Справа № 758/4842/25
03 вересня 2025 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду м. Києва Якимець О.І. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про скасування постанови в справі про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Подільського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі - відповідач), у якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1729797 від 30.03.2025 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Не погоджуючись з прийнятим суб'єктом владних повноважень рішенням про притягнення до адміністративної відповідальності, зазначає, що 30 березня 2025 року о 22:10 годині в АДРЕСА_1 , він здійснив виклик патрульної поліції відносно свого брата ОСОБА_2 з причин домашнього насильства та погроз щодо нього та його дружини. Останній перебував в стані алкогольного сп'яніння, ображав їх та провокував конфлікт. Саме з метою недопущення негативних наслідків, фіксування вказаної події, він здійснив звернення на спецлінію 102. Однак прибувши за викликом, співробітники поліції відмовились приймати у нього заяву про вчинення домашнього насильства, та склали постанову про адміністративне правопорушення по ст. 183 КУпАП відносно позивача. Оскаржувана постанова не ґрунтується на нормах закону, прийнята з грубим порушенням прав позивача та без належних і допустимих доказів факту правопорушення, а тому просить таку скасувати.
Представником Головного управління Національної поліції у місті Києві подано відзив, який містить заперечення на позов. Зазначає, що 30.03.2025 на лінію 102 до Подільського УП ГУНП у м. Києві від позивача надійшло повідомлення про виклик поліції за адресою: АДРЕСА_1 . На вищезазначену подію цього ж дня було направлено працівників мобільної групи з реагування на факти вчинення домашнього насильства (далі - МГР), за адресою вказаною у зверненні нібито відносно позивача та його дружини вчиняється домашнє насильство. Зазначену інформацію для проведення перевірки та прийняття рішення згідно вимог чинного законодавства України зареєстровано до журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Подільського УП ГУНП у м. Києві. Однак, по прибуттю МГР на місце факту вчинення насильницьких дій відносно позивача ти його дружини чи дій які відповідають ознакам складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 178-2 КУпАП виявлено не було. Позивач конкретних обставин назвати працівникам поліції не зміг. В подальшому поліцейськими під час бесіди з мешканцями квартири, а саме з матір'ю позивача встановлено, що відносно останнього та його дружини ніхто протиправних дій не вчиняв, його брат весь час знаходився в кімнаті. Також остання пояснила, що її син ОСОБА_1 , звертається за будь якої зручної нагоди, інколи без об'єктивних причин. Відповідач зазначає, що старший лейтенант поліції СПДН ВП
Подільського УП ГУНП у м. Києві Могорит Д.О. приймаючи рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладаючи на нього адміністративне стягнення, діяв у межах своєї компетенції та відповідно до частин першої та другої статті 222 КУпАП. Позивач в обґрунтування позовної заяви, зазначає, що здійснив виклик спеціальних служб вимушено та правдиво, оскільки його брат перебував у стані алкогольного сп'яніння, погрожував йому та його дружині і провокував конфлікт. Однак на підтвердження своїх тверджень позивачем не надано жодного доказу. Відтак, твердження позивача, викладені у позові є необґрунтованими, а тому просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 09.04.2025 у справі №758/4842/25 залишено без руху позовну заяву. На виконання ухвали суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 21.04.2025 позовна заява прийнята для розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи. Цією ж ухвалою учасникам справи встановлено строк вчинення процесуальних дій, відповідачу - строк на надання відзиву.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суддя дійшов наступних висновків.
Згідно матеріалів справи, 30 березня 2025 року за номером телефону «102» позивач викликав працівників поліції за адресою: АДРЕСА_1 , заявник ОСОБА_1 повідомив, що його брат вчиняє конфлікт.
Учасники справи не заперечують, що на вищезазначену подію цього ж дня прибули працівники мобільної групи з реагування на факти вчинення домашнього насильства, за адресою вказаною у зверненні, для перевірки обставин, що відносно позивача та його дружини вчиняється домашнє насильство.
Прибувши на виклик працівником Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві Могоритом Д.О. винесено постанову серії ЕГА № 1729797 від 30.03.2025 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу 3400,00 грн, у зв'язку із тим, що позивач здійснив завідомо неправдивий виклик працівників поліції.
