Справа 175/4178/25
Провадження 2/243/1687/2025
Іменем України
28 серпня 2025 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Сидоренко І.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Зубкова В.В.,
розглянувши у судовому засіданні в режимі дистанційного судового провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
01 серпня 2025 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 06.01.2023 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3000002568, шляхом підписання удосконаленим електронним підписом клієнта, на підставі якого Банк надав позичальнику кредит, а позичальник приймає кредит, зобов'язується належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом, виконати всі інші зобов'язання, як вони визначені кредитним договором та Правилами кредитування. Позивач зазначає, що таким чином, шляхом підписання договору, ОСОБА_1 приєднався до Договору про дистанційне обслуговування та електронну взаємодію (публічний) від 30.11.2022 (чинний на момент укладення кредитного договору). Відповідно до п. 1.1 кредитного договору, кредит видається в розмірі 18339,00 гривень на цільове використання кредиту: на рефінансування (погашення заборгованості Позичальника перед Кредитором першої черги (АТ «ОТП БАНК») за Кредитним договором першої черги (Кредитним договором № 2037053801_CARD) від 30.07.2021 р., (Кредитним договором №2037400345_CARD) від 04.09.2021 р., (Кредитним договором № 2037053801_CARD) від 30.07.2021 р. На виконання умов кредитного договору № 3000002568 від 06.01.2023, Банк свої зобов'язання з видачі відповідної суми кредиту виконав повністю. Позичальник не виконує належним чином своїх зобов'язань за кредитним договором. Станом на 12.07.2024 заборгованість становить 17134,35 гривень, що складається із: заборгованості за тілом кредиту 15302,47 грн., заборгованості за відсотками 1831,88 грн.
Просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 17134,35 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Представник позивача будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судовому засіданні участі не приймав, в позовній заяві просив розгляд справи проводити за його відсутності, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судовому засіданні участь не приймала, будь-яких заяв, клопотань на адресу суду від відповідача не надходило, у зв'язку з чим суд, відповідно до ст. 280 ЦПК України, дійшов до висновку, про можливість ухвалення заочного рішення, на підставі наявних у справі доказів.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.
Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що 06.01.2023 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 було укладено в електронній формі шляхом підписання удосконаленим електронним підписом кредитний договір № 3000002568, на підставі якого Банк надав позичальнику кредит, а позичальник приймає кредит, зобов'язується належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату користування кредитом, а також виконати всі інші зобов'язання, як вони визначені кредитним договором та Правилами кредитування.
Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору АТ «ОТП БАНК» надав ОСОБА_2 кредит на цільове використання кредиту: на рефінансування (погашення заборгованості Позичальника перед Кредитором першої черги (АТ «ОТП БАНК») за Кредитним договором першої черги (Кредитним договором № 2037053801_CARD) від 30.07.2021 р., (Кредитним договором №2037400345_CARD) від 04.09.2021 р., (Кредитним договором № 2037053801_CARD) від 30.07.2021 р., у розмірі 18339,00 грн.
Розділом 1 Кредитного договору передбачено, що протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка у розмірі 20,00 % річних. Дата остаточного повернення кредиту - 06.01.2027 року.
На виконання умов вищевказаного договору АТ «ОТП БАНК» свої зобов'язання по видачі відповідної суми кредиту виконав повністю, на підтвердження чого суду надано Меморіальний ордер №8339567 від 06.01.2023 року на суму 13150,00 грн., №8339568 від 06.01.2023 р. на суму 1598,00 грн., № 8339570 від 06.01.2023 на суму 3591,00 грн.
З метою досудового врегулювання спору 02.08.2024 на адресу відповідача направлено досудову вимогу щодо дострокового стягнення заборгованості за кредитним договором № 3000002568 від 06.01.2023 р., яка останньою задоволена не була.
Станом на 12.07.2024 утворилась заборгованість за кредитним договором № 3000002568 від 06.01.2023 р. в загальному розмірі 17134,35 грн., з яких: 15302,47 грн. заборгованість за тілом кредиту; 1831,88 грн. заборгованість за відсотками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч.1 ст. 638 ЦК України).
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.2 ст. 638 ЦК України).
Частиною 1 статті 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон), так згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що між сторонами правомірно укладений кредитний договір в електронній формі та у відповідності до вимог закону.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, у тому числі Закону України «Про електрону комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до частини 2 статті 1054 ЦК України та частини 2 статті 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач ОСОБА_1 ознайомилась з наданим в договорі інформацією, що засвідчила підписом, вибрала та погодилась з конкретними умовами за користування кредитними коштами та уклала кредитний договір підписавши його особистим підписом. Тобто таким чином висловила своє волевиявлення щодо укладання кредитного договору за конкретними умовами.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
На виконання вищенаведеної норми, позивачем надані належні та допустимі докази про наявність заборгованості за кредитним договором, яка виникла у ОСОБА_2 перед позивачем, в той же час, відповідачем будь-яких заперечень та доказів стосовно відсутності боргу, його погашення або незгоди з розрахунками сум заборгованостей суду не надано.
Частинами 2 та 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи наведене, суд доходить до переконання, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 3028,00 гривень
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76, 78, 81, 89, 128, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 353, 355, 356 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк», код ЄДРПОУ 21685166, місцезнаходження: 01033 м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43, заборгованість за кредитними договорами №3000002548 від 06.01.2023 року у розмірі 17134 (сімнадцять тисяч сто тридцять чотири) грн. 35 коп., з яких: 15302 (п'ятнадцять тисяч триста дві) грн. 47 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 1831 (одна тисяча вісімсот тридцять одна) грн. 88 коп. - заборгованість за відсотками, та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім грн. 00 коп.).
Повний текст рішення виготовлений 01 вересня 2025 року.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду І.О. Сидоренко