Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/195/25
Номер провадження 2-п/299/11/25
04.09.2025 року м. Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого - судді Леньо В.В., при секретарі - Казимірська Н.В., розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 17.07.2025 року у цивільній справі №299/195/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
Відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення від 17.07.2025 року у цивільній справі №299/195/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
Узагальнені доводи заяви про скасування заочного рішення зводяться до того, що 17.07.2025 року, заочним рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області, у справі № 299/195/25, частково задоволено позовну заяву ТОВ "ФК "ЄАПБ" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості.
Відповідач скористався своїм правом, та направив до суду та позивача відзив на позовну заяву.
Ухвалою від 17.07.2025 року, зазначений відзив на позов залишено без розгляду.
На думку Позивача між Відповідачем та ТОВ «Кредит Плюс», нібито, було укладено кредитний договір від 04.03.2024 року № 133051, між Відповідачем та ТОВ «Аванс Кредит» від 03.03.2024 року № 03610-03/2024, між Відповідачем та ТОВ «Стар Файненс Груп» від 17.03.2024 року № 20709-03/2024, між Відповідачем та ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» від 01.03.2024 року № 79475423, від 12.04.2024 року № 2236644. Як зазначає Позивач, договори було укладено в електронній формі.
На підтвердження позовних вимог позивач подав до суду копію договору від 04.03.2024 року № 133051, від 03.03.2024 року № 03610-03/2024, від 17.03.2024 року № 20709-03/2024, від 01.03.2024 року № 79475423, від 12.04.2024 року № 2236644.
При цьому, приєднаний до матеріалів справи Договори не містять підписів сторін договору.
Згідно позовної заяви та копії поданого позивачем договору від 04.03.2024 року № 133051, від 03.03.2024 року № 03610-03/2024, від 17.03.2024 року № 20709- 03/2024, від 01.03.2024 року № 79475423, від 12.04.2024 року № 2236644, такий, нібито, укладено в режимі онлайн шляхом заповнення Відповідачем в електронній формі анкети-згоди клієнта на сайті позивача.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (частина 3 статті 207 ЦК).
22.11.2023 року було прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", який набрав чинності 24.12.2023 року. Даним Законом, серед іншого були внесені зміни в Закон України "Про споживче кредитування". Так, статтю 8 Закону України "Про споживче кредитування" було доповнено частиною 5 такого змісту: "Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%".
Враховуючи, що самим Законом України від 22.11.2023 р. №3498-ХІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" передбачено те, що він набрав чинності 24.12.2023 року, а Договір позики, нібито, було укладено 25.02.2024 року, тобто після набрання чинності цим Законом, то проценти у відповідності до чинного законодавства повинні бути нараховані у розмірі, що не перевищує 1 % в день.
Водночас, Позивач не привів умови Договору позики до відповідності Закону України "Про споживче кредитування" в частині нарахування процентів та нараховував їх за денною процентною ставкою 1,50% в день, що суперечить вищенаведеним нормам чинного законодавства.
Разом з тим, ч.5 ст.12 Закону України "Про споживче кредитування"визначено, що: "Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про /
споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним".
Вважає, що умови Договору позики, які враховують стандартну денну процентну ставку з перевищенням 1% в день є нікчемними.
Нормою Закону України "Про споживче кредитування" встановлюється максимальна процентна ставка у розмірі 1%, але вважаю, що в даному випадку її застосувати неможливо, оскільки в силу нікчемності вищезазначених пунктів про нарахування процентів проценти в Договорі позики є неу згодженими.
Як зазначила ВП ВС у своїй постанові від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19: «Отже, якщо сторона правочину вважає його нікчемним, то така сторона за загальним правилом може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обгрунтовуючи свої вимоги нікчемністю правочину. Якщо ж інша сторона звернулася до суду з вимогою про виконання зобов'язання з правочину в натурі, то відповідач вправі не звертатись з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним (зустрічною чи окремою), а заперечувати проти позову, посилаючись на нікчемність правочину. Суд повинен розглянути такі вимоги і заперечення й вирішити спір по суті; якщо суд дійде висновку про нікчемність правочину, то суд зазначає цей висновок у мотивувальній частині судового рішення в якості обгрунтування свого висновку по суті спору, який відображається у резолютивній частині судового рішення.»