Не погоджуючись з прийнятим суб'єктом владних повноважень рішенням про притягнення до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч. ч. 1 - 4 ст. 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 183 КУпАП завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Нормами статті 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, передбачене статтею 183 КУпАП.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, відносно позивача працівником Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення від 30.03.2025 серії ЕГА № 1729797, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400,00 грн, у зв'язку із тим, що позивач здійснив завідомо неправдивий виклик працівників поліції.
Відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП, настає лише в разі завідомо неправдивого виклику поліції. Тобто, суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію поліції, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.
З матеріалів справи убачається, що 30 березня 2025 року позивачем здійснено виклик патрульної поліції за адресою свого проживання: АДРЕСА_1 . Причиною виклику, як повідомив заявник ОСОБА_1 , зазначено, що його брат вчиняє конфлікт, відносно заявника та його дружини вчиняється домашнє насильство.
Згідно відзиву, суб'єкт владних повноважень зазначає, що після прибуття працівників мобільної групи з реагування на факти вчинення домашнього насильства щодо перевірки факту вчинення насильницьких дій відносно позивача ти його дружини, чи дій які відповідають ознакам складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 178-2 КУпАП, таких виявлено не було. Позивач конкретних обставин назвати працівникам поліції не зміг. Поліцейськими було опитано матір позивача, яка повідомила, що брат весь час знаходився в кімнаті, тому факт вчинення домашнього насильства не знайшов свого підтвердження. Позивач повідомляючи інформацію для виклику спеціальних служб, у тому числі під час її спілкування з оператором на лінії «102» про протиправні дії відносно останнього та його дружини, усвідомлював, що це призведе до виклику поліції для перевірки вказаних позивачем обставин. Щодо твердження позивача, що працівники поліції відмовились приймати в нього заяву та проігнорували факт вчинення відносно позивача адміністративного правопорушення, відповідач вважає, що позивач не був позбавлений можливості в повній мірі захистити свої права та звернутися із скаргою на дії чи бездіяльність працівників.
Як зазначалося, оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП, яка передбачає відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, полягає у завідомо неправдивому виклику пожежної охорони, міліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб.
Дії правопорушника спрямовані на зрив роботи таких служб, як пожежна охорона, міліція, швидка медична допомога, аварійні бригади, що обслуговують газову, водопровідну, опалювальну, електричну та інші системи житлово-комунального господарства. Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу.
Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Зокрема, ч. 2 ст. 77 КАС передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідач повинен був з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, на відповідача, як суб'єкта владних повноважень, покладається тягар доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення, зафіксовано лише в оскаржуваній постанові та не підтверджується жодними іншими належними і допустимими доказами. Водночас, при винесенні вказаної постанови посадовою особою не з'ясовано всіх обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідно вимог ст. 280 КУпАП.
Також в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б спростовували твердження позивача та свідчили б про відсутність протиправних дій щодо нього, у тому числі пояснення членів сім'ї, що мешкають разом з ним за зазначеною вище адресою.
Таким чином, суд вважає, що поліцейськими не були в достатній мірі з'ясовані обставини, які дають підставу для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 286 КАС за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Водночас, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за встановленої відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З цієї ж підстави справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі не доведення наявності в діях особи події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи те, що під час судового розгляду відповідачем не було надано доказів наявності в діях позивача складу правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП, суд доходить висновку, що заявлений позов про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а провадження в справі про адміністративне правопорушення - закриттю.
Керуючись ст.ст. 2, 6-8, 19, 72-77, 241-246, 255, 286 КАС України, суд
позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про скасування постанови в справі про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Скасувати постанову старшого лейтенанта поліції Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві Могорит Д.О. серії ЕГА № 1729797 від 30.03.2025, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 гривень за статтею 183 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - закрити.
Стягнути з Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач Головне управління Національної поліції у м. Києві, місцезнаходження - місто Київ, вулиця Володимирська, 15, код ЄДРПОУ 40108583.
Суддя О. І. Якимець