Справа № 523/17225/25
Провадження №2-о/523/479/25
"02" вересня 2025 р. м.Одеса
Пересипський районний суд міста Одеси
у складі: головуючої - судді: Кремер І.О.,
з участю секретаря судових засідань Павлова О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 24 в м. Одесі в порядку окремого провадження цивільну справу № 523/17225/25 за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи - Пересипського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, -
ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи - Пересипського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) звернулась до суду із заявою про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України. Обґрунтовуючи вимоги даної заяви вказує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся заявниці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка Краківської області, Березівського району, село Улючь. Маючи Свідоцтво про смерть, видане Нижньосірогозським районним відділом записи актів громадянського стану Управління РАЦС Херсонської області від 22.07.2025 року, заявниця ОСОБА_1 позбавлена можливості отримати свідоцтво про смерть українського зразка. Оскільки, відсутні підстави для державної реєстрації смерті та видачі свідоцтва про смерть українського зразка відповідно до законодавства України. У зв'язку з цим, просить суд задовольнити дану заяву та ухвалити рішення, яким встановити факт смерті громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у Херсонській обл., Верхньорогачицький р-н, смт Верхній Рогачик.
Заявниця ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась. Однак, подала до суду заяву, в якій заявлені вимоги підтримує в повному обсязі, та просить суд проводити розгляд справи за її відсутності.
Представник заінтересованої особи Пересипського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд доходить наступного висновку.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав
Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією паспорта громадянина України старого зразка Серії НОМЕР_1 виданого Верхньорогачицьким РО УМВС України в Херсонській області від 03.04.1998 року.
ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 від 19.08.1965 року.
ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_3 від 04.07.1996 року.
Так, 24.02.2017 року між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 Суворовським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області було зареєстровано шлюб за актовим записом 154. В результаті укладення шлюбу ОСОБА_5 змінила дошлюбне прізвище на ОСОБА_1 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_4 від 24.02.2017 року.
Як вбачається із наявної в матеріалах справи копії паспорта громадянина України № НОМЕР_5 виданого 5115 від 27.03.2017 року, ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Таким чином, ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_2 .
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла у у Херсонській обл., Верхньорогачицький р-н, смт Верхній Рогачик, що підтверджується доданою до матеріалів справи копією Свідоцтва про смерть, виданого Нижньосірогозським районним відділом записи актів громадянського стану Управління РАЦС Херсонської області від 22.07.2025 року.
Причиною смерті ОСОБА_2 були хронічна сердечна недостатність 150.0, ішемічна хвороба серця неуточнена 125.9 та виразкова хвороба шлунку К25, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Довідки про смерть № С-01059 від 22.07.2025 року.
Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Наказ Міністерства розвитку громад та території України Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією № 376 від 28.02.2025 року.
У цьому Наказі зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України.
До Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією віднесена Верхньорогачицька селищна територіальна громада Каховського району Херсонської області.
Статтею 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: 1) сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об'єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях; 2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; 3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку; 4) надра під територіями, зазначеними у пунктах 1, 2 і 3 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.
Згідно з ч.ч. 1 - 2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину адміністративної межі та лінії зіткнення між тимчасово окупованою територією та іншою територією України, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Статтею 17 ч. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
За положеннями ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Згідно ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.
Пунктом 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/2 від 18 жовтня 2000 року, передбачено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті, зокрема є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024.
Відповідно до частин другої і третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини. Зокрема, у рішеннях у справах «Cyprus v. Turkey» від 12.05.2014 та «Mozer v. The Republic of Moldova and Russia» від 23.02.2016 зроблено висновок, що документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватися разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справ.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду в такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог ЦПК України щодо повного і всебічного з'ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.
Внаслідок наведених обставин, отримання свідоцтва про смерть в органах реєстрації актів цивільного стану Міністерства юстиції України є неможливим, а єдиним шляхом його отримання та захисту прав родичів та спадкоємців померлого є звернення до суду за встановленням факту, що має юридичне значення.
Враховуючи наведене, законом передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно приписів ст. 76 ЦПК України доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
З огляду на вищевикладене, надавши оцінку кожному доказу, суд констатує, що у заявника існують перешкоди в реєстрації смерті її бабусі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у Херсонській обл., Верхньорогачицький р-н, смт Верхній Рогачик, оскільки лікарське свідоцтво про смерть, видане органом, передбаченим на тимчасово окупованій території, є недійсними і не створює правових наслідків на території України.
Таким чином, враховуючи, що в судовому засіданні підтверджено факт смерті ОСОБА_2 на тимчасово окупованій території України, зважаючи, що мета подання такої заяви є очевидною, а рішення суду матиме юридичні наслідки для заявника у вигляді отримання свідоцтва про смерть її дідуся, суд приходить до висновку, що надані заявником докази є належними, достовірними, допустимими, а в своїй сукупності достатніми для задоволення даної заяви.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 317 та п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Керуючись статтями ст. ст. 89, 95, 258, 259, 263 - 265, 317, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи - Пересипського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України - задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у Херсонській області, Верхньорогачицького району, селищі міського типу Верхній Рогачик, з метою подальшої реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного свідоцтва про смерть.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Повне рішення суду складено 02 вересня 2025 року.
Суддя Пересипського
районного суду м. Одеси: І.О. Кремер