02 вересня 2025 рокуСправа №: 695/3284/25
Номер провадження 3/695/1741/25
02 вересня 2025 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Степченко М.Ю., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.173-2 КУпАП, -
ОСОБА_1 , 17.07.2025 близько 23 год. 00 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за місцем свого проживання вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурною лайкою та вчинив бійку, внаслідок чого завдав шкоди її фізичному та психологічному здоров'ю.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився з невідомих суду причин, хоча про розгляд справи повідомлявся належним чином.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
ОСОБА_1 не вжив заходів, щоб дізнатись про стан складених відносно нього та направлених до суду матеріалів справи.
При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення "поза розумним сумнівом". Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі "Коробов проти України"). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України".
Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначаються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» .
Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з частинами 2 та 3 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім'ї патронатного вихователя. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, за умови спільного проживання, а також на суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП - вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Його вина стверджується зібраними по справі доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №436132 від 17.07.2025 р., рапортом поліцейського СРПП Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області, протоколом прийняття заяви про вчинене правопорушення, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_3 .
Приймаючи до уваги обставини правопорушення, особу порушника, суд вважає, що до нього необхідно застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.
Судом установлено, що орган, який склав протокол про адміністративне правопорушення, не надав суду форму оцінки ризиків продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, тому суд вважає, що підстави для примусового його направлення для проходження вищевказаної програми, відсутні.
Статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
У відповідності до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судом при ухваленні постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 173-2, 283, 284 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн.
Реквізити для сплати штрафу: Отримувач: ГУК у Черк.обл./тг м.Золотон/21081100, ЄДРПОУ: 37930566, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку: UA568999980314010542000023737, код класифікації доходів бюджету 21081100.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку: UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше, як протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження даної постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, встановлений статтею 307 КУпАП, штраф підлягає стягненню з правопорушника у примусовому порядку в подвійному розмірі, відповідно до ст. 308 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя М.Ю. Степченко