Справа № 609/675/25
2/609/400/2025
04 вересня 2025 року Шумський районний суд Тернопільської області
в складі головуючого судді Ковтуновича О.В.
за участі: секретаря судового засідання Сандулович О.М.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ цивільну справуза позовом: ОСОБА_1
до
відповідачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
вимоги позивача: про визнання права власності на спадкове майно за законом
учасники справи - не з'явилися
І. Стислий виклад позиції позивача.
1. 23 липня 2025 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до суду з позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (далі відповідачі) з вимогою про визнання права власності на спадкове майно за законом, що залишилося після смерті чоловіка - ОСОБА_4 .
2. Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер - ОСОБА_4 Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, що складається із: права власності на земельну ділянку, яка знаходиться в м. Шумськ Кременецького району Тернопільської області в розмірі 0,0172 га. кадастровий номер земельної ділянки 6125810100:02:002:0387, цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Спадщину після смерті померлого позивач прийняла у відповідності дост.1268 ЦК України, оскільки на день його смерті проживала із ним в одному господарстві, як стверджує остання.
Позивач зверталася у нотаріальну контору по питанню успадкування зазначеного майна, однак їй було відмовлено, оскільки спадщину крім неї за законом прийняли діти спадкодавця, які в шестимісячний строк з дня відкриття спадщини не відмовилися від неї в користь позивача.
На підставі викладеного, позивач просить позов задоволити та визнати за нею, як спадкоємцем першої черги спадкування за законом, право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті чоловіка - ОСОБА_4 .
ІІ. Інші процесуальні дії у справі.
3. Ухвалою суду від 25 липня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та призначено підготовче засідання на 04 вересня 2025 року на 09 год. 00 хв.
4. В підготовче судове засідання сторони не з'явилися, однак в матеріалах справи наявні заяви про слухання справи у їх відсутності із повним підтриманням та визнанням позовних вимог.
5. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
6. Із свідоцтва про смерть cерії НОМЕР_1 від 14.09.2022, що видане Шумським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) вказується, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер - ОСОБА_4 .
7. Померлому ОСОБА_4 належить майно, що складається із: земельна ділянку, яка знаходиться в м. Шумськ Кременецького району Тернопільської області в розмірі 0,0172 га. кадастровий номер земельної ділянки 6125810100:02:002:0387, цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, однак як вбачається із витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-6101044892025 від 16.07.2025 інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня.
8. Рішенням Шумської міської ради Тернопільської області ХІV сесії ІІІ скликання «Про затвердження списків користувачів земельних ділянок міста» № 6 від 06.07.2001 вирішили списки поданих площ земельних ділянок користувачів м. Шумськ затвердити і взяти до обліку.
9. Рішенням Шумської міської ради Тернопільської області VІІ скликання LIIсесії перше пленарне засідання «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_4 » вирішили надати дозвіл ОСОБА_4 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 0,02 га для ведення особистого селянського господарства в м. Шумськ Шумського району Тернопільської області з метою передачі її безоплатно у власність.
10. Згідно досліджених матеріалів справи судом було встановлено, що померлий являється чоловіком позивача, що стверджується: повторним свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 04.07.2023.
11. Із довідки № 11-05/168 від18.04.2025 виданої Шумською міською радою Кременецького району Тернопільської області вбачається, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 постійно мешкав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , разом із дружиною ОСОБА_1 , 1963 р.н., що дає підставу вважати позивача такою, що прийняла спадщину в силу ч.3ст.1268 ЦК України, оскільки на час відкриття спадщини проживала із спадкодавцем.
ІV. Оцінка Суду.
12. За змістом частини четвертої статті 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статями 206, 207 цього Кодексу.
Так, частиною четвертою статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Таким чином, ЦПК України допускає ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні і в правовідносинах, що виникли між сторонами відповідач позов визнав (див. пункт 4), таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тобто в даному випадку наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому судовому засіданні.
