Справа № 947/31397/25
Провадження № 1-кс/947/12899/25
29.08.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42025164110000121 від 13.08.2025 за ознаками кримінального правопорушеня, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -
І. ВИКЛАД ФАКТИЧНИХ ОБСТАВИН ДАНОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:
Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025164110000121, відомості про яке 13.08.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється прокурорами групи прокурорів Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що на адресу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону надійшли матеріали УСР в Одеській області ДСР НП України про те, що військові посадові особи військової частини НОМЕР_1 вимагають неправомірну вигоду від військовослужбовців ЗСУ, які раніше самовільно залишили військові частини, в яких несли службу, за зарахування до батальйону резервного забезпечення та створення штучних умов щодо затримання процесу їх направлення до місць подальшого несення служби.
Так, допитаний в якості свідка ОСОБА_5 повідомив, що на прохання свого товариша, який близько року тому самовільно залишив військову частину, в якій проходив службу та вирішив самостійно повернутися до лав ЗСУ, звернувся до начальника штабу військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із проханням роз'яснити порядок відновлення на службі та зарахування до батальйону резервного забезпечення.
У відповідь на зазначене прохання, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_5 , що він може вирішити питання щодо зарахування його товариша до військової частини НОМЕР_1 та надати направлення на проходження ВЛК, при цьому зазначивши, що за це він повинен буде передати йому 3 000 доларів США.
Так, 22.08.2025 за адресою: м. Одеса, пр-т. Шевченка 2В було затримано начальника штабу- заступника командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Під час затримання було проведено особистий обшук ОСОБА_6 в ході якого виявлено та вилучено: 1. мобільний телефон XIAOMIREDMIIMEI 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 з сім-картами з абонентськими номерами НОМЕР_4 , НОМЕР_5 в чохлі синього кольору(Попереднім оглядом мобільного телефону встановлено. що у меседжеріWhatsUpміститься переписка з абонентом « ОСОБА_7 » ( НОМЕР_6 ) в якіє містяться фотографії військового квитка ОСОБА_8 серія НОМЕР_7 ); 2. грошові кошти в сумі 1500 (тисяча п'ятсот) доларів США п'ятнадцятьма купюрами номіналом сто доларів кожна з наступними серією і номером- 1) MG17523216AG7; 2) PB36734477BB2; 3) LC34063050AC3; 4) PF14438217JF6; 5) PF14438216JF6; 6) PF14438215JF6; 7) PF14438214JF6; 8) PE46336141EE5; 9) PF80073523JF6; 10) ML49229429BL12; 11) PF14438218JF6; 12) MB73029816SB2; 13) PF75257991PF6; 14) PB 50656117BB2; 15) PK 84629197DK11; 3. грошові кошти в сумі 2055 гривень та 150 (сто п'ятдесят) доларів США купюрами номіналом та серією і номером: 1) купюра номіналом 100 доларів США CF 29678677A, 20 доларів США МЕ 39244261, 20 доларів США PG 20941346E, 10 доларів СШАPB31242373E; 4. Usbфлеш накопичувач чорного кольору з металевою рухомою частиною сірого кольору.
22.08.2025 вищевказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
ІІ. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОДАНОГО КЛОПОТАННЯ:
Сторона обвинувачення зазначає, що є достатньо підстав вважати, вилучені речі містять на собі сліди вчиненого злочину, з метою фіксування останніх їх буде оглянуто та проведено ряд експертних досліджень, шляхом призначення експертиз.
Інформація, яка міститься на вказаних речах та предметах має значення для вказаного кримінального провадження, однак в ході обшуку встановлено, що виявлені речі та предмети являються беззаперечними доказами вчинення протиправних дій, та потребують дослідження шляхом проведення експертизи, в подальшому слугуватимуть доказами для притягнення винних осіб до відповідальності.
З урахуванням викладеного у своїй сукупності, сторона обвинувачення просить дане клопотання задовольнити та накласти арешт на зазначене у клопотанні майно.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ:
Від прокурора до суду надійшла заява про розгляд клопотання за його відсутності, в якій він також вказав, що клопотання просить задовольнити.
Представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_9 також на адресу суду звернувся із заявою про розгляд клопотання за його відсутності.
IV. ВИСНОВКИ СЛІДЧОГО СУДДІ:
Дослідивши подане клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, враховуючи заяви від сторін кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних зроблених висновків, а також звертає увагу на наступні правові підстави для прийнятого рішення.
