Справа № 308/3889/25
Закарпатський апеляційний суд
03.09.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І. С., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення № 33/4806/464/25, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.06.2025.
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 , громадянка України, непрацююча, визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 268957 від 11.03.2025 та постанови судді від 10.06.2025 вбачається, що 11.03.2025 о 18 год 50 хв у м. Ужгороді на перехресті вул. Загорська - Івана Франка, ОСОБА_1 будучи учасником дорожньо-транспортної пригоди, керувала транспортним засобом марки «Мазда 2», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встанволеному законом порядку проводився в медичному закладі, що підтверджується висновком лікаря № 237 від 11.03.2024. Вказаними діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді від 10.06.2025 скасувати та закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Судом було порушено її право на захист та доступ до правосуддя, оскільки справа була розглянута без її участі та без її належного повідомлення про час та місце розгляду справи. Її вина у вчиненні правопорушення не доведена, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт керування нею транспортним засоом у стані алкогольного сп'яніння, а поліцейськими були допущені численні порушення під час оформлення матеріалів справи. Крім того, просить поновити їй строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що такий пропущено з поважних причин, оскільки вона не брала участі в розгляді справи, так як не була належним чином повідомлена про час та місце її розгляду, а копію постанови отримала лише 01.07.2025.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , неявка якої з
-2-
урахуванням положень ст. 294 КУпАП не перешкоджає її розгляду. При цьому, враховується те, що ОСОБА_1 належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, у тому числі як поштовим зв'язком, так і за допомогою смс-повідомлення. Разом з тим, клопотань про відкладення розгляду справи та відомостей про поважність причин неявки ОСОБА_1 до апеляційного суду не надходило, а тому, враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , що не може розцінюватись як порушення її прав, передбачених ст. 268 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце, і час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 не була присутньою в судовому засіданні під час розгляду справи. Відомостей про те, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про час та місце судового засідання, а саме 10.06.2025, у матеріалах справи немає. Також у матеріалах справи відсутні відомості про вручення чи направлення ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови у передбачений ч. 1 ст. 285 КУпАП триденний строк. З матеріалів справи вбачається, що копію постанови ОСОБА_1 отримала 01.07.2025.
З врахуванням наведеного, з метою недопущення порушення права на особи захист та доступ до правосуддя, доводи ОСОБА_1 щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, апеляційний суд вважає поважними, а клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови таким, що підлягає до задоволення і такий строк поновлюється.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. За змістом вказаної норми закону, провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
-3-
Суд першої інстанції вказаних вимог закону дотримався та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція), ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно пункту 6 розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
За приписами пункту 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються наявними і дослідженими судом доказами.
З матеріалів справи та досліджених доказів апеляційним судом встановлено, що 11.03.2025 о 18 год 50 хв у м. Ужгороді на перехресті вул. Загорська - Івана Франка, ОСОБА_1 будучи учасником дорожньо-транспортної пригоди, керувала транспортним засобом марки «Мазда 2», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встанволеному законом порядку проводився в медичному закладі, що підтверджується висновком лікаря № 237 від 11.03.2024. Вказаними діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Незважаючи на заперечення ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, така повністю підтверджується сукупністю зібраних по справі, досліджених судом першої інстанції та наведених у постанові доказів.
-4-
Зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 268957 від 11.03.2025, яким зафіксовано обставини вчиненого правопорушення та який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, як щодо змісту, так і щодо форми; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 237 від 11.03.2025, яким підтверджено перебування ОСОБА_1 , у стані алкогольного сп'яніння; копією протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП щодо ОСОБА_1 ; копією постанови про накладення на ОСОБА_1 стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП; копією схеми ДТП яка мала місце 11.03.2025 о 18 год 50 хв по вул. Загорській, 53 у м. Ужгород; копіями письмових пояснень ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 ; рапортом поліцейського Дзундзи Д.; відеозаписом події, який міститься на DVD-диску, що долучений до протоколу про адміністративне правопорушення.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено будь-яких даних, які б давали підстави вважати, що поліцейський - інспектор взводу № 1 роти № 2 батальйону УПП в Закарпатській області Неміш О. В. був упередженим при складанні протоколу щодо ОСОБА_1 , і що в нього були підстави фальсифікувати такий. Тому, суд приходить до висновку, що вказаний поліцейський при виконанні своїх функціональних обов'язків діяв у межах наданих йому повноважень, протокол ним складено згідно з вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України і МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015.
Не встановлено під час розгляду апеляційної скарги підтверджуючих даних, які свідчать про те, що стосовно ОСОБА_1 з боку поліцейських були вчинені незаконні методи, примус чи упередженість. Докази, які можуть підтвердити цей факт відсутні, і такі докази останньою не додано до матеріалів справи та апеляційної скарги.
Крім того, огляд водія ОСОБА_1 за її згоди проводився лікарем ОСОБА_5 , який будучи кваліфікованим фахівцем, встановив факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння та склав про це відповідний висновок (а.с. 6).
