Р І Ш Е Н Н Я№ 127/894/25
01 вересня 2025 р.Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Венгрин О.О.,
секретар - Мартинюк У.В.,
за участі представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кравчука М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Міського комунального підприємства “Управляюча компанія “Київська» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком, інфляційних, 3% річних,
В провадженні суду знаходилась цивільна справа №127/894/25 за позовом МКП “УК “Київська» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком, інфляційних, 3% річних.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 07.07.2025 позов МКП “УК “Київська» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком, інфляційних, 3% річних залишено без розгляду (а.с. 116). Питання розподілу між сторонами судових витрат цією ухвалою суд не вирішував.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Кравчук М.О. звернувся до суду з заявою про стягнення витрат на правничу допомогу, яка мотивована тим, що відповідач понесла витрати на правничу допомогу у справі в розмірі 4000,00 грн. Представник відповідача наголошував, що заява про залишення позову без розгляду була подана позивачем через усвідомлення безпідставності позовних вимог. Позивач вводив суд в оману, вказуючи що у п.1 Додаткової угоди №1 від 25.06.2021 вартість послуг з управління багатоквартирним будинком становить 5,50 грн, хоча дійсна вартість послуг становить 5,00 грн. Крім того, позивач посилався на п. 6 Додаткової угоди №3 від 01.03.2024, але такого пункту не існує, також вигадував редакції договорів та спотворював зміст домовленостей. Просить стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 4000,00 грн. (а.с. 118-119)
10.07.2025 представник позивача МКП “УК “Київська» - адвокат Кізік Г.В. надала заперечення на заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кравчука М.О. про стягнення витрат на правничу допомогу, в яких зазначила, що представником відповідача не доведено, що позивачем було здійснено зловживання процесуальними правами, а також, що його вимоги були необгрунтованими. Вважає, що підстави для задоволення вимог заяви відсутні. (а.с.124-127)
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Кравчук М.О. підтримав заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, просить її задоволити.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день і час розгляду заяви повідомлявся належним чином. (а.с. 134)
Вислухавши представника відповідача, дослідивши та оцінивши відповідні докази, суд вважає, що підстав для задоволення заяви немає.
На а.с. 121 зворот - копія договору про надання правової допомоги від 18.02.2025, укладеного між АО «Адвокатська компанія «Якименко та партнери» і ОСОБА_1 .
На а.с. 122 - копія рахунку №15/07 від 08.07.2025, згідно якого ОСОБА_1 здійснила переказ коштів на рахунок одержувача АО «Адвокатська компанія «Якименко та партнери» за надання правової допомоги згідно договору про надання правової допомоги від 18.02.2025 у розмірі 4000,00 грн.
На а.с. 121 - копія ордера серії АВ №1056290 на надання правничої допомоги адвокатом Кравчуком М.О. на підставі договору б/н від 18.02.2025 про надання правничої допомоги ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 133 ч. 1 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ст. 133 ч. 3 п. 1 ЦПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Згідно ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Відповідно до ст. 44 ч. 2 ЦПК України залежно від конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Отже, у разі залишення позову без розгляду, вимоги відповідача про компенсацію здійснених ним витрат, підлягають задоволенню у разі необґрунтованих дій позивача, або у випадках зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправомірних дій сторони. Тобто, для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.
Доступ до суду є правом особи, гарантованим, зокрема, ч. 1 ст. 4 ЦПК України, ч. 1 ст. 55, ст. 124 Конституції України, п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, незалежно від обґрунтованості позову.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.
Подання до суду заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.
Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 26.09.2018 у справі №148/312/16-ц, від 28.01.2019 у справі №619/1146/17-ц, від 02.12.2020 у справі №202/2600/15-ц, від 17.12.2020 у справі №758/12381/18-ц, від 14.01.2021 у справі №521/3011/18.
Процесуальні дії позивача, спрямовані на захист його порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів не можна вважати необґрунтованими, оскільки вони вчинені при здійсненні конституційного права на судовий захист.
У цивільній справі №127/894/25 за позовом МКП “УК “Київська» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком, інфляційних, 3% річних, суд не встановлював зловживання процесуальними правами з боку позивача, не застосовував до нього будь - яких заходів у зв'язку із зловживанням правами, а позовну заяву залишив без розгляду за заявою позивача, а не через зловживання ним процесуальними правами.
Отже, підстав для висновку про необґрунтованість дій позивача у зв'язку із зверненням до суду з позовом та із заявою про залишення її позову без розгляду не встановлено. Жодних доказів, які б вказували на необґрунтованість дій позивача відповідачем не надано.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на позивача витрат відповідача на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд
У задоволені заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кравчука М.О. про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом 30 днів з дня складення повного додаткового рішення до Вінницького апеляційного суду.
Повне додаткове рішення виготовлено 01.09.2025.
Суддя О.О.Венгрин