Справа № 761/35879/23
Провадження № 2/761/1558/2025
30 квітня 2025 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді: Савицького О.А.,
при секретарі: Тихій П.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова група «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про стягнення страхового відшкодування,
02.10.2023 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «УСГ «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15.03.2022 р. о 12 год. 10 хв. в м.Києві мала місце дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу марки «Skoda», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який також є його власником, та транспортного засобу марки «Fiat», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП вказані транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень. Невідкладно, після настання вказаної ДТП, безпосередньо на місці ДТП водії транспортних засобів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 враховуючи те, що: - дорожньо-транспортна пригода настала за участю лише забезпечених транспортних засобів; - травмовані (загиблі) люди відсутні; - ознаки алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у них відсутні; - маючи згоду щодо обставин скоєння ДТП, на підставі п.33.2. ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» склали спільне повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 15.03.2023 р. На виконання вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент настання ДТП була застрахована у ПрАТ «УСГ «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», відповідно до полісу ОСЦПВВНТЗ № 212963673, дійсного на момент ДТП. Керуючись нормами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач звернувся до ПрАТ «УСГ «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» та надав усі необхідні документи, передбачені ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у тому числі заяву про страхове відшкодування. Станом на дату подання позовної заяви ПрАТ «УСГ «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» було здійснено на користь позивача виплату страхового відшкодування у розмірі 7494,10 грн. Позивач вказує, що відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власникові колісного транспортного засобу марки «Skoda», номерний знак НОМЕР_1 , № 103/03-23 від 28.03.2023 р., вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу у результаті його пошкодження при ДТП складає 25451,48 грн. Враховуючи вищезазначене, позивач вважає, що з ПрАТ «УСГ «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на його користь підлягає стягненню недоплачена частина страхового відшкодування у сумі 17957,38 грн, а також пеня у сумі 3801,06 грн, три проценти річних у сумі 241,00 грн., інфляційні втрати у сумі 125,01 грн., у зв'язку з несвоєчасною виплатою решти страхового відшкодування.
Ухвалою від 29.01.2024 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.
Ухвалою від 10.06.2024 р. задоволено клопотання представника позивача, призначено судову автотоварознавчу експертизу, на час проведення якої провадження у справі зупинено.
Ухвалою від 06.09.2024 р. поновлено провадження у справі.
Ухвалою від 22.01.2025 р. прийнято відмову представника позивача від позову у частині вимог до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також закрито провадження у справі в частині даної вимоги.
Позивач в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду надійшла письмова заява його представника, зі змісту якої вбачається, що останній позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі, а також розглянути справу за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду від нього надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що останній проти позовних вимог заперечив, просив суд відмовити у їх задоволенні.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 15.03.2022 р. о 12 год. 10 хв. в м. Києві мала місце ДТП за участю транспортного засобу марки «Skoda», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який також є його власником, та транспортного засобу марки «Fiat», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Внаслідок ДТП вказані транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.
Невідкладно, після настання вказаної ДТП, безпосередньо на місці ДТП водії транспортних засобів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 враховуючи те, що: - дорожньо-транспортна пригода настала за участю лише забезпечених транспортних засобів; - травмовані (загиблі) люди відсутні; - ознаки алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у них відсутні; - маючи згоду щодо обставин скоєння ДТП, на підставі п.33.2 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» склали спільне повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 15.03.2023 р.
На виконання вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент настання ДТП була застрахована у ПрАТ «УСГ «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», відповідно до полісу ОСЦПВВНТЗ № 212963673, дійсного на момент ДТП.
Відповідно до ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч.1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з п.2 ч.1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Керуючись нормами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач звернувся до ПрАТ «УСГ «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» та надав усі необхідні документи, передбачені ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у тому числі заяву про страхове відшкодування.
За результатами розгляду заяви про страхове відшкодування ПрАТ «УСГ «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» було замовлено складення оцінки збитку, за підсумками якої страховиком було розраховано й виплачено страхове відшкодування на користь позивача у розмірі 7494,10 грн.
Не погоджуючись із проведеною страховиком оцінкою збитків, позивач самостійно замовив проведення оцінки заподіяного матеріального збитку внаслідок ДТП.
Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власникові колісного транспортного засобу марки «Skoda», номерний знак НОМЕР_1 , № 103/03-23 від 28.03.2023 р., вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу у результаті його пошкодження при ДТП складає 25451,48 грн.