Тож, навіть якщо уявити, що між «первісним кредитором» та Відповідачем, нібито, було укладено кредитний договір від 04.03.2024 року № 133051, від 03.03.2024 року № 03610-03/2024, від 17.03.2024 року № 20709-03/2024, від 01.03.2024 року № 79475423, від 12.04.2024 року № 2236644, то нарахування відсотків за таким договором, не відповідає вимогам чинного законодавства.
У зв'язку з цим просить переглянути та скасувати вказане заочне рішення.
Сторони на розгляд заяви про перегляд заочного рішення не з'явилися. Про розгляд справи повідомлені, оскільки у них наявні відповідні електронні кабінети в системі Електронний суд.
В силу положень ч.1 ст. 287 ЦПК України неявка осіб не перешкоджає розгляду заяви про перегляд заочного рішення.
Вивчивши та дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, обстеживши матеріали цивільної справи, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що заочним рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 17.07.2025 року у цивільній справі №299/195/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, р/р НОМЕР_1 в АТ «ТАСкомбанк», юридична адреса: 01034, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30), заборгованість за трьома договорами у загальній сумі 98001,56 грн (дев'яносто вісім тисяч одна гривня 56 коп), в тому числі:
За договором №20709-03/2024 заборгованість за основним боргом у розмірі 9000 грн, за процентами за користування кредитом у розмірі 22500 грн, тобто 31500 грн всього;
За договором №03610-03/2024 заборгованість за основним боргом у розмірі 14000 грн, процентами за користування кредитом у розмірі 31500 грн. Всього 45500 грн;
За договором №133051 заборгованість у розмірі 21001,56 грн, з яких 15222,39 грн за основним боргом, 5278,17 грн заборгованість за процентами, 501 грн комісія.
У задоволенні решти вимог позову відмовлено.
Стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, р/р НОМЕР_1 в АТ «ТАСкомбанк», юридична адреса: 01034, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) судові витрати у розмірі 2042,50 грн (дві тисячі сорок дві гривні 50 коп).
Вирішено питання розподілу судових витрат. Роз'яснено порядок перегляду заочного рішення та порядок оскарження.
Вказаним рішенням встановлено, що 17.03.2024 ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідач уклали кредитний договір №20709-03/2024 у електронній формі про надання позичальнику фінансового кредиту у розмірі 9000 грн шляхом перерахування коштів на банківський рахунок на картку № НОМЕР_2 , на 100 днів, дата погашення 24.06.2024, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 2,5% в день. Розмір заборгованості 31500 грн, з яких 9000 грн за основним боргом, 22500 грн заборгованість за відсотками. Погоджено графік платежів у електронній формі. Ознайомлено із паспортом кредиту у електронній формі. (а.с.12-21).
Загальні витрати за кредитом 22500 грн. Загальна сума кредиту 9000 грн. Строк кредитування 100 днів. Денна процентна ставка за даним кредитом становить 2,5% ((22500/9000)/100*100%).
Такий розмір денної процентної ставки відповідає умовам перехідних положень Закону №3498-ХІ для договорів, укладених до 21.04.2024 (перші 120 днів).
24.06.2024 між ТОВ «ФК ЄАПБ» та ТОВ «Стар Файненс Груп» було укладено договір факторингу №24062024, на підставі якого згідно Реєстру боржників б/н до позивача перейшло право грошової вимоги за кредитним договором №20709-03/2024. Суду надано письмові документи, які формально підтверджують перехід права вимоги.
Суд вирішив, що позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню: за кредитним договором №20709-03/2024 із відповідача слід стягнути заборгованість за основним боргом у розмірі 9000 грн, проценти за користування кредитом у межах строку кредитування у розмірі 22500 грн, тобто 31500 грн всього.
01.03.2024 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідач уклали Договір позики №79475423 про передачу відповідачу грошових коштів на строк на картковий банківський рахунок позичальника, а позичальник зобов'язався повернути гроші у день закінчення строку позики та сплатити проценти від суми позики. Сума позики 9000 грн, строк позики 30 днів, процентна ставка протягом первісного строку кредитування 0,38% в день, процентна ставка базова 2,5% в день фіксована. (а.с.25-35).
Відповідач погодився на умову договору (пункт 4), про те, що у випадку невиконання позичальником обов'язку повернути позику через 30 днів, то він отримує право користуватися кредитом протягом 90 календарних днів після спливу первісного строку (30 днів). За таке користування нараховуються проценти за базовою ставкою (2,5%).
Згідно таблиці обчислення вартості кредиту, позичальник повинен був 30.03.2024 повернути 9000 грн кредиту та сплатити 1026 грн процентів за користування кредитом. Визначений позивачем Розмір заборгованості 27935,15 грн, з яких 8008,20 грн заборгованість за основним боргом, 19926,95 грн заборгованість за відсотками.
Разом із тим, позивач стверджує, що набув право грошової вимоги до відповідача за договором позики №79475423 на підставі Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021.
На підтвердження цього Суду надано такі докази: 14.06.2021 між ТОВ «ФК ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено Договір факторингу №14/06/21 про передачу грошових коштів в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до боржників; додаткову угоду №2 від 28.07.2021 про зміну умови 1.3 договору ; додаткову угоду №34 від 19.08.2024 про загальну суму права вимоги; Акт прийому-передачі реєстру боржників №30 від 19.08.2024 за договором факторингу від 14.06.2021.
Цих доказів недостатньо. Згідно умов Договору факторингу від 14.06.2021, йдеться про передачу прав вимог, строк виконання зобов'язань за якими настав. Тому Договір позики №79475423 від 01.03.2024 не охоплений умовами Договору факторингу від 14.06.2021.
Позов у цій частині задоволенню не підлягає.
12.04.2024 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідач уклали Договір позики №2236644 про передачу відповідачу грошових коштів на строк на картковий банківський рахунок позичальника, а позичальник зобов'язався повернути гроші у день закінчення строку позики та сплатити проценти від суми позики. Розмір позики 6000 грн, строк позики 30 днів, процентна ставка 0,75% в день. Пеня 2,70% в день, процентна ставка за понадстрокове користування позикою 2,70% в день. Проценти нараховуються до повного погашення заборгованості. (а.с.36-43).
Розмір заборгованості 19350 грн, з яких 6000 грн заборгованість за основним боргом, 1350 грн заборгованість за відсотками, 12000 грн пеня. Розрахунок пені не надано. Під час дії воєнного стану встановлено мораторій на нарахування пені за грошовими зобов'язаннями. Тому вимога про стягнення пені є безпідставною.
Разом із тим, Позивач стверджує, що набув право грошової вимоги до відповідача за договором позики №2236644 на підставі Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021.
На підтвердження цього Суду надано такі докази: 14.06.2021 між ТОВ «ФК ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено Договір факторингу №14/06/21 про передачу грошових коштів в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до боржників; додаткову угоду №2 від 28.07.2021 про зміну умови 1.3 договору ; додаткову угоду №34 від 19.08.2024 про загальну суму права вимоги; Акт прийому-передачі реєстру боржників №30 від 19.08.2024 за договором факторингу від 14.06.2021.
Цих доказів недостатньо. Згідно умов Договору факторингу від 14.06.2021, йдеться про передачу прав вимог, строк виконання зобов'язань за якими настав. Тому Договір позики №2236644 від 12.04.2024 не охоплений умовами Договору факторингу від 14.06.2021.
Позов у цій частині задоволенню не підлягає.
03.03.2024 ТОВ «Аванс кредит» та відповідач уклали кредитний договір №03610-03/2024 у електронній формі про надання позичальнику кредиту шляхом перерахування на картку № НОМЕР_2 у розмірі 14000 грн на 120 днів , дата погашення 30.06.2024, процентна ставка за користування кредитом 2,5% в день фіксована. (а.с.49-59).
Визначений позивачем розмір заборгованості 45500 грн, з яких 14000 грн за основним боргом, 31500 грн заборгованість за процентами.
Загальні витрати за кредитом 42000 грн. загальна сума кредиту 14000 грн. строк кредитування 120 днів. Денна процентна ставка за цим договором становить 2,5%, що відповідає умовам перехідних положень Закону №3498-ХІ для договорів, укладених до 21.04.2024 (перші 120 днів).