13. Згідно ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
14. Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
15. За змістом частини другої статті 16 ЦК, способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.
16. Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
17. До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
18. Права та обов'язки, які не входять до складу спадщини, передбачені положеннями статті 1219 ЦК України.
Отже, об'єктами спадщини за ЦК України є права та обов'язки, які належали особі на час смерті, крім тих, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
19. У відповідності до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
20. Згідно зі ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
21. Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
22. Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини, як це визначено в ст. 81 ч.1 п. г Земельного кодексу України.
23. Положеннями ч.1ст.116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
24. Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.
25. Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. 1 ч. 3 ст. 152 ЗК України. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, що передбачено ч. 1 ст. 1225 ЦК України.
Пунктом «а» ч.3ст.152 ЗК Українипередбачено, що захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання права.
26. Частиною 3ст.1296 ЦК Українивстановлено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
27. У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №350/67/15-ц (провадження № 14-652цс18), а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №723/1061/17 (провадження №61-26091св18) викладено правовий висновок про можливість визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельної ділянки, який полягає в наступному.
28. Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу X «Перехідні положення» Земельного Кодексу України.
29. На підставі абз. 2 п. 1 розділу X «Перехідні положення» ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» (втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року № 139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (п. 1 розділу X доповнено абз. 2 згідно із Законом від 16 вересня 2008 року № 509-VI). Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.
30. Рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.
31. Відповідно до п. 3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 4-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно ст.125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органом місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
32. Відповідно до Законів України «Про державний земельний кадастр» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» з 1 січня 2013 року державні акти на право власності на земельну ділянку не видаються. Натомість, згідно зі ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», правовстановлюючим документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, яка передана фізичним та юридичним особам шляхом безоплатної передачі із земель державної чи комунальної власності за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, є свідоцтво про право власності на нерухоме майно.
Як вбачається з матеріалів справи, процедура приватизації земельної ділянки була розпочата, проте не завершена за життя спадкодавця ОСОБА_4 тому позивач, як спадкоємець, вправі порушувати питання про визнання майнового права, набутого спадкодавцем за життя, тобто особистого майнового права спадкодавця.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті чоловіка, тому вона набула право на спадкування усіх прав та обов'язків, які належали останньому, у тому числі, право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку спадкодавець розпочав за життя у встановленому законом порядку та не завершив у зв'язку зі смертю. Це право не залежить від наявності у спадкоємця особистого права на приватизацію землі.
Отже, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність у задоволенні позовних вимог, так як в даному випадку мають місце порушення прав позивача, які підлягають захисту, шляхом визнання за позивачем права на завершення приватизації земельної ділянки та одержання свідоцтва про право власності на нерухоме майно на ім'я спадкоємця.
33. Даний спір підлягає розгляду в судовому порядку, оскільки іншим шляхом його вирішити неможливо, а набуття позивачем на завершення приватизації земельної ділянки не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.
V. Розподіл судових витрат між сторонами.
34. Позивачем при подачі позову було сплачено 1211 грн. 20 коп. судового збору. Позивач просить не застосовувати до відповідачів вимоги статті 141ЦПК України.
З цих підстав,
Керуючись статтями15,16, 328, 1216-1218, 1261, 1268 Цивільного кодексу України, статтями 2, 4, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до відповідачів ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , житель АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителька АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_7 , РНОКПП НОМЕР_8 ) про визнання права власності на спадкове майно за законом- задоволити повністю.
2. Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) в порядку спадкування за законом, після смерті чоловіка - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на завершення приватизації, отримання на її ім'я правовстановлюючих документів та проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку, яка знаходиться в м. Шумськ Кременецького району Тернопільської області в розмірі 0,0172 га. кадастровий номер земельної ділянки 6125810100:02:002:0387, цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.
3. Не застосовувати до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 вимоги статті 141 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повне рішення складено 04 вересня 2025 року.
Суддя: Олег КОВТУНОВИЧ