Справа № 716/1417/25
02.09.2025 м.Заставна
Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді Шевчук Р.М.,
при секретарі Шпаковській К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Заставна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Пилип'юк Олександр Мирославович, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Позивач звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Посилалася на те, що 20.05.2007 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, який рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 24.10.2024 року - розірвано.
В шлюбі народилося троє дітей ОСОБА_3 . ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Діти проживають з нею та перебувають на її утриманні.
Вказувала, що вона з відповідачем вже тривалий час не проживають, при цьому вона не в змозі самостійно забезпечувати матеріальні потреби дітей на придбання їжі, ліків, одягу, іграшок, відвідування гуртків та їх оздоровлення.
Зазначала, що відповідач працює закордоном та з моменту розірвання шлюбу до лютого 2025 року добровільно сплачував аліменти на утримання дітей у розмірі 300 євро, однак в подальшому припинив добровільну сплату аліментів, аргументуючи відсутністю рішення суду про їх стягнення.
Проте, відповідач зауважив, що має можливість та готовий сплачувати аліменти за наявності рішення суду.
Просила стягнути з відповідача аліменти на утримання їх дітей у твердій грошовій сумі у розмірі по 5000,00 гривень щомісячно, до досягнення дітьми повноліття.
Ухвалою суду від 08.08.2025 року у справі було відкрито спрощене позовне провадження та призначено до судового розгляду.
Правом на подачу відзиву відповідач не скористався.
Позивачка та її представник у судове засідання не з'явилися, представник надав суду заяву про розгляд справи у їх відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Від нього не надходило заяв про відкладення розгляду даної справи.
Суд вважає за можливе розглянути дану справу у його відсутності та ухвалити рішення при заочному розгляді справи.
Згідно положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , батьками яких в свідоцтвах про народження записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що стверджено копіями свідоцтв про народження (Серії НОМЕР_1 , Серії НОМЕР_2 , Серії НОМЕР_3 ).
Відповідач ОСОБА_2 записаний як батько в свідоцтві про народження дітей, запис про батьківство не оспорював.
Рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 24.10.2024 року шлюб між сторонами був розірваний.
Таким чином, між сторонами виникли сімейні правовідносини, які детально врегульовані Сімейним кодексом України.
Зокрема, за змістом ст.7 Кодексу сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
За своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.
При цьому у період вирішення спору між батьками щодо визначення місця проживання дітей, останні не можуть перебувати без матеріального утримання.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10.02.2021 у справі №523/18199/16-ц.
Отже, під час вирішення спору про стягнення аліментів на утримання дитини визначальним є те, разом із ким спільно проживає дитина.
Як вбачається з Акту обстеження матеріально побутових умов сім'ї за №144 від 15.07.2025 року, виданого Кам'янською сільської радою, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не зареєстрована, але фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з нею проживають діти - ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Статтею 51 Конституції України та статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частинами першою та другою статті 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини (крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу).
Згідно з частиною другою статті 150 СК України визначено, що батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Положеннями ст.181 Кодексу визначено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
З урахуванням наведеного суд вважає, що в даному випадку аліменти повинні бути визначені у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч.1 ст.182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Визначаючи розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини суд виходить із сукупності наявних в матеріалах справи доказів та враховує загальновідомі обставини про щоденну потребу дитини у їжі, одязі, засобах особистої гігієни, забезпеченні належних побутових умов та умов для належного гармонійного розвитку, а також всі обставини справи, в тому числі стан здоров'я і матеріальне становище відповідача, відсутність у нього інших утриманців.
Разом з тим, суд зазначає, що факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини, проте, безумовно, враховується судом при визначенні розміру аліментів.
Так, відповідно до копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідачу ОСОБА_2 належить на праві власності земельна ділянка площею 0,057 га та житловий будинок загальною площею 32,70 кв м.
Відповідно до витребуваної судом інформації щодо перетинання державного кордону України, відповідач - ОСОБА_2 09.11.2023 року, перетнув державний кордон, виїхавши за межі території України в пункті пропуску «Дякове». Дані відомості надійшли суду з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України №19/65768-25-Вих. від 13.08.2025 р.