ТОВ «ФК ЄАПБ» та ТОВ «Аванс Кредит» уклали 19.09.2024 Договір факторингу №19092024, за яким до позивача переходить право вимоги до відповідача за кредитним договором №03610-03/2024. Суду надано письмові документи, які формально підтверджують перехід права вимоги.
Суд вирішив, що позовна вимога у цій частині підлягає задоволенню: із відповідача слід стягнути заборгованість за основним боргом у розмірі 14000 грн, проценти за користування кредитом у розмірі 31500 грн. Всього 45500 грн.
04.03.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та відповідач уклали Договір про споживчий кредит №133051 у електронній формі про надання грошових коштів позичальнику у розмірі 18750 грн (15000 грн кредиту та 3750 грн комісія, яка нарахована позичальнику за рахунок кредиту) на строк 112 днів із 04.03.2024 по 24.06.2024. Проценти за користування кредитом - 240% річних, денна процентна ставка 0,5877% в день. Позичальник зобов'язується повернути кредит у рекомендовану дату платежу, сплатити проценти за користування кредитом. Позивач подав розмір заборгованості 21001,56 грн, з яких 15222,39 грн за основним боргом, 5278,17 грн заборгованість за процентами, 501 грн комісія. (а.с.62-72).
ТОВ «ФК ЄАПБ» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» уклали 12.09.2024 Договір факторингу №12092024, за яким до позивача переходить право вимоги до відповідача за Договором про споживчий кредит №133051. Суду надано письмові документи, які формально підтверджують перехід права вимоги.
У цій частині позов слід задовольнити у повному обсязі.
У підсумку, із відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за трьома договорами загальною сумою 98001,56 грн:
За договором №20709-03/2024 заборгованість за основним боргом у розмірі 9000 грн, за процентами за користування кредитом у розмірі 22500 грн, тобто 31500 грн всього;
За договором №03610-03/2024 заборгованість за основним боргом у розмірі 14000 грн, процентами за користування кредитом у розмірі 31500 грн. Всього 45500 грн;
За договором №133051 заборгованість у розмірі 21001,56 грн, з яких 15222,39 грн за основним боргом, 5278,17 грн заборгованість за процентами, 501 грн комісія.
У задоволенні решти вимог позову - слід відмовити.
У зв'язку із частковим задоволенням позову судові витрати, понесені позивачем - слід покласти на відповідача пропорційно до суми задоволених вимог. Позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028 грн. Витрати пов'язані із розглядом справи у розмірі 1514 грн не підтверджені документально. Про понесення інших судових витрат не заявив. Тому відшкодуванню підлягають судові витрати у розмірі: 98001,56*3028/145286,71= 2042,50 грн..
Згідно з правилами, встановленими ст.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач був обізнаний про розгляд справи, оскільки надавав клопотання суду.
Разом з тим процесуальним законом передбачено як підставу для скасування винесеного заочного рішення крім підтвердження нез'явлення у судове засідання також наявність доказів, на які посилається відповідач, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Так, суд констатує, що відповідач у судове засідання не з'явився. Однак в силу положень процесуального закону судом вживалися заходи для повідомлення відповідача про судовий розгляд.
Жодних доказів того, що відповідач вказних позик не отримував, чи незгідний з розрахунком заборгованості відповідачем не надано.
Наведені доводи у поданій заяві про перегляд заочного рішення мають загальний декларативний характер, без зазначення жодної конкретної обставини, яка має значення для розгляду даної справи і така обствина не врахована судом при винеенні заочного рішення.
Судом при винесенні заочного рішення ретельно перевірено доводи позивача. Позов задоволено тільки частково в межах доведеного позивачем.
Відповідачем не наведено жодного контрозрахунку заборгованості, доказів, що на його карткові рахунки позики не зараховувалися.
З врахуванням обставини, що заявник про день розгляду справи був повідомлений, доказів, які б мали значення для розгляду справи не подав, заява про перегляд заочного рішення суду підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст. 259, 260, 287 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 17.07.2025 року у цивільній справі №299/195/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, - залишити без задоволення.
Відповідності до ч.4 ст.287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Головуючий Леньо В. В.