(1). Нормативно-правова основа при вирішенні даного клопотання:
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України).
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ст. 98 КПК України).
(2). Правова підстава та мета арешту майна:
Слідчий суддя враховує, що досудове розслідування в рамках такого кримінального провадження здійснюється за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Як вбачається з матеріалів клопотання, 22.08.2025 за адресою: м. Одеса, пр-т. Шевченка 2В було затримано начальника штабу-заступника командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Слідчий суддя враховує доводи слідчого у клопотанні та приходить до переконання з приводу того, що вилучений мобільний телефон та флеш-накопичувач ОСОБА_6 можуть містити інформацію, яка може бути використана на підтвердження факту та обставин можливого вчинення кримінально-караних дій, у тому числі й зв'язків власника такого мобільного телефону з іншими, ймовірно причетними до вчинення кримінального правопорушення, особами.
Крім того, відносно вилученого майна слідчий суддя приходить до переконання, що вочевидь наразі існує необхідність в його додатковому дослідженні, у тому числі на предмет видалених даних. Результати проведення експертного дослідження такого технічного пристрою можуть стати підставою для прийняття відповідних процесуальних рішень у кримінальному провадженні, оскільки можуть підтвердити або спростувати робочу наразі версію сторони обвинувачення.
Крім того, слідчий суддя враховує обставин даного кримінального провадження, специфіку кримінального правопорушення, яке має корисливий мотив та, у ймовірному вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 та приходить до переконання, що вилучені в ході особистого обшуку останнього під час затримання грошові кошти у сумі 1500 доларів США є неправомірною вигодою та відповідно предметом даного кримінального правопорушення. Що стосується решти грошових коштів, вилучених у ОСОБА_6 , слідчий суддя зазначає, що такі грошові кошти також підлягають дослідженню органом досудового розслідування, оскільки можуть мати кримінально-протиправне походження, а саме отримані внаслідок інкримінованої ОСОБА_6 кримінально-караної діяльності.
У зв'язку з чим, таке майно відповідає категорії речових доказів, що власне підтверджується долученою до клопотання постановою про визнання речових доказів від 22.08.2024, а отже, вилучене майно потребує збереження, в цілях його подальшого дослідження.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя зазначає, що підставою для арешту майна є відповідність вилученого майна до категорії речових доказів (абзац 1 ч. 1 ст. 170 КПК України), при цьому метою арешту майна є необхідність забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України.
(3). Завдання, необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України:
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучене майно відповідає критеріям речових доказів, передбачених ч. 1 ст. 98 КПК України.
Відтак, оскільки майно є речовими доказами в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливого зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У зв'язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту на вилучене майно, з встановленням заборони розпорядження та користування такого майна, з огляду на встановлені вище ризики.
(4). Розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження:
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов'язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.
Додатково, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
Таким чином на підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 - задовольнити.
Накласти арешт із забороною розпорядження та користування на майно, вилучене в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
1. мобільний телефон XIAOMIREDMIIMEI 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 з сім-картами з абонентськими номерами НОМЕР_4 , НОМЕР_5 в чохлі синього кольору(Попереднім оглядом мобільного телефону встановлено. що у меседжеріWhatsUpміститься переписка з абонентом « ОСОБА_7 » ( НОМЕР_6 ) в якіє містяться фотографії військового квитка ОСОБА_8 серія НОМЕР_7 );
2. грошові кошти в сумі 1500 (тисяча п'ятсот) доларів США п'ятнадцятьма купюрами номіналом сто доларів кожна з наступними серією і номером- 1) MG17523216AG7; 2) PB36734477BB2; 3) LC34063050AC3; 4) PF14438217JF6; 5) PF14438216JF6; 6) PF14438215JF6; 7) PF14438214JF6; 8) PE46336141EE5; 9) PF80073523JF6; 10) ML49229429BL12; 11) PF14438218JF6; 12) MB73029816SB2; 13) PF75257991PF6; 14) PB 50656117BB2; 15) PK 84629197DK11;
3.грошові кошти в сумі 2055 гривень та 150 (сто п'ятдесят) доларів США купюрами номіналом та серією і номером: 1) купюра номіналом 100 доларів США CF 29678677A, 20 доларів США МЕ 39244261, 20 доларів США PG 20941346E, 10 доларів СШАPB31242373E;
4.Usbфлеш накопичувач чорного кольору з металевою рухомою частиною сірого кольору.
Виконання ухвали про арешт майна покласти на старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1