Справа № 349/1011/25
Провадження № 3/349/349/25
іменем України
03 вересня 2025 року м. Рогатин
Суддя Рогатинського районного суду Івано-Франківської області Могила Р.Г. розглянув справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( далі - КУпАП),
27 липня 2025 року о 12 год 00 хв. ОСОБА_1 керував мопедом марки Viper Wind, реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Галицькій,119 в м. Рогатині Івано-Франківського району Івано-Франківської області в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9. а) Правил дорожнього руху ( далі - ПДР ).
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Судові повістки про виклик в судові засідання повернулися до суду без вручення ОСОБА_1 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
У рішенні Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Суд вважає, що ОСОБА_1 повинен був усвідомлювати, що наслідком складення протоколу про адміністративне правопорушення буде його виклик до Рогатинського районного суду Івано-Франківської області.
Згідно з положеннями ст.268 КУпАП інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення не відноситься до правопорушень, при розгляді яких присутність у судовому засіданні особи є обов'язковою.
Суд позбавлений можливості в рамках Кодексу України про адміністративні правопорушення вжити заходів для забезпечення явки учасників процесу в судове засідання, окрім як шляхом направлення судових повісток.
Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, а тому вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена дослідженими в процесі судового розгляду доказами.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч.1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою відповідальність.
Відповідно до вимог пункту 2.9. а) ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проведення огляду на стан сп'яніння описано у ст. 266 КУпАП, приписах Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядку).
За змістом ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного сп'яніння підлягають відстороненню від керування цим транспортним засобом та оглядові на стан алкогольного сп'яніння.
Огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Такими ознаками алкогольного сп'яніння можуть бути зокрема: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці ( п.3 розділу І Інструкції).
З аналізу даної норми вбачається, що абсолютне право визначати ознаки алкогольного сп'яніння мають лише працівники поліції.
Згідно п.6 розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч.2 ст. 251 КУпАП).
З акта огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який складений поліцейським СРПП ВП №4 (м. Рогатин) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області Максимівим С.Р. вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу Alcotest 6810 у зв'язку із виявленням працівником поліції у нього таких ознак алкогольного сп'яніння, як запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Однак ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, про що зроблено запис в акті.
У зв'язку із відмовою від проведення огляду, ОСОБА_1 був доставлений працівниками поліції до КНМП «Рогатинська ЦРЛ» для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, згідно направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27 липня 2025 року, вбачається, що на момент огляду, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Порядок проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів, визначений розділом ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до п.3, п.4 розділу ІІІ Інструкції огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.
Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння. Використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів. За збереження та транспортування ємностей з біологічним середовищем до іншого закладу охорони здоров'я, цілісність пломбування відповідає заклад охорони здоров'я, у якому проводився відбір біологічного середовища. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу. (п. 8- п. 13 розділу ІІІ Інструкції).
Згідно п.1 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18 грудня 2018 року № 1026, дана Інструкція регулює застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, доступ до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів.
Портативний відеореєстратор - пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського ( п. 3 розділу І Інструкції ).
Відеофіксацією, проведеною поліцейським, яка є теж одним із доказів у справі про адміністративне правопорушення, підтверджуються обставини, викладені в акті огляду, направленні на огляд в медичний заклад, висновку щодо результатів огляду та в подальшому викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки поза розумним сумнівом доведено, що він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що є порушенням п.2.9 а) ПДР.
За таких обставин до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до положень ст.40-1 КУпАП особа, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачує судовий збір.
Керуючись ст.ст. 40-1, 221, 283-284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Штраф необхідно сплатити на рахунок UA148999980313070149000009001,отримувач - ГУК в Iв.-Франк.об/Iв.-Фран.о/21081300, код ЄДРПОУ - 37951998, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн., який сплатити на рахунок - UA908999980313111256000026001, отримувач - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106.
Роз'яснити ОСОБА_1 положення ч.1 ст. 307 КУпАП, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня отримання постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно вимог ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, а також витрати на облік зазначеного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову судді подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Р.Г. Могила