ЄУН: 336/8408/25
Провадження №: 2/336/4146/2025
про залишення позовної заяви без руху
04 вересня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м.Запоріжжя Петренко Л.В., розглянувши матеріали справи №336/8408/25 (номер провадження 2/336/4146/25) за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
02 вересня 2025 року до суду звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просив розірвати шлюб між нею та відповідачем, який зареєстрований Комунарським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції від 09 жовтня 2010 року.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено та передано судді Петренко Л.В.
Дослідивши позовну заяву з додатками, суддя вважає, що подана позовна заява не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому згідно зі ст.185 ЦПК України, її належить залишити без руху, виходячи з наступного.
Згідно з вимогами ч.1, 2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до п. 5, 6, 8, ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Враховуючи, вимоги процесуального законодавства позивач зобов'язаний подати усі докази по справі разом із позовною заявою. Процесуальним законодавством встановлено чіткі рамки подачі доказів до суду, після чого суд не вправі приймати подані докази, оскільки буде порушено вимоги принципу змагальності.
Суди розглядають справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із сімейних відносин, враховуючи, що сімейні правовідносини з іноземним елементом пов'язані одразу з двома, а іноді й більше державами, і, відповідно, з двома або кількома правовими система, які часто по-різному врегульовують питання шлюбу і сім'ї (встановлення шлюбного віку, умов вступу в шлюб, підстав та допустимості розірвання шлюбу, визначення належності і поділу майна подружжя, порядку стягнення аліментів на дитину та одного з подружжя тощо).
За загальним правилом ч. 1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Статтею 28 ЦПК України встановлена підсудність справ за вибором позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
В даному випадку, позивача, у позовній заяві посилається на ч.2 ст.28 ЦПК України, тобто позов пред'являє за своїм зареєстрованим місце проживання, оскільки на її утриманні є неповнолітня дитина, однак до позовної заяви докази щодо цієї обставин позивачем не надані суду.
Позивачу необхідно надати суду докази, що на її утриманні є малолітня або неповнолітня дитина або якщо не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до п.п.1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В пункті 26 постанови Пленуму ВССУ № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зі змінами, внесеним постановою Пленуму №10 від 25.09.2015 року, суди повинні перевіряти зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, використовуючи способи, передбачені ЦПК України, зокрема в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування такого фонду.
Крім того, згідно з п. 26 вказаної постанови суди повинні перевіряти зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, використовуючи способи, передбачені ЦПК України, зокрема в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування такого фонду.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.01.2019 року у справі №826/2429/18, від 20.02.2019 року у справі №823/1940/18, від 04.11.2020 року у справі №609/538/19, від 27.01.2021 року у справі 754/6573/13.
Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, то суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені законодавством, зокрема в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.
Перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України реалізовано за допомогою автоматизованої системи документообігу суду. Дані щодо підтвердження сплати (повернення) судового збору надходять в автоматичному режимі до АСДС, при цьому виконується автоматичне поєднання записів про сплату (повернення) судового збору, які зазначаються в обліково-статистичній картці справи, з записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Державної казначейської служби України.
Позивачем до позовної заяви додано копію квитанції №4557-9234-0820-6618 від 01.09.2025 про сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн.
В результаті перевірки інформації щодо зарахування судового збору через АСДС підтвердження щодо зарахування судового збору судом не отримано.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1211,20 грн. за реквізитами Шевченківського районного суду м. Запоріжжя та надати суду квитанцію про сплату судового збору або надати докази щодо зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Судовий збір має бути сплачений за такими реквізитами:
Отримувач - ГУК у Зап.обл/м.Зап. Шевчен./22030101, Код отримувача (ЄДРПОУ)37941997, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку (IBAN) - UA818999980313141206000008515, Кодкласифікації доходів бюджету22030101, призначення судовий збір.
Отже, враховуючи викладене вище, представником позивача не виконані вимоги ч.4 ст.177 ЦПК України.
Також, відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Сторони та інші учасники судового розгляду повинні подати докази у справі безпосередньо до суду разом із поданням відповідних заяв по суті. Порядок та строки подання доказів та копій доказів визначено статтею 83 ЦПК України.
Вказані судом недоліки перешкоджають прийняттю позовної заяви до судового розгляду, у зв'язку з чим її слід залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Згідно з вимогами ч 1, 2, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху.
Надати позивачу строк п'ять днів, з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.
Роз'яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде йому повернута.
Копію ухвали надіслати позивачу та представнику позивача.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: