Справа № 438/1154/25
Провадження № 1-кп/438/101/2025
іменем України
04 вересня 2025 року м. Борислав
Бориславський міський суд Львівської області
у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Бориславського міського суду Львівської області кримінальне провадження № 12025141110000942 відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 липня 2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Східниця Дрогобицького району Львівської області, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, військовозобов'язаного, на утриманні малолітніх/неповнолітніх дітей немає, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовозобов'язаного, не депутата, не адвоката, раніше не судимого в силу статті 89 КК України, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 КК України,
встановив:
ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи мотив, спрямований на незаконне поводження із вогнепальною зброєю, діючи всупереч вимогам постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17 червня 1992 року № 2471-XII, якою затверджено Перелік видів манна, що не може перебувати у власності громадян, і громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України (далі - Перелік), Інструкції про порядок він мовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622 (зі змінами, внесеними наказами МВС України від 13 квітня 1999 року № 292 та від 7 серпня 2013 року № 749) (далі - Інструкція), без передбаченого законом дозволу, за невідомих обставин у невстановлений слідством час та місці незаконно придбав короткоствольну гладкоствольну вогнепальну зброю, а саме: пістолет марки «SUR 2608», з номером на кожух-затворі « НОМЕР_1 » та номером на рамці « НОМЕР_2 », калібру 9 мм Р.А.
Продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, спрямований на незаконне поводження із вогнепальною зброєю, ОСОБА_4 у невстановлений органом досудового розслідування час, всупереч вимогам зазначеної вище Інструкції, умисно, без передбаченого законом дозволу переніс та незаконно зберігав до 09:19 21 червня 2025 року пістолет марки «SUR 2608», з номером на кожух-затворі « НОМЕР_1 » та номером на рамці « НОМЕР_2 », калібру 9 мм Р.А., промислового виготовлення із внесеними змінами у конструкцію саморобним способом, який є короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю, та придатний до стрільби, як шумовими, газовими патронами калібру 9мм Р.А., так і способом роздільного заряджання з використанням шумових патронів калібру 9мм Р.А.К. та картечі діаметром 7 мм., за адресою свого проживання, АДРЕСА_1 , а саме: до моменту проведення працівниками поліції обшуку, під час якого виявлено та вилучено вказану вогнепальну зброю.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , беззаперечно визнав вину у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 КК України, обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, що зазначені в обвинувальному акті, підтвердив, щиро покаявся.
Обвинувачений зазначив, що обставини, викладені в обвинувальному акті відповідають фактичним обставинам справи, події вчинення ним кримінального правопорушення вірно відображені.
Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності їх позиції.
Суд, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні визнав свою вину у повному обсязі, не оспорював обставини вчинення ним кримінального правопорушення, на підставі частини 3 статті 349 КПК України, оскільки проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють учасники зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За наведених обставин, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення доведеною поза розумним сумнівом, його дії вірно кваліфіковано за частиною 1 статті 263 КК України, а саме як незаконне придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу.
Згідно зі статтею 65 КК України при призначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до статті 66 КК України суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до статті 67 КК України судом не встановлено.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі статтею 12 КК України є тяжким злочином; дані, що характеризують особу обвинуваченого, який в силу статті 89 КК України є раніше не судимим, не має на утриманні малолітніх/неповнолітніх дітей, не одружений, не працює, має постійне місце проживання, має посередню характеристику, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Враховуючи викладене, та висновок органу пробації, за змістом якого щодо обвинуваченого існує середній рівень імовірності вчинення повторного кримінального правопорушення та встановлена можливість виправлення без позбавлення або обмеження волі на певний строк, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у межах, встановлених санкцією частини 1 статті 263 КК України, у виді трьох років позбавлення волі, що на переконання суду, буде справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Оскільки обвинуваченому призначається покарання у виді позбавлення волі, враховуючи дані про його особу, наявність обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що його обтяжують, суд вважає за можливе, звільнити його від відбування покарання з іспитовим строком на підставі статті 75 КК України, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Питання про долю речових доказів суд вирішує у порядку статті 100 КПК України.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені підлягають вирішенню відповідно до частини 2 статті 124 КПК України.
Керуючись статтями 368, 370, 374 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі статті 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1(один) рік.
На підставі статті 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави на відшкодування витрат за проведення експертизи в сумі 5348,40 грн (висновок експерта від 7 липня 2025 року № СЕ-19/114-25/15976-БЛ).
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24 червня 2025 року у справі № 442/2060/25 (провадження № 1-кс/442/845/2025) на: пістолет марки SUR 2608, 9 мм, серійний номер НОМЕР_2 з магазином у якому 2 набої, з маркуванням «вій, 9 мм, Р.А.».
Речові докази: пістолет марки SUR 2608, 9 мм, серійний номер НОМЕР_2 з магазином у якому 2 набої, з маркуванням «вій, 9мм, Р.А.» які перебувають на зберіганні в Дрогобицькому РВП ГУНП у Львівській області, - конфіскувати в дохід держави.
Вирок суду може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо вирок не було скасовано, він набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_5