Справа № 525/82/25
Провадження № 2/525/195/2025
22.08.2025 селище Велика Багачка
Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Прасол Я.В.,
секретаря судових засідань Гавриш О.В.,
з участю представника позивача адвоката Лисенко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ОТП БАНК», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про визнання недійсними положень розділу 2 кредитного договору №2005400160 від 24.08.2013 та зобов'язання вчинити дії,
24.01.2025 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до АТ «ОТП Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ТОВ «ФК «ЄАПБ» про визнання недійсними положень розділу 2 кредитного договору №2005400160 від 24.08.2013 та зобов'язання вчинити дії.
Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що 24.08.2013 вона уклала з відповідачем ПАТ «ОТП Банк» ( на даний час АТ «ОТП Банк») кредитний договір №2005400160 на суму 10738 грн., включаючи витрати на страховий платіж. Вона вчасно здійснювала платежі за договором, нею було сплачено відповідно до повідомлення банку 66182 грн. 50 коп. Під час укладення договору їй був наданий графік платежів, копія договору їй надана не була, вона підписала договір хоча не змогла прочитати його зміст, оскільки він був складений дрібним шрифтом. Факт погашення заборгованості їй підтвердили працівники відповідача в телефонному режимі.
На даний час у провадженні Великобагачанського районного суду Полтавської області на розгляді знаходиться цивільна справа №525/457/24 за позовом ТОВ «ФК «ЄАПБ» до неї про стягнення заборгованості за кредитом. З поданого позову їй стало відомо, що 29.06.2023 АТ «ОТП Банк» уклав договір факторингу з ТОВ «ФК «ЄАПБ», на підставі якого відступив право вимоги за кредитним договором до неї, її борг складає 17540 грн. 51 коп., з них 12348,50 грн. - сума основного боргу і 5192,01 грн. - сума боргу за процентами.
З відповіді АТ «ОТП Банк» позивачу стало відомо, що розділом 2 договору передбачено укладення кредитного договору про видачу та обслуговування міжнародних пластикових карток (кредитної лінії), їй двічі видавалися кредитні картки після закінчення строку договору.
Позивач посилається на те, що їй не були роз'яснені умови користування кредитними коштами на картках, розмір тексту договору не дозволяв прочитати його зміст, тому позивач вважає положення розділу 2 кредитного договору несправедливими та такими, що порушують ЗУ «Про захист прав споживачів». Працівники банку під час укладення договору скористалися похилим віком позивача, поганим зором, необізнаністю, що призвело до підписання договору на завідомо несправедливих умовах щодо відкриття кредитної лінії, надання кредитних карток після закінчення строку дії основного договору, тарифів за їх використання, у тому числі плати за обслуговування рахунку, комісію за отримання готівки, процент за недозволені перевитрати.
На підставі вищевикладеного позивач просила суд визнати недійсними положення розділу 2 кредитного договору №2005400160 від 20.08.2013 укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «ОТП Банк» щодо відкриття кредитної лінії позивачу ОСОБА_1 , надання кредитних карток після закінчення строку дії основного договору, тарифів за їх використання, у тому числі плати за обслуговування рахунку, комісію за отримання готівки, процент за недозволені перевитрати; зобов'язати відповідача зробити повний перерахунок за кредитним договором стосовно застосування тарифів щодо кредитних карток, виданих після 24.08.2016 (закінчення строку кредитного договору).
12.02.2025 судом було відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче засідання призначено на 14.03.2025, роз'яснено учасникам судового розгляду порядок та строк подання заяв по суті справи.
Відповідач АТ «ОТП Банк» та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ТОВ «ФК «ЄАПБ» правом на подання відзиву та письмових пояснень щодо предмету спору не скористалися.
26.05.2025 судом було закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду на 19.06.2025. У подальшому розгляд справи неодноразово відкладався.
У ході судового розгляду позивач повністю підтримала заявлений позов. Суду пояснила, що дійсно укладала кредитний договір з АТ «ОТП Банк» №2005400160 від 24.08.2013, їй потрібні були кошти на придбання вікон після пожежі. Їй була надана можливість ознайомитися з умовами кредитного договору до його підписання, проте вона не могла прочитати його зміст через дрібний шрифт, тому вона його підписала не читаючи, вважала, що їй необхідно лише сплатити кредит на умовах визначених графіком платежів. Про надання інших кредитів, відкриття кредитних ліній їй нічого не було відомо. Після підписання указаного договору, вона виконувала його умови та сплачувала платежі, визначені його умовами. Пізніше вона дійсно отримала картку АТ «ОТП Банк» на яку був установлений кредитний ліміт, вона коштами користувалася, здійснювала платежі та вносила кошти на погашення заборгованості, проте умов користування кредитними коштами вона не знала, їй ніхто їх не роз'яснював. Про те, що нею був укладений договір на відкриття кредитної лінії вона дізналася лише отримавши позовну заяву ТОВ «ФК «ЄАПБ» про стягнення заборгованості. Зазначала, що не мала наміру укладати такий договір, вважає його умови несправедливими, просила позов задовольнити.
