Справа № 509/3030/25
03 вересня 2025 року с-ще Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Панасенка Є.М.,
за участю секретаря судового засідання: Багнюк І.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу № 495/3030/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
06.06.2025 року до Овідіопольського районного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, який був зареєстрований 22.03.2018 року Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 540. Від шлюбу у сторін спільних дітей не має. В обґрунтування позову вказано, що подружжя з кінця березня 2018 року разом не проживає, так як відповідач через тиждень після одруження поїхав до міста Одеси у справах, і більше до дому не повернувся. З тих пір сторони не бачились, ніяких звісток від нього немає. Вважає неможливим в подальшому збереження шлюбу, оскільки він існує формально та фактично розпався.
Ухвалою суду від 13.06.2025 року справу прийнято до свого провадження та відкрито провадження в порядку ст.ст. 274, 277 ЦПК України призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач у судове засідання не з'явилася, звернулася до суду із заявою та просила проводити розгляд справи за її відсутності, наполягала на розірванні шлюбу.
Відповідач в судове зсідання повторно не прибув, здійснювався його виклик до суду через оголошення на офіційному вебсайті Судової влади України, які були розміщені відповідно приписів ч. 11 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України, тому він вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Відзиву від відповідача на позов до суду не надходило, заяв про розгляд справи у його відсутність до суду останній не подавав.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 24 СК України передбачено - шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу - не допускається.
Одночасно, статтею 56 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку допомогою фізичного або психічного насильства - є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до положень ст.ст. 104, 105 СК України шлюб може бути припинений шляхом його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу, що має місце у даному випадку.
Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 27.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюбі, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них.
Статтею 111 СК України передбачено, що суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
У відповідності до ч.2 ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу та обставини життя подружжя і постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , 22 березня 2018 року Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), було зареєстровано шлюб між гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_1 , актовий запис № 540.
Прізвище дружини після реєстрації шлюбу не змінювалось.
У сторін спільне життя не склалося, разом не проживають, не ведуть домашнє господарство та не підтримують подружніх стосунків.
Позивач на розірванні шлюбу наполягає, відновлювати подружні відносини не має наміру, а тому вважає, що їх сім'я розпалась остаточно.
Відповідно до ч. 2 ст.114 Сімейного кодексу України - у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення позивача про розлучення є виваженим та свідомим, причини з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали не можливими, поновлювати сімейні відносини позивач наміру не має, разом з тим суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України, тому позовна заява ОСОБА_1 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 24, 56, 104, 105, 110-112 СК України, ст. 12, 13, 19, 23, 258-259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд
Позовну заяву задовольнити повністю.
Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований 22 березня 2018 року Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 540.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду безпосередньо або через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: Є. М. Панасенко