На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов до переконання, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 237 від 11.03.2025 є належним та допустимим доказом по справі, у зв'язку з чим, у сукупності з іншими дослідженими по справі доказами, вважає за необхідне покласти в основу рішення, як такий, що підтверджує перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом.
Крім того, апеляційним судом не встановлено яких-небудь даних і про те, що в лікаря, який проводив огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння та склав висновок про перебування останньої у стані алкогольного сп'яніння були підстави для фальсифікації вищевказаного висновку щодо останньої, а також для її обмови у перебуванні у такому стані. У підтвердження цих даних також відсутні які-небудь належні докази.
У матеріалах справи про адміністративне правопорушення також відсутні будь-які відомості, які би свідчили про зацікавленість вищевказаного лікаря у результатах розгляду справи. У підтвердження таких даних також відсутні які-небудь належні докази як у матеріалах справи, так їх і не додано до апеляційної скарги.
-5-
Тому, в апеляційного суду відсутні підстави для сумніву у достовірності лікарського висновку, оскільки він зроблений лікарем в межах наданих йому повноважень, містить необхідні дані щодо особи, стосовно якої проводився медичний огляд, часу та місця його проведення.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З огляду на викладене, аналізуючи зазначені вище положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав визнавати такі докази недопустимими та неналежними.
Наведені докази жодним чином не спростовуються іншими доказами чи матеріалами справи, в тому числі і доводами ОСОБА_1 , яка категорично заперечує свою вину у вчиненні правопорушення за обставин, викладених як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і у постанові суду. Такі пояснення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу, оскільки вони суперечать фактичним обставинам та повністю спростовуються дослідженими доказами по справі.
Таким чином, обґрунтування вимог апеляційної скарги щодо порушення місцевим судом законодавства при винесенні постанови, яке полягало у не з'ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді і такі апеляційним судом відхиляються.
Твердження ОСОБА_1 про те, що її вина у вчиненні правопорушення не доведена, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт керування нею транспортним засоом у стані алкогольного сп'яніння, а поліцейськими були допущені численні порушення під час оформлення матеріалів справи, апеляційний суд відхиляє як такі, що не знаходять свого підтвердження та повністю спростовуються наведеними вище судженнями.
При цьому, апеляційний суд зазначає, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, у тому числі відеозаписом з місця події, з якого вбачається, що мав місце факт ДТП і ОСОБА_1 не заперечувала, що така сталась з її вини. Між тим, у медичному закладі ОСОБА_1 не заперечувала, що перед керуванням транспортним засобом вживала алкоголь, результат огляду становив - 1, 93 проміле, що значно перевищує допустиму норму - 0,2 проміле.
Не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також не свідчать про порушення права ОСОБА_1 на захист та не дають підстав для скасування оскаржуваної постанови і доводи апеляційної скарги про те, що справа була розглянута без її участі та без її належного повідомлення про час та місце розгляду справи. При цьому, апеляційний суд бере до уваги те, що матеріали справи свідчать про те, що стороні захисту було відомо про наявність у провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області справи щодо ОСОБА_1 , про що свідчать її неодноразові заяви про відкладення судового засідання. Також апеляційний суд звертає увагу на те, що участь правопорушника у розгляд цієї категорії справи не є обов'язковою і, відповідно, розгляд справи без участі правопорушника не є безумовною підставою для скасування судового рішення, і при цьому, факт розгляду судом першої інстанції справи без участі сторони
-6-
захисту враховано апеляційний судом як одну з підстав для поновлення захиснику строку на апеляційне оскарження постанови. Разом з тим, ОСОБА_1 не була позбавлена можливості реалізувати свої права під час апеляційного перегляду справи, чим не скористалася, не з'явившись в судове засідання без поважених причин, при цьому будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи та не надавши відомостей про поважність причин неявки.
Інші підстави, які б свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не зазначено й під час апеляційного перегляду справи не встановлені, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин справи.
Суддею першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, що ставилось їй за провину.
Також судом першої інстанції з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, зокрема, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника та обставин справи, правильно вирішено питання про кваліфікацію діянь ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 цього Кодексу, що хоч і є суворим, проте безальтернативним видом стягнення.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції і вважає, що з врахуванням наведених обставин, а саме те, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, таке порушення правил дорожнього руху є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків.
При цьому, апеляційний суд ураховує, що в рішенні у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008) Європейський суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 відповідає характеру вчиненого правопорушення, встановлене у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому підстав для його зміни, навіть з урахуванням даних про її особу, не вбачається.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.
Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та необґрунтованість накладеного на неї адміністративного стягнення, не вбачається, відтак постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає, а тому апеляційна скарга ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.
-7-
При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків, тощо; те, що ОСОБА_1 не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та могли б слугувати підставами для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Клопотання ОСОБА_1 задовольнити та поновити їй строк на апеляційне оскарження постанови судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.06.2025 щодо неї.
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення, а постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.06.2025 щодо неї,- без змін.
Постанова апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови буде проголошено 08.09.2025 о 16 год у залі № 2 Закарпатського апеляційного суду.
Суддя