Представник позивача адвокат Лисенко Н.В. у ході судового розгляду підтримала позов з підстав, викладених у позовній заяві, просила його задовольнити.
Представники відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору у судове засідання жодного разу не з'явилися, про місце, дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, з клопотаннями про відкладення розгляду справи до суду не зверталися.
22.08.2025 судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Суд, заслухавши пояснення позивача, її представника, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, установив наступні обставини.
Судом установлено, що 24 серпня 2013 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2005400160, за умовами якого Банк надає позичальнику споживчий кредит згідно розділу 1: на придбання товару у продавця 1: 9100 грн.; на придбання послуг зі страхування у продавця 2: 1638 грн. Загальна сума кредиту 10738 грн. Згідно розділу 2 (ІІ) Договору Банк видає та обслуговує кредитну картку позичальника. Сторони досягли згоди, що цим Банк і Позичальник підтверджують факт укладення між ними Договору про видачу та обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток (приватних) на підставі Правил користування кредитною карткою MasterCard Standard, що розміщені на Інтернет сайті Банку ( www.otpbank.com.ua) ( надалі - Правила) та на умовах викладених у цьому розділі ( надалі - Угода). За умови належного виконання позичальником умов кредитного договору та прийняття банком позитивного рішення щодо надання держателю кредиту Банк: відкриває держателю картковий рахунок в гривнях та випускає кредитну картку типу MasterCard Standard, а також виконує розрахункове обслуговування платіжних операцій, здійснених з використанням кредитної картки, її реквізитів чи без використання картки. Підписанням цього договору держатель підтверджує та погоджується, що дані держателя зазначені в цьому договорі та умови, що стосуються відкриття карткового рахунку викладені в угоді та договорі є заявою держателя на відкриття карткового рахунку та отримання кредитної картки; картка, реквізити карткового рахунку, розмір кредитного ліміту, а також інша інформація надання якої необхідне у відповідності до чинного законодавства надсилається держателю за адресою зазначеною у цьому договорі; після отримання держателем картки та за умови її активування за допомогою телефону за номером, що зазначений на ній. Банк має право надіслати ПІН-код на поштову адресу держателя, зазначену в цьому договорі. Позичальнику надається кредит шляхом установлення відновлювальної кредитної лінії до карткового рахунку в розмірі, передбаченому угодою, а позичальник приймає кредит та зобов'язується провернути суму отриманого кредиту на умовах в строки та в порядку, передбаченими угодою. Отримання, обслуговування та погашення кредиту позичальником відбувається через картковий рахунок. Розмір кредитного ліміту складає 10000 грн. У будь-який час та строк дії цього договору банк має право змінити розмір кредитного ліміту (зменшити чи збільшити) без зазначення причин такої зміни. Підписанням цього договору позичальник погоджується з запропонованим порядком зміни строку дії кредитної лінії. Строк дії кредитної картки та інші умови її обслуговування установлюються Правилами. За користування кредитом, у тому числі простроченим кредитом та овердрафтом банк нараховує проценти у розмірі встановленому тарифами банку та на дату укладення угоди розмір процентів становить 2,49 відсотків на місяць по операціях розрахунків карткою за товари та послуги в мережі Інтернет та 3,49 відсотків на місяць по операціях зняття готівки в банкоматах та пунктах видачі готівки. У разі виникнення несанкціонованого овердрафту відсотки нараховуються від суми заборгованості 0,15 відсотків за день. За користування кредитом наданим держателю протягом розрахункового циклу, держателю встановлюється пільговий період користування кредитом. Тривалість пільгового періоду визначається правилами, а розмір процентної ставки впродовж пільгового періоду становить 0,01 відсотків річних. За здійснення розрахункового обслуговування у відповідності до умов угоди та цього договору Банк стягує плату у розмірі передбаченому тарифами банку. Держатель зобов'язаний щомісяця погашати в повному обсязі суму мінімального платежу, розмір якого визначається у виписці, але в будь-якому разі не менше 5% від розміру боргових зобов'язань. Зміни та доповнення до цієї угоди, крім змін та доповнень банком правил та тарифів банку, а також розміру кредитного ліміту, вносяться банком та держателем шляхом підписання додаткових договорів до цієї угоди чи обміну листами, які стають невід'ємною частиною цього договору. Угода набирає чинності з дня підписання сторонами та діє до моменту розірвання в порядку передбаченому угодою та/чи правилами. При цьому розірвання угоди з ініціативи держателя можливе лише у випадках передбачених угодою чи в інших випадках передбачених законодавством України. Підписанням договору держатель гарантує, що йому зрозумілі і він погоджується з усіма положеннями угоди, правил та тарифів банку, з якими він ознайомився сам та зобов'язується ознайомити кожну довірену особу ( а.с. 101-103).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №2005400160 про видачу та обслуговування платіжних пластикових карток (особистих) ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами, вносила кошти в рахунок погашення заборгованості, станом на 19.06.2023 виникла заборгованість у розмірі 17540 грн. 51 коп. (а.с. 21-45).