Відповідно до довідки про доходи з реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу ОСОБА_1 станом на 12.08.2025 року за період з липня 2024 по квітень.2025 року, дохід позивачки - соціальна виплата, становить 2 100,00 грн.
Одночасно частиною другою статті 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку платника аліментів.
Статтею 2 Конвенції Організація Об'єднаних Націй про права дитини від 20.11.1989 року, яка була підписана Україною 21 лютого 1990 року, та ратифікована Постановою Верховної Гади Української РСР від 27 лютого 1991 року № 7К9-Х1І «Про ратифікацію Конвенції про права дитини» передбачено, що держави-учасниці поважають і забезпечують всі права, передбачені цією Конвенцією, за кожною дитиною, яка перебуває в межах їх юрисдикції, без будь-якої дискримінації, вживають всіх необхідних заходів для забезпечення захисту дитини від усіх форм дискримінації або покарання на підставі статусу, діяльності, висловлюваних поглядів чи переконань дитини.
У статті 3 Конвенції Організація Об'єднаних Націй визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини, а держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя.
За змістом статті 18 Конвенції про права дитини - батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Предметом їх основного піклування є найкращі інтереси дитини. Обов'язок виховувати та розвивати дитину найважливіший обов'язок матері і батька.
Положеннями ст. 27 Конвенції про права дитини визначено, що батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Стаття 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Відповідно до принципу № 4 Декларації прав дитини - дитині мають належати права: на здорове зростання і розвиток, на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.
Аналогічні положення закріплені частиною першою ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», згідно якої батьки мають право та зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний, моральний розвиток.
У § 54 рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олсон проти Швеції» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Суд також враховує ту обставину, що відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, обов'язок по утриманню дитини є рівною мірою як для батька так і для матері і, відповідно до цієї норми, на позивачці також лежить обов'язок по утриманню дитини.
Оскільки діти проживають разом із матір'ю, а відповідач є їх батьком та на нього покладено однаковий із позивачем обов'язок щодо утримання і матеріального забезпечення дітей, суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача аліменти на утримання дітей у розмірі по 5000,00 гривень на дитину щомісячно.
На переконання суду, такий розмір аліментів, з урахуванням обов'язку позивачки по утриманню дитини, забезпечить потреби дітей, відповідатиме об'єктивним можливостям відповідача та задовольнятиме правомірні очікування позивача на отримання аліментів, і з урахуванням балансу інтересів батьків та дітей буде достатнім для забезпечення їх належного утримання та відповідатиме можливостям батька надавати таку допомогу.
Відповідно до частини другої ст. 184 СК України, розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
За вказаних обставин, суд вважає, що виключно з метою захисту інтересів дітей, їх майнових прав, можливості духовного, творчого та фізичного розвитку позов про стягнення аліментів належить задоволити.
Положенням ст. 191 Сімейного кодексу України визначено, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 Цивільного процесуального кодексу України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки позивач при подачі позову звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір», з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в сумі 1211 грн. 20 коп.
Керуючись ст.ст. 180-183,184, 185, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 5, 10, 18, 76-81, 141, 259, 263-265, 273, 430 ЦПК України суд, -
Позов задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП - НОМЕР_4 ), зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 на користь - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП - НОМЕР_5 ), аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в твердій грошовій сумі у розмірі 5000,00 гривень щомісячно, починаючи з 05.08.2025 року і до досягнення дитиною повноліття, які підлягають індексації відповідно до закону.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП - НОМЕР_4 ), зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 на користь - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП - НОМЕР_5 ), аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в твердій грошовій сумі у розмірі 5000,00 гривень щомісячно, починаючи з 05.08.2025 року і до досягнення дитиною повноліття, які підлягають індексації відповідно до закону.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП - НОМЕР_4 ), зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 на користь - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП - НОМЕР_5 ), аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , в твердій грошовій сумі у розмірі 5000,00 гривень щомісячно, починаючи з 05.08.2025 року і до досягнення дитиною повноліття, які підлягають індексації відповідно до закону.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП - НОМЕР_4 ), зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя Шевчук Р.М.