Справа № 591/7483/25 Провадження № 3/591/2121/25
04 вересня 2025 року суддя Зарічного районного суду м. Суми Сибільов О.В., за участю захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності Скородєда С.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України,
за скоєння правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно протоколів про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 30 червня 2025 року о 21 год 37 хв в м. Суми по вул. Тростянецька, 87, керуючи транспортним засобом - електромопедом YADEA S-WAY, без номерного знаку, не виконав вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу, не реагував, продовжував рух. В подальшому, при зупинці транспортного засобу було встановлено, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом за наведених обставин в стані алкогольного сп'яніння, огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу газоаналізатора Drager Alcotest 6820, показник 0.95% проміле, з яким ОСОБА_1 не погодився, однак прослідувати до закладу охорони здоров'я відмовився, чим порушив п.п. 2.4, 2.9 Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За наведеними фактами відносно ОСОБА_1 30 червня 2025 року складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 377496 за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП та адміністративний протокол серії ЕПР1 № 377467 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи, що в провадженні Зарічного районного суду знаходяться дві справи про вчинення адміністративних правопорушень однією особою, суд вважає за необхідне, відповідно до вимог ст. 36 КУпАП, об'єднати їх в одне провадження під одним номером: справа № 591/7483/25, провадження № 3/591/2121/25.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, захисник не заперечив слухати справу у відсутність ОСОБА_1 , тому згідно ст. 268 КУпАП України, вважаю за можливе справу розглянути без участі особи, яка притягується до відповідальності.
Згідно позиції сторони захисту, в діях ОСОБА_1 відсутні склади наведених адміністративних правопорушень, оскільки при складанні протоколів, проведенні огляду та оформленні матеріалів, працівниками поліції допущено ряд порушень, а саме на думку захисника - електромопед, яким керував ОСОБА_1 за наведених обставин, не є транспортним засобом, отже, він не є водієм згідно з законодавством, вважає, що водій електромопеда не може бути притягнутий до відповідальності та його не мали б перевіряти на стан алкогольного сп'яніння, при цьому, в протоколі зазначено невірний пункт ПДР, який начебто порушив ОСОБА_1 , відмовившись від проходження огляду на стан сп'яніння після незгоди з результатом огляду на місці, а вимогу про зупинку працівників поліції ОСОБА_1 взагалі не чув та не тікав від правоохоронців, тому провадження по справі просив закрити.
Разом з тим, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 377496, складеним відносно ОСОБА_1 від 30 червня 2025 року за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП (а.с. 1);
- копією постанови Серія ЕНА № 5109837 від 30 червня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за скоєння правопорушення передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП (а.с. 2);
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 377467, складеним відносно ОСОБА_1 від 30 червня 2025 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 13);
- висновком приладу газоаналізатор алкотест «Drager», показник 0.95% проміле (а.с. 16);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, (а.с. 17);
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 18);
- розпискою ОСОБА_2 (а.с. 19);
- відеозаписами.
Окрім того, наданим відеозаписом переконливо та в достатній мірі підтверджені обставини викладені в протоколах, наявність у особи очевидних ознак сп'яніння, виконання працівниками поліції вимог КУпАП при їх складанні та дотримання процедури при виявленні у водія ознак сп'яніння.
До того ж, відеозапис, який в розумінні вимог ст. 251 КУпАП, є належним та допустимим доказом, містить фіксацію того, що працівниками поліції певний проміжок часу велось переслідування електромопеда під керуванням ОСОБА_1 , з включеними проблисковими маячками та звуковими сигналами (повсякчас), який розуміючи, що його переслідують працівники поліції, навпаки підвищував швидкість, а після зупинки у водія виявлені цілком очевидні ознаки сп'яніння (з характеру мовлення, поведінки тощо). Також відеозапис містить фіксацію пропозиції зрозумілою мовою на проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу, після отримання результату якого, ОСОБА_1 не погодився з ним та від роз'яснення та пропозиції прослідувати до медичного закладу відмовився від цього.
Переконливі підстави для недовіри вказаним доказам суду не наведені, ними підтверджено проведення огляду на визначення стану сп'яніння водія згідно встановленого порядку, а також складання протоколів відносно нього працівниками поліції з дотриманням вимог закону.
Крім цього, присутність свідків при проведенні огляду для визначення стану сп'яніння (частиною якого є і зафіксована відмова водія від його проходження) не є обов'язковою, з огляду на вимоги ч. 2 ст. 266 КУпАП, оскільки проводився відеозапис.
Таким чином, жодних обставин чи фактів, які б давали підстави не довіряти наведеним доказам чи фактичним даним, що в них містяться, або спростовували наведені висновки суду чи виключали б в діях водія склад інкримінованих адміністративних правопорушень, суду не наведено.
Аргументи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на те, що керував електромопедом, суд знаходить непереконливими, з огляду на відповідність електромопеда поняттю транспортного засобу, в розумінні п. 1.10 ПДР України та диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП (транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів).
З огляду на те, що протокол містить застереження обставин про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, в сукупності з очевидними ознаками його сп'яніння та значним рівнем сп'яніння, встановленим технічним приладом, суд не вважає, що помилкове зазначення в протоколі іншого пункту ПДР України, ніж той, порушення якого повинно бути інкриміновано в провину особі, є суттєвою обставиною, яка може виключити провину особи.
Відтак, факт скоєння ОСОБА_1 правопорушень суд вважає доведеним, а його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він, всупереч п. 2.5 Правил дорожнього руху України, керував транспортним засобом маючи ознаки алкогольного сп'яніння, всупереч п. 2.5 Правил дорожнього руху України, від проходження огляду на визначення стану сп'яніння, відповідно до встановленого порядку, відмовився та не виконав вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суд не вбачає.
На підставі викладеного, враховуючи, що ОСОБА_1 скоїв декілька правопорушень, пов'язаних з безпекою руху транспорту, що за своїм характером становлять велику суспільну небезпеку, суд вважає, що відносно нього належить призначити адміністративне стягнення з дотриманням вимог ст. 36 КУпАП в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, яким на думку суду є правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з особи, що притягується до адміністративної відповідальності необхідно стягнути судовий збір.
Керуючись ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», ст.ст. 36, 40-1, ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130, ст. 283, 304 КУпАП, суддя
Об'єднати в одне провадження справу № 591/7483/25, провадження № 3/591/2121/25 та справу № 591/7511/25, провадження № 3/591/2134/25, під одним номером: справа № № 591/7483/25, провадження № 3/591/2121/25.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі в сумі 605 гривень 60 копійок (р/р UA908999980313111256000026001; отримувач - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ- 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст.ст. 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання, в порядку якого з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя О.В. Сибільов