28.06.2023 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу №28/06/23, відповідно до якого АТ «ОТП Банк» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» право вимоги у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором №2005400160 у розмірі 17540,51 грн. ( а.с. 46-48).
Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).
Закріплена зазначеною статтею ЦК України презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили; у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.
Ураховуючи те, що позивач у позовній заяві та під час розгляду справи в суді визнала, що нею підписано та укладено спірний кредитний договір №2005400160, а відтак згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України вказана обставина не підлягає доведенню.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Правовідносини з надання кредиту за своєю природою є договірними правовідносинами.
Отже, якщо сторони досягли домовленості згідно з положеннями статей 207, 640 ЦК України та уклали кредитний договір, у якому передбачили умови його виконання, то ці умови мають виконуватися і свідчать про те, що момент досягнення домовленості настав.
Розмір та умови надання та повернення грошових коштів, сплати процентів, у тому числі черговість погашення заборгованості, а також інша відповідальність за порушення виконання зобов'язання, визначаються за домовленістю сторін у кредитному договорі, що відповідає принципу свободи договору.
Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (частини друга - шоста статті 203 ЦК України).
За змістом статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; передбачення зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
Частиною другою статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткій, незрозумілій або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.
Даними про сукупну вартість кредиту є інформація про процентну ставку, вартість сукупних послуг та інших фінансових зобов'язань позивача, варіанти погашення кредиту, кількість платежів, їх періодичність та обсяги.
Відповідно до статті 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Нормами цивільного законодавства передбачено, як визнання правочину недійсним в цілому, так і визнання недійсним окремих його положень, а також передбачено можливість визнання правочину недійсним в цілому, якщо недійсність окремих його положень тягне за собою недійсність інших його частин і недійсність правочину в цілому.
Відповідно до розділу 2 кредитного договору, підписавши спірний договір, позивач визнала те, що попередньо ознайомилася зі всіма умовами надання банківських послуг, правилами, тарифами, у тому числі із положенням договорів та усіх додатків до них.
Перед укладанням кредитного договору позичальник не пред'явила банку вимогу про невідповідність окремих його умов чинному законодавству, зокрема Закону України «Про захист прав споживачів».
Укладений між сторонами кредитний договір у частині видачі та обслуговування кредитної картки, містить базові умови кредитування, предмет договору. Сторонами обумовлено момент виникнення права позичальника на отримання кредиту. Визначено плату за користування кредитом, порядок виконання боргових зобов'язань, строк кредитування, порядок надання кредиту, також обумовлені інші положення договору.
Не є обґрунтованими твердження представника позивача про неможливість ознайомлення позивачем з текстом договору внаслідок його друкування дрібним шрифтом.
Згідно з ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняється у будь-який спосіб ускладнювати прочитання споживачем тексту детального розпису сукупної вартості споживчого кредиту, зазначеного у договорі про надання споживчого кредиту або у додатку до такого договору, у тому числі шляхом друкування його кеглем, меншим за кегль шрифту основного тексту, злиття кольору шрифту з кольором фону. Разом з тим, з копії кредитного договору вбачається, що усі умови договору викладені текстом однакового розміру.
Крім того, суд вважає, що уклавши кредитний договір №2005400160 від 24.08.2013 та приступивши до його виконання, сторони підтвердили, що цей договір відповідає їх внутрішній волі та спрямований на реальне настання наслідків, що були ним обумовлені.
