Справа № 439/1051/25
Провадження № 3/439/533/25
04 вересня 2025 року місто Броди
Суддя Бродівського районного суду Львівської області Войтюк Т.Л.,розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з відділу поліції №1 Золочівського РВП ГУНП України у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька: АДРЕСА_1 , не працює,
за частиною 2 статті 173-2 КУпАП,
06 березня 2025 року близько 12 години 00 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинила домашнє насильство відносно неповнолітнього онука ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме умисні дії психологічного та фізичного характеру, що виражались у голосних криках, нецензурній лайці, шарпала руками за верхній одяг, забирала у неповнолітнього телефон, внаслідок чого була завдана шкода психологічному та фізичному здоров'ю потерпілого, чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про дату час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвокат Бернацький П.В. в судове засідання не з'явився. Захисник подав клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення. Клопотання мотивоване тим, що копію протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не вручено. В діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП оскільки між ОСОБА_1 та її онуком є конфлікт, атмосфера взаєморозуміння між ними відсутні.
Відповідно до ст. 268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.173-2 КУпАП не є обов'язковою.За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки матеріалів справи достатньо для прийняття рішення по суті.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За змістом закону, підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності є протокол про адміністративне правопорушення. Відповідно до ст.251 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП, передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 279 КУпАП, ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.
Розглянувши справу на підставі досліджених доказів орган (посадова особа) відповідно до ст. 283 КУпАП, виносить постанову.
Диспозиція ч.2 ст. 173-2 КУпАП, передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 вищевказаного Закону дитина, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала дитина), - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 вищевказаного Закону психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до п. 17 ч.1 ст. 1 цього ж Закону фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Вважаю, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, оскільки вона, своїми умисними діями вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру стосовносвого внук ОСОБА_2 , що стверджується такими доказами:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №392783 від 05.04.2025 року, з якого вбачається, що 06 березня 2025 року близько 12 години 00 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинила домашнє насильство відносно неповнолітнього онука ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме умисні дії психологічного та фізичного характеру, що виражались у голосних криках, нецензурній лайці, шарпала руками за верхній одяг, забирала у неповнолітнього телефон, внаслідок чого була завдана шкода психологічному та фізичному здоров'ю потерпілого;
- свідоцтвом про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
- заявою ОСОБА_3 ,згідно з якою, він просить прийняти міри до ОСОБА_1 яка побила свого внука ОСОБА_2 та забрала телефон, подія мала місце 06.03.2025.
- письмовими поясненнями ОСОБА_3 , згідно з якими він є біологічним батьком дитини ОСОБА_2 06.03.2025 року приблизно 15:00 год. до нього в гараж прийшов син ОСОБА_2 та повідомив, що він втік з дому оскільки там його побила баба ОСОБА_1 та мама. Син повідомив що мама і баба почали його бити через те, що він звернувся в поліцію з приводу побиття його мамою декілька днів перед тим. Син розказав, що йому викручували руки, забирали телефон, та били подушкою по обличчю.
- медичною довідкою з фотозображенням від 06.03.2025, відповідно до якої у ОСОБА_2 виявлено подряпини та садна обличчя, шиї, грудної клітки та обох передпліч.
-письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 07.03.2025 року, яка зазначила, що в неї з сином розпочався конфлікт через те, що останній часто сидів в телефоні та з кимось спілкувався російською мовою, проте син телефона не давав. Коли врешті вдалось забрати телефон, то син розізлився та почав шарпати ОСОБА_4 за руки, щоб віддала телефон. Баба ОСОБА_1 старалась заспокоїти внука, його не била, тільки старалась відтягнути його та зупинити конфлікт.
Щодо посилання захисника на те, що протокол для ОСОБА_1 не було вручено, то з відеозапису з камери поліцейського вбачається, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення 05.04.2025 ОСОБА_1 уникала складання протоколу та уникала вручення їй протоколу.
За таких обставин, суд дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено частиною 2 статті 173-2 КУпАП, а саме: вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Відповідно до вимог статті 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір», з правопорушника необхідно стягнути судовий збір в розмірі, встановленому цим законом.
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неїадміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень (одержувач коштів ГУК Львів/Бродівська тг/21081100, код ЄРДПОУ 38008294, банк отримувача Казначейство України, рахунок отримувача UA 06899998031304016000013853, код класифікації 21081100).
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок на користь держави, одержувач коштів ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів 22030106, призначення платежу - стягнення судового збору на користь Держави.
У разі несплати штрафу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення порушникові постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
На підставі частини 2 статті 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у порядку примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена.
Апеляція на постанову подається протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Бродівський районний суд Львівської області.
Суддя Т.Л. Войтюк