441/1733/25
2/441/1038/2025
про залишення позовної заяви без руху
03.09.2025 суддя Городоцького районного суду Львівської області Перетятько О.В., вивчивши матеріали позовної заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Яциник Володимира Васильовича до ОСОБА_2 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, -
представник ОСОБА_1 - адвокат Яциник В.В. звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху.
Із позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що така подана без дотримання вимог ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У відповідності до ст. 136 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Основною умовою для звільнення від сплати судового збору є тяжкий майновий стан особи, що звертається до суду, який вона повинна довести поданими письмовими доказами.
Вищевказаною нормою закону передбачено право суду, а не його обов'язок щодо відстрочення сплати судового збору, при цьому, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
В порушення вимог процесуального закону позивачка не сплатила судовий збір, як це передбачено законом, при цьому до позовної заяви долучила заяву про відстрочення сплати судового збору.
Стаття 8 Закону України «Про судовий збір» визначає перелік підстав щодо розстрочення або відстрочення сплати судового збору, зокрема, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»).
За змістом вказаної норми, відстрочення, звільнення від сплати судового збору на певний строк або звільнення від сплати такого є правом суду, а не обов'язком.
При цьому, у п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», роз'яснено, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 82 ЦПК України (в ред. 2005 року) єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК (в ред. 2005 року) повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Яциник В.В. у клопотанні від 22.08.2025 посилається на те, що позивачка має скрутне матеріальне становище, у зв'язку з чим не має можливості сплатити судовий збір за подання цього позову, у порядку та розмірі передбаченому положеннями Законом України «Про судовий збір», на підтвердження чого надає відповідну довідку про доходи.
Як вбачається з Довідки про доходи №8743767711782210, дохід позивачки складається з пенсії, яка за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 складає 27 796 грн. 00 коп.
Тобто, у цьому випадку, у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», сума судового збору, яка підлягає сплаті (1 211 грн. 00 коп.), не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача (27 796 х 5% = 1 389 грн. 80 коп.), як фізичної особи, за попередній календарний рік.
Тому, оцінюючи долучені до клопотання докази у їх сукупності, а також враховуючи вищезазначені норми закону, вважаю, що позивачкою не доведено у встановленому законом порядку факту скрутного майнового стану, а отже, підстав для відстрочки сплати судового збору, немає.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, позивачці належало б долучити до матеріалів справи документи, що підтверджують сплату судового збору в розмірі 1 211 грн. 00 коп.
Згідно із ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Враховуючи наведене, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу термін для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
позовну заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Яциник Володимира Васильовича до ОСОБА_2 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання - залишити без руху.
Зобов'язати позивачку протягом десяти днів, з дня отримання копії цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви, що наведені в описовій частині такої.
У випадку, якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачкою протягом вказаного вище часу, таку вважати неподаною та повернути.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Перетятько О.В.