Позивач ОСОБА_1 з урахуванням принципу змагальності сторін зобов'язана була довести наявність правових та фактичних підстав для задоволення вимог, натомість належних і допустимих доказів на спростування презумпції правомірності правочину не надала. Позивач під час розгляду справи повідомила, що під час укладення кредитного договору їй була надана можливість ознайомитися зі змістом договору, проте вона його не читала. При цьому позивач підтверджує той факт, що вона отримувала кредитні картки та користувалася кредитними коштами, що, згідно умов договору, неможливо без вчинення позичальником дій щодо активації картки, які обумовлені розділом 2 договору.
Посилання позивача на те, що під час укладення договору були порушені положення ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування» не знаходять свого підтвердження, оскільки вказаний закон набрав чинності 10.06.2017, а оспорюваний договір був укладений 24.08.2013.
Статтею 11 ЗУ «Про споживче кредитування» установлено, що після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Плата за обслуговування кредиту визначена п. 1.4.5 розділу 1 «Надання кредиту» кредитного договору.
У ст. 2 ЦПК України визначені завдання та основні засади цивільного судочинства, серед яких змагальність та диспозитивність.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
У ч. 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини другої статті 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Позивачем положення розділу 1 «Надання кредиту» кредитного договору №2005400160 від 24.08.2013 не оспорювалися.
Отже, оспорюваний позивачем розділ 2 кредитного договору №2005400160 від 24.08.2013, не є несправедливим, не суперечить принципу добросовісності, не має істотного дисбалансу договірних прав і обов'язків на погіршення становища позивача, як споживача кредитних послуг.
Обравши самостійно на власний розсуд кредитора, позивач перед укладанням кредитного договору отримала в повному обсязі передбачену законодавством інформацію щодо умов кредитування, та підписавши його, засвідчила надання їй банком повної, достовірної та вичерпної інформації щодо умов отримання, користування та повернення кредиту.
Доказів протилежного стороною позивача суду не надано.
Доводи позивача про те, що розділ 2 кредитного договору укладений з порушенням Закону України «Про захист прав споживачів», так як перед його укладенням та під час укладення, всупереч частині 2 статті 11 вказаного Закону, позичальнику не було надано інформації про умови кредитування, суд вважає безпідставними, оскільки, кредитний договір підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі.
Крім того, суд приймає до уваги те, що позивач на момент укладення договору в 2013 році не заявляла заперечень чи додаткових вимог щодо умов кредитного договору, а з позовом про визнання окремих його умов недійсними звернулася до суду лише в січні 2025 року.
Як вбачається зі змісту оспорюваного розділу 2 договору, в ньому не містяться жодні положення, які Закон України «Про захист прав споживачів» визначав би як несправедливі та такі, які спричиняють істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
У відповідності до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як передбачено вимогами ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Позивач крім іншого посилалася на те, що кредитні картки видавалися їй банком після закінчення дії кредитного договору, що є підставою для перерахунку за кредитним договором.
Указані обставини не знайшли свого підтвердження у ході розгляду справи, зокрема строк дії договору визначений положеннями п. 3.17, 3.18 кредитного договору, згідно яких, договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами ( дата договору) та всіх додатків до нього і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань по цьому договору в повному обсязі. Після виконання позичальником боргових зобов'язань за розділом І цього договору, умови розділу ІІ продовжують свою дію. Розділом ІІ договору визначено, що договір діє до його розірвання. Жодних доказів того, що договірні відносини між сторонами були припинені 24.08.2016 матеріали справи не містять.
Ураховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу позовних вимог, не знайшли свого об'єктивного підтвердження в ході розгляду справи, а тому суд вважає позов необґрунтованим, безпідставним та недоведеним, в зв'язку з чим в його задоволенні слід відмовити.
Як зазначає Європейський суд з прав людини в своїй усталеній практиці, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України,
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ОТП БАНК», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про визнання недійсними положень розділу 2 кредитного договору №2005400160 від 24.08.2013 та зобов'язання вчинити дії, відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;
представник позивача: адвокат Лисенко Наталія Василівна, РНОКПП НОМЕР_2 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №248, видане Полтавською обласною КДКА 26.12.1995, адреса: вул. Українська, 19, селище Велика Багачка, Миргородський район, Полтавська область;
відповідач: Акціонерне товариство «ОТП БАНК», код ЄДРПОУ 21685166, адреса: вул. Жилянська, 43, м. Київ, 01033;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, адреса: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032.
Повне рішення суду складено 01.09.2025.
Суддя Я.В. Прасол