Справа 243/6849/25
Провадження 2/243/1686/2025
Іменем України
28 серпня 2025 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Сидоренко І.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Зубкова В.В.,
розглянувши у судовому засіданні в режимі дистанційного судового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
01 серпня 2025 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 28 вересня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений Договір позики № 73423823.
14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» права вимоги до боржників вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників № 42 від 24.01.2025 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 19511,52 грн., з яких: 12000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 479,52 грн. - сума заборгованості за відсотками; 5832,00 грн. - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою; 0 грн. - сума заборгованості за пенею; 1200,00 грн. - комісія за надання позики. Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконала свого зобов'язання за вказаним кредитним договором.
Тому, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами в загальній сумі 19511,52 грн. та понесені судові витрати.
Представник позивача будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судовому засіданні участі не приймав, в позовній заяві просив розгляд справи проводити за його відсутності, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судовому засіданні участь не приймала, будь-яких заяв, клопотань на адресу суду від відповідача не надходило, у зв'язку з чим суд, відповідно до ст. 280 ЦПК України, дійшов до висновку, про можливість ухвалення заочного рішення, на підставі наявних у справі доказів.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом, 28.09.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 73423823. За умовами даного Договору, ОСОБА_1 отримала від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» грошові кошти в сумі 12000,00 грн., строком на 18 днів, процентна ставка 0,222% в день, 1565,15 % реальна річна процентна ставка, комісія за надання Позики від суми наданої позики 10,00% (що у грошовому виразі складає 1200,00 грн.).
Даний Договір підписаний 28.09.2024 електронним підписом позичальника ОСОБА_1 шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.
14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Згідно з п.1.2 договору факторингу, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно з Додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скраплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та невід'ємною частиною цього Договору.
Актом прийому-передачі Реєстру Боржників № 42 від 24.01.2025 року за Договором факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 Клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр Боржників, після чого з урахуванням п. 1.2. Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року, від Клієнта до Фактора переходять Права Вимоги Заборгованості від Боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей.
Відповідно до Витягу Реєстру боржників № 42 від 24.01.2025 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 19511 грн. 52 коп., з яких: 12000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 479,52 грн. - сума заборгованості за відсотками; 5832,00 грн. - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою; 0 грн. - сума заборгованості за пенею; 1200,00 грн. - комісія за надання позики.
Згідно розрахунку заборгованості відповідач ОСОБА_1 станом на 30.06.2025 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за Договором позики № 73423823 від 28.09.2024 в сумі 19511,52 грн., з яких: 12000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 479,52 грн. - сума заборгованості за відсотками; 5832,00 грн. - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою; 0 грн. - сума заборгованості за пенею; 1200,00 грн. - комісія за надання позики.
Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «… боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. … неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».
Відповідно до ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, з наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Аналогічні за змістом висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц, провадження №61-4685св19.
З досліджених в судовому засіданні доказів по справі судом достовірно встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» правомірно набуло права вимоги за вказаним кредитним договором, боржником за яким є відповідач ОСОБА_1 .
В силу ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч.1 ст. 638 ЦК України).
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.2 ст. 638 ЦК України).
Частиною 1 статті 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон), так згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що між сторонами правомірно укладений кредитний договір в електронній формі та у відповідності до вимог закону.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, у тому числі Закону України «Про електрону комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до частини 2 статті 1054 ЦК України та частини 2 статті 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач ОСОБА_1 ознайомилась з наданим в договорі інформацією, що засвідчила підписом, вибрала та погодилась з конкретними умовами за користування кредитними коштами та уклала Договір позики підписавши його особистим підписом. Тобто таким чином висловила своє волевиявлення щодо укладання Договору позики за конкретними умовами.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
На виконання вищенаведеної норми, позивачем надані належні та допустимі докази про наявність заборгованості за Договором позики, яка виникла у ОСОБА_1 перед позивачем, в той же час, відповідачем будь-яких заперечень та доказів стосовно відсутності боргу, його погашення або незгоди з розрахунками сум заборгованостей суду не надано.
Частинами 2 та 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи наведене, суд доходить до переконання, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за Договором позики обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду із зазначеним позовом було сплачено 3028,00 грн. судового збору, тому з огляду на задоволення позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 3028,00 грн.
Керуючисьст.ст. 14, 205, 207, 512, 514, 516, 517, 526, 527, 530, 626, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268, 280 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ідентифікаційний код юридичної особи 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у AT «Таскомбанк») суму заборгованості за Договором позики № 73423823 в розмірі 19511 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот одинадцять) грн. 52 коп., з яких: 12000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 479 (чотириста сімдесят дев'ять) грн. 52 коп. - сума заборгованості по відсоткам, 5832 (п'ять тисяч вісімсот тридцять дві) грн. 00 коп. - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою, 1200 (одна тисяча двісті) грн. 00 коп. - комісія за надання позики, та понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Повний текст рішення виготовлений 01 вересня 2025 року.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду І.О. Сидоренко