання правової допомоги від 22 березня 2024 року ( а.с.15). Договір про надання правової допомоги від 22 березня 2024 року( а.с.26-27)
Враховуючи складність справи, обсяг і складність виконаної адвокатом роботи, суд вважає, що зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн є неспівмірним з обсягом роботи проробленій адвокатом, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3000,00 гривень відшкодування витрат на правову допомогу.
З цих підстав,
керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38750239) заборгованість за кредитним договором №724075 від 21.03.2019 року у загальному розмірі 22414 (двадцять дві тисячі чотириста чотирнадцять) гривень 91 копійку.
3. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38750239) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійки та 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок витрат на правову допомогу.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його підписання.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду.
До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Роменський міськрайонний суд Сумської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС», місцезнаходження : вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського,8, м.Київ,04112, код ЄДРПОУ 38750239, електронна адреса: ecourt@dgfinance.com.ua.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Оксана ЄВЛАХ