10.06.2024 р. з метою усунення протиріч у наявних в справі оцінках різних суб'єктів оціночної діяльності судом за клопотанням представника позивача було призначено судову автотоварознавчу експертизу.
За результатами виконання ухвали суду експертами Рівненського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України складено й надано до суду висновок експерта № СЕ-19/118-24/8503-АВ від 29.08.2024 р.
Так, відповідно до вказаного висновку експерта № СЕ-19/118-24/8503-АВ від 29.08.2024 р., вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу марки «Skoda», номерний знак НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження внаслідок ДТП 15.03.2023 р. без ПДВ склала 24961,11 грн.
Вирішуючи питання про надання одному доказу перед іншим, суд звертає увагу на те, що висновок судової експертизи з огляду на те, що експерти попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, має перевагу порівняно з наявними у справі звітами спеціалістів-оцінювачів.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це, зокрема, шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу страховиком відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Враховуючи, що в основу судового рішення судом покладається висновок експерта № СЕ-19/118-24/8503-АВ від 29.08.2024 р., недоплачене позивачеві страхове відшкодування становить 17467,01 грн (24961,11 грн - 7494,10 грн).
Отже, враховуючи обставини справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача, як страховика винної у ДТП особи, на користь позивача страхове відшкодування у сумі 17467,01 грн.
Поряд з цим, у відповідності до положень ч.2 ст. 625 ЦПК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом статті 625 ЦК України, яка регулює відповідальність за порушення грошового зобов'язання, стягувана позивачем з відповідача сума інфляційних втрат та трьох процентів річних від несплаченої (неповернутої) суми страхового відшкодування є відповідальністю сторони за допущене нею правопорушення умов договору страхування.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
За змістом ст.ст. 509, 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
Правовідношення, в якому у зв'язку із настанням страхового випадку у страховика виникло зобов'язання сплатити потерпілому суму страхового відшкодування у повному обсязі (тобто сплатити грошові кошти) є грошовим зобов'язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та три проценти річних на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України.
В силу положень ст. 530 ЦК України статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
При цьому, у ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
З огляду на юридичну природу правовідносин, які склалися між страховиком та потерпілим як грошових зобов'язань на них поширюється дія положень ч.2 ст. 625 ЦК України.
Відповідно до п.36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведения експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строку (термін).
Положення п.36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вказують на те, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його.
Відтак страховик мав узгодити суму страхового відшкодування з позивачем та виплатити таке відшкодування у повному обсязі. Виплата страхового відшкодування у неповному обсязі є простроченням грошового зобов'язання на суму, яка залишилася несплаченою. А тому позивач має право на отримання виплат, передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
Згідно з п.36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Оскільки, як вказувалося вище, страховик порушив строк виплати страхового відшкодування у повному обсязі, вимоги позивача про стягнення пені від розміру недоплаченої суми страхового відшкодування є також законними та обґрунтованими.
Отже, за прострочення виконання грошового зобов'язання у сумі 17467,01 грн, за період з 18.04.2023 р. по 28.09.2023 р. три проценти річних становлять 235,45 грн, пеня становить 3716,47 грн, при цьому за вказаний період інфляційні втрати згідно методики розрахунку становлять 0,00 грн.
За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Крім того, відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у сумі 2147,20 грн, витрати пов'язані з проведенням експертизи у сумі 7269,89 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 12000,00 грн, які є співмірними зі складністю справи і обсягом наданих адвокатом послуг, що підтверджується матеріалами справи, а всього з відповідача на користь позивача піл сягає стягненню 41762,41 грн (17467,01 грн. + 235,45 грн + 3716,47 грн + 1073,60 грн + 7269,89 грн + 12000,00 грн).
Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова група «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про стягнення страхового відшкодування - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова група «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_1 41762 (сорок одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 41 коп., з яких: 17467 (сімнадцять тисяч чотириста шістдесят сім) грн 01 коп. - страхове відшкодування; 235 (двісті тридцять п'ять) грн 45 коп. - три проценти річних; 3716 (три тисячі сімсот шістнадцять) грн 47 коп. - пеня; 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп. - витрати по сплаті судового збору; 7269 (сім тисяч двісті шістдесят дев'ять) грн 89 коп. - витрати пов'язані з проведенням експертизи; 12000 (дванадцять тисяч) грн 00 коп. - витрати на професійну правничу допомогу.
В решті вимог позов задоволенню не підлягає.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Суддя: